Військовий загинув після удару чотирма авіабомбами, але родині не призначили 15 млн грн: суд розглянув спір із Міноборони

Військовий отримав акуботравму під час удару чотирма керованими авіабомбами на Донеччині. Після погіршення його стану лікарі виявили перелом кісток черепа, гематому та крововилив у мозок. Через півтора місяця після авіаудару чоловік помер. Однак його дружина та двоє синів не змогли отримати 15 млн грн державної допомоги.

Міноборони вказало на розбіжності в документах: військова частина пов’язувала загибель з отриманою акуботравмою, а ВЛК визначила причиною смерті захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини. Родина звернулася до суду, який визнав повернення документів на доопрацювання протиправним і зобов’язав призначити та виплатити допомогу.

Відповідне рішення ухвалив Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Військовий отримав акуботравму під час удару чотирма авіабомбами

Як встановив суд, чоловіка мобілізували у березні 2022 року. З січня 2023 року він проходив службу у військовій частині та обіймав посаду командира зенітного ракетного взводу.

18 лютого 2024 року військовослужбовець виконував бойове розпорядження в районі села Соловйове Покровського району Донецької області.

Того дня російські війська завдали по позиціях його підрозділу авіаційного удару із застосуванням чотирьох керованих авіабомб. Унаслідок вибухової хвилі капітан отримав акуботравму.

Ці обставини підтверджувалися журналом бойових дій, актом службового розслідування та довідкою про обставини травмування.

Після отриманої травми стан військового поступово погіршувався. 3 березня 2024 року його госпіталізували. Під час комп’ютерної томографії головного мозку лікарі виявили:

• перелом кісток склепіння черепа;
• епідуральну гематому правої лобної частки;
• гіпертензивний внутрішньомозковий крововилив у ділянці базальних ядер лівої скроневої частки з проривом у шлуночкову систему.

Надалі військовослужбовець проходив лікування у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова, а з 11 березня — у відділенні реанімації Олександрівської клінічної лікарні Києва. 6 квітня 2024 року чоловік помер.

У лікарському свідоцтві про смерть причиною була зазначена цереброваскулярна хвороба. У повідомленні сім’ї також вказувалися крововилив у мозок та набряк головного мозку.

Військова частина пов’язала загибель з бойовою травмою, а ВЛК вказала на захворювання

Після смерті військового було оформлено документи щодо обставин його загибелі.

У наказі командира військової частини від 10 травня 2024 року зазначалося, що капітан загинув у результаті акубаротравми, отриманої 18 лютого внаслідок вибухової хвилі під час удару керованими авіаційними боєприпасами.

У документі також вказувалося, що смертельне травмування та бойове поранення військовослужбовець отримав під час бойових дій, пов’язаних із захистом Батьківщини.

Згодом, 21 серпня 2025 року, до наказу внесли зміни. Зокрема, формулювання про зв’язок загибелі з виконанням обов’язків військової служби замінили на «Загибель пов’язана із захистом Батьківщини».

Водночас 20-та регіональна військово-лікарська комісія у протоколі від 20 серпня 2024 року визначила, що причиною смерті стало захворювання — набряк головного мозку, крововилив у мозок та цереброваскулярна хвороба.

При цьому ВЛК також встановила, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Таким чином, обидва документи підтверджували зв’язок смерті військового із захистом держави, але по-різному визначали її безпосередні обставини: наказ військової частини пов’язував загибель з акубаротравмою, а висновок ВЛК — із захворюванням.

Саме ці розбіжності згодом стали причиною спору між родиною та Міністерством оборони.

Чому Міноборони не призначило родині 15 млн грн

У серпні та жовтні 2025 року члени сім’ї військовослужбовця звернулися із заявами про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з його смертю.

Дружина діяла як у власних інтересах, так і в інтересах неповнолітнього сина. Із заявою також звернувся другий син загиблого.

Родина претендувала на 15 млн грн, передбачені постановою Кабінету Міністрів №168 від 28 лютого 2022 року.

Однак комісія Міноборони під час розгляду документів встановила розбіжності між наказом командира військової частини та висновком регіональної ВЛК щодо причинного зв’язку травми та смерті.

У рішенні, оформленому протоколом від 10 квітня 2026 року №25/д, комісія запропонувала усунути ці розбіжності для прийняття обґрунтованого рішення про можливість призначення допомоги.

Під час судового розгляду Міністерство оборони пояснювало, що постанова №168 передбачає виплату 15 млн грн сім’ям загиблих військовослужбовців, а також сім’ям тих, хто помер внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за визначених постановою обставин під час захисту Батьківщини.

На думку відповідача, наявні документи вказували, що чоловік помер унаслідок захворювання, а не поранення чи травми.

Тому Міноборони вважало, що право його сім’ї на одноразову грошову допомогу слід визначати відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку №975, а не за постановою №168.

У відзиві на позов міністерство просило суд відмовити у задоволенні вимог родини.

Родина намагалася усунути розбіжності, але ВЛК залишила висновок без змін

Дружина загиблого не погодилася з позицією Міноборони.

Вона наполягала, що чоловік отримав акуботравму безпосередньо під час виконання бойового завдання, після чого його стан здоров’я погіршився, а згодом настала смерть.

На підтвердження своєї позиції родина посилалася на журнал бойових дій, акт службового розслідування, накази військової частини та медичні документи.

Позивачка також зазначала, що вжила всіх можливих заходів для усунення розбіжностей між наказом командира та висновком ВЛК, проте це не дало результату.

Зокрема, 16 липня 2026 року штатна військово-лікарська комісія розглянула питання щодо перегляду причинного зв’язку захворювання та смерті військового.

Однак комісія не знайшла підстав для скасування чи зміни постанови 20-ї регіональної ВЛК від 20 серпня 2024 року та залишила її без змін.

У результаті дружина загиблого звернулася до адміністративного суду з вимогою скасувати рішення комісії Міноборони та зобов’язати міністерство призначити і виплатити їй та двом синам допомогу в розмірі 15 млн грн.

Що встановив суд: розбіжності в документах не можуть позбавляти сім’ю допомоги

Розглядаючи справу, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дослідив обставини травмування військовослужбовця, його подальшого лікування та смерті, а також документи військової частини і висновки ВЛК.

Суд звернув увагу, що факт отримання акуботравми під час виконання бойового завдання підтверджений матеріалами службового розслідування.

Встановлено також, що після травми стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився, а під час обстеження були виявлені тяжкі ушкодження черепа та головного мозку.

Крім того, в наказах військової частини загибель прямо пов’язувалася з отриманою акубаротравмою, а ВЛК підтвердила, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Суд дійшов висновку, що смерть військовослужбовця настала внаслідок акуботравми, отриманої під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони України, відсічі та стримування збройної агресії РФ.

Водночас суд наголосив, що необхідність усунення розбіжностей між наказом військової частини та висновком регіональної ВЛК не може слугувати підставою для позбавлення сім’ї права на одноразову грошову допомогу.

Суд також врахував, що смерть військового не була пов’язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, перебуванням у стані сп’яніння або навмисним заподіянням собі тілесних ушкоджень.

У підсумку суд встановив, що причина смерті військового пов’язана із захистом Батьківщини, а його дружина та двоє синів мають право на відповідну державну виплату.

Чому суд застосував постанову Кабміну №168

Окремо суд проаналізував законодавство, яке регулює призначення одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих і померлих військовослужбовців.

Зокрема, стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає випадки, за яких призначається така допомога.

Порядок №975 визначає загальний механізм її призначення та виплати.

Водночас на період воєнного стану постановою Кабінету Міністрів №168 встановлено спеціальні правила, які передбачають одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн сім’ям військовослужбовців за визначених умов.

Суд зазначив, що після запровадження воєнного стану для сімей військових, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували заходи з національної безпеки й оборони безпосередньо в районах їх здійснення, постановою №168 передбачено більший розмір допомоги, ніж за загальним порядком.

При цьому суд послався, зокрема, на правові висновки Верховного Суду у справах №380/9868/23, №600/548/23-а та №420/11608/23.

З огляду на встановлений зв’язок смерті військовослужбовця з акуботравмою, отриманою під час виконання бойового завдання, суд визнав обґрунтованими вимоги родини щодо призначення допомоги саме за постановою №168.

Що вирішив суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/12516/26 повністю задовольнив позов дружини померлого військовослужбовця до Міністерства оборони України.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Міноборони від 10 квітня 2026 року №25/д про повернення на доопрацювання документів щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Крім того, суд зобов’язав Міністерство оборони призначити та виплатити дружині й двом синам військовослужбовця одноразову грошову допомогу в загальному розмірі 15 млн грн, передбачену постановою Кабміну №168.

Також на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони стягнуто 1 331,20 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.