Військовий помер від зупинки серця, але родині відмовили у виплаті через 0,52 проміле алкоголю в крові: що вирішив суд
Львівський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що сам факт виявлення 0,52‰ етилового спирту в крові померлого військовослужбовця не є достатньою підставою для відмови членам його сім’ї у призначенні одноразової грошової допомоги. Для застосування винятків, передбачених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», необхідно встановити, що смерть стала наслідком дій, вчинених військовослужбовцем у стані алкогольного сп’яніння.
Дружина та мати померлого старшого сержанта оскаржили рішення комісії Міністерства оборони України, яка відмовила їм у призначенні одноразової грошової допомоги. Суд визнав таку відмову протиправною, скасував відповідне рішення комісії та зобов’язав Міністерство оборони повторно розглянути заяви позивачок з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.
Обставини справи
Старший сержант Збройних Сил України проходив військову службу та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України в Донецькій області. У лютому 2024 року він помер у місці тимчасового розташування підрозділу. За висновками судово-медичної експертизи смерть настала внаслідок гострої недостатності кровообігу, спричиненої гострою ішемічною хворобою серця. Військово-лікарська комісія, службове розслідування та командування військової частини встановили, що смерть пов’язана з проходженням військової служби.
Під час судово-токсикологічного дослідження у крові військовослужбовця виявили 0,52‰ етилового спирту, що, згідно з висновком експерта, могло свідчити про легкий ступінь алкогольного сп’яніння. Водночас експертиза визначила безпосередньою причиною смерті гостру недостатність кровообігу, спричинену гострою ішемічною хворобою серця, а службове розслідування не встановило неправомірних дій військовослужбовця, пов’язаних із настанням його смерті.
Попри це комісія Міністерства оборони України відмовила родині у призначенні одноразової грошової допомоги. Комісія виходила з того, що перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння під час виконання обов’язків військової служби може свідчити про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 КУпАП, а стаття 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виключає призначення допомоги, якщо смерть є наслідком адміністративного правопорушення або дій, вчинених у стані алкогольного сп’яніння.
Позиція суду
Суд не погодився з таким підходом.
Він зазначив, що стаття 16-4 Закону передбачає відмову у призначенні одноразової грошової допомоги лише тоді, коли смерть є наслідком вчинення військовослужбовцем кримінального чи адміністративного правопорушення або дій, вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.
На думку суду, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам його сім’ї. Для застосування цієї норми необхідно встановити причинно-наслідковий зв’язок між діями військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння та його смертю.
Дослідивши матеріали справи 380/17366/25, суд встановив, що смерть військовослужбовця настала внаслідок гострої недостатності кровообігу, спричиненої гострою ішемічною хворобою серця, і була пов’язана з проходженням військової служби. Військово-лікарська комісія підтвердила цей причинний зв’язок, а службове розслідування не встановило неправомірних дій військовослужбовця, пов’язаних із настанням його смерті. Водночас матеріали справи не містять належних і достатніх доказів того, що саме перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння або адміністративне правопорушення стали причиною його смерті. Отже, причинно-наслідковий зв’язок між наявністю 0,52‰ етилового спирту в крові та смертю військовослужбовця відсутній.
Суд також послався на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №802/1869/17-а, від 4 березня 2020 року у справі №813/2071/17, від 15 червня 2022 року у справі №826/4813/18, від 29 червня 2022 року у справі №640/6477/19 та від 9 вересня 2025 року у справі №240/5502/24, відповідно до яких для відмови у виплаті недостатньо лише встановити факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння — необхідно довести, що саме смерть стала наслідком його дій, вчинених у такому стані.
Що вирішив суд
Суд частково задовольнив позов.
Він визнав протиправним та скасував рішення комісії Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги дружині та матері померлого військовослужбовця, а також зобов’язав Міністерство оборони повторно розглянути питання щодо призначення і виплати цієї допомоги з урахуванням висновків суду.
Водночас суд не зобов’язав Міністерство оборони безпосередньо призначити та виплатити допомогу. Суд зазначив, що відповідач ще не визначав розмір виплати та не перевіряв, чи є інші члени сім’ї, які також можуть мати право на її отримання. Саме тому належним способом захисту порушеного права суд визнав повторний розгляд питання уповноваженим органом із прийняттям нового рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
