Військовий просив звільнити його для догляду за сестрою з інвалідністю I групи: суд зобов’язав військову частину це зробити
Житомирський окружний адміністративний суд встановив, що військовослужбовець підтвердив необхідність постійного догляду за сестрою з інвалідністю І А групи, тоді як військова частина відмовила йому, пославшись на наявність родичів, які нібито можуть доглядати за матір’ю.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини, у якому просив визнати дії щодо відмови у звільненні з військової служби протиправними; скасувати рішення командира про відмову у задоволенні рапорту від 19 грудня 2025 року, оформлене відповіддю від 26 грудня 2025 року; зобов’язати військову частину звільнити його з військової служби на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за сестрою, яка є особою з інвалідністю І групи А підгрупи та потребує стороннього догляду.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач має право на звільнення з військової служби на зазначеній підставі.
Відповідач у відзиві просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в родині наявні члени сім’ї першого ступеня споріднення, які відповідно до законодавства зобов’язані здійснювати догляд за матір’ю позивача.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відмова ґрунтується на наявності членів сім’ї, які зобов’язані здійснювати догляд за матір’ю, що не відповідає підставі рапорту, оскільки він просить звільнення у зв’язку з необхідністю здійснювати догляд за сестрою, яка має встановлену І групу А підгрупу інвалідності, потребує постійного стороннього догляду, і за якою його призначено опікуном.
Фактичні обставини, встановлені судом
Позивач з 27 жовтня 2025 року проходить військову службу у військовій частині.
19 грудня 2025 року ним подано рапорт про звільнення відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Сестра позивача є особою з інвалідністю І А групи безстроково та відповідно до рішення лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду.
Рішенням Чуднівської міської ради від 10 квітня 2025 року позивача призначено опікуном сестри.
Згідно з актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 18 жовтня 2025 року, затвердженого начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, факт необхідності здійснення постійного догляду підтверджено.
Листом від 26 грудня 2025 року військова частина повідомила про відмову у звільненні, зазначивши, що надані документи не підтверджують наявності достатніх підстав, оскільки існують інші особи, які можуть здійснювати догляд за матір’ю позивача.
Оцінка суду
Судом установлено, що сестра позивача є особою з інвалідністю І А групи та потребує постійного стороннього догляду.
Мати позивача є особою з інвалідністю ІІ групи та згідно з рішенням лікарсько-консультативної комісії не може здійснювати сторонній догляд. Батько позивача згідно з рішенням лікарсько-консультативної комісії також не може здійснювати сторонній догляд у зв’язку з наявністю серцево-судинних та інших хвороб.
Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 18 жовтня 2025 року факт необхідності здійснення постійного догляду підтверджено. Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування відомостей, викладених в акті.
Позивачем підтверджено наявність усіх передбачених абзацом тринадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону умов для звільнення: необхідність здійснення постійного догляду за сестрою, яка є особою з інвалідністю І А групи та потребує стороннього догляду, а також відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, які фактично можуть забезпечити такий догляд.
Відмова військової частини, оформлена листом від 26 грудня 2025 року, є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Що вирішив суд
Позовну заяву у справі № 240/1591/26 задоволено.
Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії військової частини щодо неналежного розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю сестрою, яка є особою з інвалідністю I А групи та потребує постійного догляду.
Суд зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт та звільнити позивача з військової служби на зазначеній підставі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
