Водія оштрафували за порушення правил стоянки на підставі фото: чому суд скасував штраф у 680 грн

Для притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки чи стоянки самого факту винесення інспектором постанови недостатньо. Наявність у діях особи відповідного складу адміністративного правопорушення має бути підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами, а у спорі щодо правомірності рішення суб’єкта владних повноважень обов’язок довести його правомірність покладається саме на такий суб’єкт.

На це звернув увагу Солом’янський районний суд міста Києва, розглядаючи адміністративний позов водія до Департаменту територіального контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Суд перевіряв, чи підтверджують матеріали справи наявність у діях водія складу порушення правил стоянки, за яке його було оштрафовано на 680 грн.

Обставини справи

Водій звернувся до суду з позовом про скасування постанови інспектора з паркування серії 2КІ №0008626461 від 22 вересня 2025 року.

Як зазначав позивач, 22 вересня 2025 року він, керуючи автомобілем Volkswagen ID.4 Crozz Lite Pro, здійснив стоянку біля будівлі Конституційного Суду України на вул. Жилянській, 14 у Києві. Водночас у постанові про адміністративне правопорушення місцем його вчинення було зазначено вул. Антоновича, 29. За твердженням водія, фактичне місце розташування автомобіля підтверджувалося матеріалами фотофіксації та GPS-координатами, зафіксованими на фотографіях.

Позивач наполягав, що поставив автомобіль таким чином, щоб для руху пішоходів залишалося понад два метри, а сам транспортний засіб не створював перешкод іншим учасникам руху.

Водночас зі змісту оскаржуваної постанови випливало, що водія притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення п. 15.6 Правил дорожнього руху. Йому було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Частина 3 ст. 122 КУпАП, зокрема, встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки та стоянки, які створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Пункт 15.6 ПДР передбачає, що стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а у разі встановлення таких знаків з однією з табличок 7.6.2–7.6.6 легкові автомобілі та мотоцикли можуть розміщуватися лише так, як показано на відповідній табличці.

Департамент територіального контролю міста Києва заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Представник Департаменту зазначав, що інспектор оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, після чого розглянув справу про адміністративне правопорушення та виніс постанову.

Разом із тим суд встановив, що до відзиву відповідач додав постанову про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ №0009569000, яка не стосувалася предмета спору. Тому відповідно до ч. 4 ст. 76 КАС України суд не взяв цей доказ до розгляду як такий, що не стосується предмета доказування.

Позиція та висновки суду

Суд виходив із того, що відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення має здійснюватися на основі суворого додержання законності.

За ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд також звернув увагу на вимоги ст. 280 КУпАП, відповідно до яких під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважений орган або посадова особа повинні з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд сформулював висновок, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях відповідного складу правопорушення. Такий склад повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП та статей 73, 74 КАС України.

Окремо суд врахував конституційний принцип, за яким обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, або на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Суд послався і на рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019, у якому зазначено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo: під час оцінювання доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень діє спеціальне правило ч. 2 ст. 77 КАС України: обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача — суб’єкта владних повноважень.

Оцінивши надані матеріали, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність у діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин справи № 760/27340/25 суд визнав, що постанова про притягнення водія до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в розмірі 680 грн підлягає скасуванню, а позов до Департаменту територіального контролю міста Києва — задоволенню.

Суд визнав протиправною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення, закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення, а також стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва на користь позивача 605,60 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.