Військового не звільнили після завершення контракту — суд визнав рішення частини незаконним

Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення комісії військової частини, яка відмовила військовослужбовцю у звільненні зі служби після закінчення терміну контракту. Частину зобов’язали повторно розглянути його рапорт та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду. 

Обставини справи

Як йдеться у матеріалах справи № 380/11180/26, військовий наприкінці 2022 року уклав трирічний контракт на проходження служби у Національній гвардії України. Після завершення терміну дії контракту він подав рапорт на звільнення, однак військова частина відмовила йому.

Представники частини пояснили свою позицію тим, що військовослужбовець мав подати рапорт про звільнення за три місяці до завершення контракту. Через пропущений термін, на думку військових, дію контракту було продовжено.

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Зоряна Лунь зазначила, що хоча військовий справді подав рапорт із порушенням строку, це не означає автоматичного продовження його служби.

За висновком суду, після завершення терміну контракту з військовослужбовцем не було укладено новий контракт, як це передбачено законодавством. Водночас рішення про продовження служби було ухвалене вже після подання рапорту на звільнення.

Що вирішив суд

Суд дійшов висновку, що військовий має право на звільнення зі служби як особа, яка уклала контракт під час дії воєнного стану. Позов задовольнили частково: рішення комісії військової частини в частині відмови у звільненні скасували.

Тепер військова частина має повторно розглянути рапорт військовослужбовця та ухвалити нове рішення. Постанову суду ще можуть оскаржити в апеляційному порядку.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 140/34973/23 щодо звільнення військовослужбовця Державної прикордонної служби з військової служби під час воєнного стану у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду. Предметом спору стало питання, чи є підставою для звільнення сам факт призначення покарання у виді позбавлення волі, якщо особу одночасно звільнено від відбування цього покарання з випробуванням.