Військовий хотів довести, що астма пов’язана із захистом Батьківщини, але ВЛК вирішила навпаки: чим усе скінчилось

Військовослужбовець домагався, щоб його бронхіальну астму визнали захворюванням, пов’язаним із захистом Батьківщини. Однак після оскарження рішення гарнізонної ВЛК регіональна комісія дійшла протилежного висновку — віднесла астму до захворювань, які взагалі не пов’язані з проходженням військової служби.

Справа дійшла до апеляції, де з’ясувалося, що у протоколі 12 Регіональної ВЛК не були відображені всі документи, які військовослужбовець подав разом зі скаргою. Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення регіональної ВЛК та зобов’язав її повторно розглянути скаргу з урахуванням усього пакета документів, але сам не став визначати, чи пов’язана астма із захистом Батьківщини.

Військовий просив пов’язати астму із захистом Батьківщини

Як встановив суд у справі №520/6618/26, позивач проходив військову службу на різних посадах. Зокрема, він був стрільцем стрілецького відділення, сержантом з матеріального забезпечення мінометної батареї, начальником групи цивільно-військового співробітництва, помічником командира з правової роботи та обіймав інші посади.

У матеріалах справи були довідки військових частин, відповідно до яких у певні періоди у 2022–2025 роках військовослужбовець безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ.

У 2025 році він пройшов медичний огляд у позаштатній гарнізонній ВЛК. За результатами огляду комісія встановила низку діагнозів, серед яких була бронхіальна астма — персистуюча, середньої тяжкості.

Гарнізонна ВЛК визначила бронхіальну астму та низку інших захворювань такими, що пов’язані з проходженням військової служби. Самого військового визнали придатним до подальшої служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення та охорони.

Однак військовослужбовець не погодився саме з формулюванням причинного зв’язку бронхіальної астми. На його переконання, ВЛК мала визначити її як «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини».

Після оскарження регіональна ВЛК змінила висновок

Рішення гарнізонної ВЛК військовослужбовець оскаржив до 12 Регіональної військово-лікарської комісії.

У скарзі він просив скасувати висновок у частині бронхіальної астми та врахувати документи про його безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, посвідчення учасника бойових дій, а також медичні документи.

Проте за результатами розгляду скарги регіональна ВЛК не визнала астму пов’язаною із захистом Батьківщини. Навпаки, вона віднесла бронхіальну астму IV ступеня, персистуючого тяжкого неконтрольованого перебігу, разом із низкою інших діагнозів до захворювань, не пов’язаних із проходженням військової служби.

Водночас, зокрема, цукровий діабет другого типу, дифузний зоб та окремі захворювання хребта регіональна ВЛК визнала пов’язаними з проходженням військової служби.

Після цього військовослужбовець звернувся до суду.

Що вимагав позивач

У позові він просив визнати протиправним та скасувати положення довідки гарнізонної ВЛК у частині встановлення причинного зв’язку бронхіальної астми як захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби.

Також позивач просив зобов’язати гарнізонну ВЛК встановити інше формулювання — що бронхіальна астма пов’язана із захистом Батьківщини, а також скасувати рішення 12 Регіональної ВЛК.

Харківський окружний адміністративний суд 1 травня 2026 року залишив позов без задоволення.

Не погодившись із цим, військовослужбовець подав апеляційну скаргу. Він, зокрема, стверджував, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини його служби, участі у бойових діях та впливу умов проходження військової служби на розвиток і загострення захворювань.

ВЛК отримала значний пакет медичних документів

Одним із ключових аргументів позивача було те, що 12 Регіональна ВЛК не розглянула всі документи, які він подав разом зі скаргою.

До скарги, зокрема, були додані картка обстеження та медичного огляду, виписка з медичної карти, результати ехокардіографії та ультразвукового дослідження, дослідження судин, консультаційний висновок спеціаліста, результати проб видиху, комп’ютерної томографії хребта та органів грудної клітини.

Також військовий надав військовий квиток, посвідчення офіцера, посвідчення учасника бойових дій та довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Суд не може сам визначати причинний зв’язок захворювання

Розглядаючи справу, апеляційний суд окремо звернув увагу на межі судового контролю за рішеннями військово-лікарських комісій.

Колегія суддів врахувала позицію Верховного Суду, відповідно до якої суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері та не можуть самостійно оцінювати медичну обґрунтованість висновку ВЛК.

Тобто суд не може замість військово-лікарської комісії вирішити, яке саме формулювання причинного зв’язку має бути встановлено щодо конкретного захворювання.

Разом із тим це не означає, що рішення ВЛК не підлягають судовому контролю. Суд може і повинен перевіряти, чи дотрималася комісія встановленої процедури під час прийняття рішення.

Зокрема, суд вправі перевірити, чи були враховані всі істотні обставини та документи, а також чи є рішення ВЛК обґрунтованим та вмотивованим.

У протоколі ВЛК не відобразили низку документів

Дослідивши протокол засідання 12 Регіональної ВЛК від 20 січня 2026 року, апеляційний суд встановив, що у ньому зазначалося про розгляд паспорта, військового квитка, двох довідок про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, медичної карти або витягу з неї, медичних документів на трьох аркушах та довідки гарнізонної ВЛК.

Водночас у протоколі не було відображено низку документів, які військовослужбовець додав до скарги та на неврахування яких посилався у суді.

Через це, як зазначила колегія суддів, неможливо встановити, чи справді 12 Регіональна ВЛК розглянула всі документи та чи врахувала їх, коли визначала причинний зв’язок захворювань військовослужбовця.

При цьому суд підкреслив: він не може сам оцінювати, чи мали ці медичні документи привести ВЛК до іншого висновку щодо бронхіальної астми. Така оцінка потребує спеціальних медичних знань і належить до компетенції військово-лікарської комісії.

Рішення ВЛК повинно бути обґрунтованим і вмотивованим

Апеляційний суд також звернув увагу, що одним із критеріїв, яким має відповідати рішення суб’єкта владних повноважень, є його обґрунтованість.

Посилаючись на практику Верховного Суду, колегія зазначила, що індивідуальний акт повинен містити конкретні фактичні та юридичні підстави його прийняття, а також зрозумілі мотиви, з яких орган дійшов відповідних висновків.

Належне мотивування дає особі можливість зрозуміти, чи були враховані її аргументи, а якщо їх відхилили — з яких причин. Крім того, лише належно обґрунтоване рішення дозволяє забезпечити ефективний судовий контроль.

У цій справі апеляційний суд дійшов висновку, що 12 Регіональна ВЛК не виконала встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості свого рішення.

Тому протокол регіональної ВЛК було визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Чому суд не зобов’язав одразу визнати астму пов’язаною із захистом Батьківщини

Водночас апеляційний суд не встановив, що бронхіальна астма військовослужбовця дійсно пов’язана із захистом Батьківщини.

Суд пояснив, що визначення причинного зв’язку захворювання, травми, поранення, каліцтва чи контузії належить до повноважень ВЛК.

Якщо прийняття рішення передбачає можливість суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд не підміняє такий орган своїм рішенням, а може зобов’язати його повторно вирішити питання з урахуванням наданої судом правової оцінки.

Саме тому апеляційний суд вирішив зобов’язати 12 Регіональну ВЛК повторно розглянути скаргу військовослужбовця разом з усіма доданими до неї документами.

Гарнізонну ВЛК суд не зобов’язав змінити свій висновок

Окремо апеляційний суд розглянув вимоги позивача безпосередньо до позаштатної гарнізонної ВЛК.

Колегія зазначила, що Положення №402 не передбачає оскарження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК безпосередньо у суді в обраний позивачем спосіб. Гарнізонні ВЛК також не наділені повноваженнями самостійно змінювати власне рішення так, як цього вимагав позивач.

У разі незгоди з рішенням гарнізонної ВЛК військовослужбовець може ініціювати його перегляд ВЛК вищого рівня. А рішення ВЛК регіону, своєю чергою, може бути оскаржене до ЦВЛК або до суду.

Саме таким механізмом позивач у цій справі й скористався, звернувшись зі скаргою до 12 Регіональної ВЛК.

Що вирішив апеляційний суд

За результатами розгляду справи Другий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу військовослужбовця.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 травня 2026 року було скасовано, а позов задоволено частково.

Суд:

• визнав протиправним та скасував рішення 12 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлене протоколом від 20 січня 2026 року;
• зобов’язав 12 Регіональну ВЛК повторно розглянути скаргу військовослужбовця від 24 листопада 2025 року на постанову гарнізонної ВЛК;
• зобов’язав провести цей розгляд разом з усіма документами, які військовий додав до скарги;
• у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Таким чином, суд не вирішував замість медичної комісії, який саме причинний зв’язок слід встановити щодо бронхіальної астми. 12 Регіональна ВЛК має повторно розглянути матеріали військовослужбовця, належним чином врахувати подані документи та ухвалити обґрунтоване рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.