Військовий доглядав тещу після смерті дружини й просив звільнення — суд відмовив через її другу доньку в Німеччині

Вінницький окружний адміністративний суд розглянув справу військовослужбовця, який просив звільнити його зі служби за сімейними обставинами через необхідність постійно доглядати матір своєї померлої дружини — особу з інвалідністю II групи.

Військова частина відмовила у звільненні, оскільки у жінки є донька. Та постійно проживає у Німеччині та письмово відмовилася здійснювати догляд за матір’ю. Військовослужбовець наполягав, що фактично саме він залишився єдиною особою, яка може забезпечити необхідний догляд.

Суд, однак, не визнав проживання доньки за кордоном та її відмову від догляду достатніми обставинами для висновку про відсутність іншого члена сім’ї, який може доглядати матір. У задоволенні позову військовослужбовцю відмовили.

Обставини справи

Позивач був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив службу у військовій частині на посаді понтонера.

Він подав командуванню рапорт про звільнення зі служби за сімейними обставинами — через необхідність здійснювати постійний догляд за матір’ю своєї померлої дружини.

Суд установив, що жінка має інвалідність II групи безстроково, а рішенням лікарсько-консультативної комісії від 25 серпня 2025 року визначено, що за станом здоров’я вона потребує постійного стороннього догляду.

Водночас у неї є донька, яка проживає у Федеративній Республіці Німеччина. До матеріалів справи долучили її заяву про відмову здійснювати постійний догляд за матір’ю. Заява була засвідчена консульством ФРН.

Саме наявність доньки стала причиною, через яку військова частина відмовила у звільненні військовослужбовця. Листом від 15 вересня 2025 року командування повідомило, що закон пов’язує таку підставу для звільнення з відсутністю інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, які можуть забезпечити догляд.

Військовослужбовець оскаржив цю відмову до суду. Він стверджував, що, незважаючи на формальну наявність іншої родички, фактично доглядати жінку нікому, оскільки її донька постійно живе за кордоном і відмовилася здійснювати догляд.

Коли догляд за батьками дружини може бути підставою для звільнення

Суд звернувся до положень статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Під час дії воєнного стану військовослужбовець, призваний під час мобілізації, може бути звільнений за сімейними обставинами, зокрема у разі необхідності постійно доглядати одного зі своїх батьків або батьків дружини чи чоловіка, якщо така особа має інвалідність I або II групи.

Однак закон встановлює додаткову умову: не повинно бути інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд. Інший передбачений законом випадок — коли ці родичі самі потребують постійного догляду, що має бути підтверджено відповідними медичними документами.

Тому для вирішення спору суд мав з’ясувати не лише те, чи справді мати дружини потребує постійного догляду, а й чи є інші близькі родичі, здатні його забезпечити.

Що означає «відсутність» інших родичів

Суд врахував висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 27 лютого та 7 травня 2025 року.

За цими висновками, для застосування відповідної підстави звільнення значення має не лише формальна наявність родичів, а й те, чи можуть вони реально здійснювати постійний догляд.

Зокрема, якщо член сім’ї юридично існує, але з об’єктивних причин фактично не може здійснювати догляд — наприклад, перебуває в полоні, відбуває покарання у місцях позбавлення волі або проходить військову службу, — така особа може вважатися «відсутньою» у розумінні цієї норми.

Водночас у цій справі суд мав визначити, чи можна прирівняти до такої об’єктивної неможливості постійне проживання доньки за кордоном та її добровільну відмову доглядати матір.

Як суд оцінив проживання доньки в Німеччині

Суд зазначив, що поняття «член сім’ї» у різних галузях законодавства може мати різний зміст. В одних правовідносинах визначальним є спільне проживання та ведення спільного побуту, в інших коло членів сім’ї визначається ширше — виходячи з родинних зв’язків.

Тому, на думку суду, для застосування статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» не можна автоматично використовувати визначення членів сім’ї з іншого нормативного акта.

Суд проаналізував і мету законодавчих змін. Раніше для звільнення зі служби у зв’язку з необхідністю догляду достатньо було підтвердити саму потребу в такому догляді. Після зміни законодавства з’явилася додаткова умова — відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення.

За оцінкою суду, цим законодавець посилив вимоги до такої підстави звільнення і фактично обмежив її випадками, коли військовослужбовець є єдиною особою, здатною забезпечити необхідний догляд.

У цьому контексті поняття членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення суд витлумачив широко — як осіб, пов’язаних з людиною відповідними родинними зв’язками, а не лише тих, хто проживає з нею однією сім’єю.

Чому суд не визнав відмову доньки достатньою підставою

Суд установив, що донька жінки з інвалідністю проживає в Німеччині та подала засвідчену консульством заяву про відмову здійснювати догляд за матір’ю.

Проте сам факт проживання за кордоном, як випливає з рішення, не означає, що така особа автоматично вважається відсутньою для цілей статті 26 Закону.

Суд також послався на статтю 51 Конституції України та статтю 202 Сімейного кодексу України, яка передбачає обов’язок повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Суд звернув увагу, що ця норма не встановлює винятку із такого обов’язку через перебування або постійне проживання повнолітньої дитини за кордоном.

Таким чином, проживання доньки в Німеччині та її заява про відмову від догляду не переконали суд у тому, що вона є фактично відсутньою в розумінні законодавчої умови для звільнення військовослужбовця.

Що вирішив суд

Вінницький окружний адміністративний суд у справі №120/13238/25 визнав відмову військової частини у звільненні військовослужбовця правомірною.

Суд дійшов висновку, що встановлена законом умова щодо відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення у цьому випадку не виконана.

Тому в задоволенні адміністративного позову військовослужбовця про визнання рішення військової частини протиправним та зобов’язання вирішити питання про його звільнення зі служби суд відмовив.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом установленого КАС України строку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.