Військовий загинув у засідці ворога, але у крові виявили алкоголь: за права його неповнолітньої дочки боролися в суді
Військовий потрапив у засідку диверсійної групи РФ і загинув від вогнепальних поранень. Службове розслідування встановило, що його загибель пов’язана із захистом Батьківщини та не була наслідком дій у стані алкогольного сп’яніння. Однак ВЛК визначила, що поранення і причина смерті пов’язані з проходженням військової служби.
Під час судово-медичної експертизи у крові загиблого виявили 0,84 проміле алкоголю, що могло відповідати легкому ступеню алкогольного сп’яніння. Водночас матеріали службового розслідування свідчили, що військовий загинув унаслідок обстрілу противника.
Рішення ВЛК в Другому апеляційному адміністративному суді оскаржила законна представниця неповнолітньої дочки загиблого військовослужбовця.
Обставини справи
Військовослужбовець проходив службу у військовій частині та у вересні 2023 року загинув.
Як було встановлено під час службового розслідування, 23 вересня 2023 року він разом з іншим військовослужбовцем потрапив у засідку противника. Військових обстріляла диверсійна група РФ, унаслідок чого обидва загинули.
Судово-медична експертиза встановила, що смерть військовослужбовця настала від множинних наскрізних кульових вогнепальних ушкоджень голови, тулуба та кінцівок з ушкодженнями кісток черепа, головного мозку, легень та селезінки.
Водночас під час судово-токсикологічного дослідження у крові загиблого виявили етиловий спирт у концентрації 0,84 проміле. За висновком експерта, така концентрація могла за життя відповідати легкому ступеню алкогольного сп’яніння.
Військова частина провела службове розслідування обставин загибелі.
За його результатами було встановлено, що загибель військовослужбовця пов’язана із захистом Батьківщини, алкогольне сп’яніння не стало основною причиною загибелі, а сама загибель не була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння.
Такі висновки були відображені й у наказі командира військової частини про результати службового розслідування.
Матеріали передали до 12 Регіональної військово-лікарської комісії для встановлення причинного зв’язку поранення та смерті військовослужбовця.
7 лютого 2024 року ВЛК прийняла постанову з формулюванням: «Поранення і причина смерті, ТАК, пов’язані з проходженням військової служби».
Законна представниця неповнолітньої дочки загиблого оскаржила це рішення. Вона вказувала на відсутність об’єктивних даних про те, що смерть військовослужбовця настала внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння, та просила зобов’язати ВЛК повторно розглянути матеріали.
Сумський окружний адміністративний суд позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення ВЛК і зобов’язав комісію повторно розглянути матеріали щодо причинного зв’язку смерті військовослужбовця з урахуванням висновків суду.
12 Регіональна ВЛК оскаржила це рішення.
Що доводила ВЛК
Комісія зазначала, що саме до компетенції військово-лікарських комісій належить встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень і травм військовослужбовців, а також визначення причинного зв’язку між ними та смертю.
ВЛК посилалася на висновок судово-медичної експертизи про виявлення у крові загиблого 0,84 проміле етилового спирту та стверджувала, що не мала правових підстав ігнорувати або довільно тлумачити цей висновок.
За позицією комісії, вона проаналізувала надані документи, врахувала висновки профільних спеціалістів і медичні дані та прийняла рішення в межах своєї компетенції.
Що встановив суд
Другий апеляційний адміністративний суд у справі №480/6469/24 зазначив, що саме на ВЛК покладено функцію встановлення причинного зв’язку поранення військовослужбовця, яке призвело до його загибелі, та визначення відповідного формулювання у постанові.
Положення №402 передбачає, зокрема, різні формулювання причинного зв’язку: «ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» та «ТАК, пов’язане з проходженням військової служби».
При цьому формулювання «ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» не застосовується, якщо поранення, яке призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком, зокрема, вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння.
Однак ВЛК при встановленні причинного зв’язку зобов’язана враховувати всі подані їй документи та зазначені в них факти, а за необхідності може витребувати додаткові матеріали та залучати спеціалістів.
У цій справі комісія мала у своєму розпорядженні, зокрема, висновок судово-медичного експерта, матеріали службового розслідування, наказ командира військової частини про його результати та довідку про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Проте ВЛК, як встановили суди, не надала належної оцінки акту службового розслідування, відповідно до якого загибель військовослужбовця була пов’язана із захистом Батьківщини та не була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння.
У документах виявили розбіжність
Суди також звернули увагу на розбіжність у документах, які перебували у розпорядженні ВЛК.
У висновку експерта від 27 вересня 2023 року було зазначено, що довжина тіла загиблого становила 192 см, тоді як у військовому квитку його зріст був зазначений як 169 см.
Апеляційний суд погодився, що це свідчить про наявність розбіжностей у документах.
Крім того, матеріали справи не містили відомостей про те, що ВЛК надала оцінку іншому висновку експерта, на який звернув увагу суд.
Чи може суд перевіряти рішення ВЛК
Апеляційний суд наголосив, що перевірка правильності рішення ВЛК виключно за медичними показниками не належить до компетенції адміністративного суду. На відповідну правову позицію Верховний Суд указував, зокрема, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20.
Водночас суд має право перевірити рішення ВЛК як суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, одним із яких є обґрунтованість.
Обґрунтоване рішення має прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Для цього суб’єкт владних повноважень повинен належним чином зібрати та дослідити документи, експертні висновки та інші матеріали, які мають доказове значення.
Тому в цій справі суд не встановлював замість ВЛК, що смерть військовослужбовця має бути визнана пов’язаною із захистом Батьківщини, та не обирав замість комісії відповідне формулювання.
Суд перевіряв, чи було рішення ВЛК законним та обґрунтованим і чи врахувала комісія всі істотні для його прийняття обставини.
ВЛК безпідставно застосувала Інструкцію №332
Апеляційний суд також погодився з висновком про безпідставне застосування ВЛК Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у ЗСУ, затвердженої наказом Міноборони №332.
Відповідно до цієї Інструкції її дія не поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які отримали поранення, померли або загинули внаслідок бойових уражень чи дій противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об’єднаних сил.
У цій справі службовим розслідуванням було встановлено, що військовослужбовець загинув унаслідок обстрілу з боку противника.
Що вирішив апеляційний суд
Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що постанова ВЛК була прийнята без належної оцінки всіх документів та обставин, які мали значення для встановлення причинного зв’язку поранення і смерті військовослужбовця.
При цьому саме на ВЛК як на суб’єкта владних повноважень покладався обов’язок довести правомірність свого рішення. За висновком суду, комісія цього не зробила.
Апеляційну скаргу 12 Регіональної військово-лікарської комісії залишили без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року в частині задоволення позову — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
