Ворог випалює села на Херсонщині: люди вимушені боротися з вогнем самотужки (фото)

На правобережній Херсонщині стрімко погіршується ситуація через масштабні пожежі, які виникають внаслідок постійних російських обстрілів і атак дронів.

«Гривна» писала, що на Херсонщині, зокрема у Бериславському районі, російські терористи продовжують цілеспрямовано спалювати врожай – горять гектари полів, знищується український хліб. Аграрії на Бериславщині б’ють на сполох та просять про допомогу.

 

Ще одне лихо – у селах, які також опиняються у вогняній пастці. І ця проблема з кожним днем набирає обертів, а масштаби лиха стрімко зростають. Російські удари щодня спричиняють нові пожежі, які знищують будинки, школи, поля та інфраструктуру. На фото, які ширять у соцмережах видно, як вогонь охоплює цілі вулиці і без того понівечених сіл.

 

 

«Горять поля… Горять наші села…»

Про це пише начальниця Милівської сільської військової адміністрації Любов Минько.

«Горять поля… Горять наші села… Села, які колись були окрасою півдня України, окрасою правобережної Херсонщини. Були… Бо від дня деокупації вони не знають спокою. Щодня – артилерія, танки, КАБи, реактивні системи залпового вогню. Щодня – дрони: «Молнія», «Крила», FPV на оптоволокні. Ворог не просто обстрілює. Він цілеспрямовано стирає з лиця землі наші села, нашу історію, наше майбутнє. Горять будинки… Горять адміністративні будівлі… Горять школи, дитячі садочки… Горить хліб на полях, який мав стати символом життя. Горить усе, що люди створювали роками, вкладаючи працю, любов і душу. Чому? За що? І скільки ще має тривати цей жах?..».

 

За словами посадовиці, найстрашніше те, що у селах досі залишаються люди, які щодня живуть під звуки вибухів, засинають і прокидаються з думкою, чи переживуть наступну ніч. Вона закликає людей не нехтувати власною безпекою та, за можливості, виїжджати:

 

«Я дуже прошу кожного – бережіть себе. Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги, не ігноруйте небезпеку. Якщо маєте можливість виїхати у безпечніше місце – зробіть це. Жоден будинок, жодне майно не варті людського життя. Ми обов’язково відбудуємо наші села. Відбудуємо школи, будинки, дороги. Але ми ніколи не зможемо повернути тих, кого забрала ця війна. Тож сьогодні найбільша цінність – це люди. Бережіть себе. Заради своїх дітей. Заради рідних. Заради майбутнього нашої Херсонщини».

 

 

Раніше вона розповідала, що підрозділи місцевої пожежної охорони не можуть виїхати на гасіння. Безпекова ситуація не дозволяє.

 

Ворог нищить цивільну інфраструтуру

Окремо Любов Минько згадала про чергове знищення освітньої інфраструктури громади. За її словами, нещодавно під ударами дронів опинився корпус «Б» Дудчанського ліцею, а минулого року корпус «А» спалили:

 

«Здавалося, що більше руйнувати вже нічого… Але ворог повернувся, щоб випалити навіть те, що ще нагадувало про життя. А ж скільки мрій було пов’язано з цими будівлями… Тут мали навчатися діти, лунати дзвоники, народжуватися нові спогади, нові досягнення, нове майбутнє. Сьогодні там – згарище».

 

 

Про те, що російські війська продовжують цілеспрямовано нищити цивільну інфраструктуру, говорить і голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко.

 

«Роблять усе, щоб люди залишилися без світла, без води, без нормального життя. Це не випадкові удари. Вони прекрасно знають, куди б’ють. Вони свідомо знищують критичну інфраструктуру, випалюють наші села, руйнують будинки та все, що забезпечує життя мирних людей. Це відбувається просто зараз. Це справжній терор проти мирного населення. Поки весь світ має це бачити, ми просимо лише одного – не мовчіть. Розповідайте про те, що сьогодні переживає Херсонщина. Нам потрібна підтримка та увага саме зараз», – закликає чоловік.

 

Люди самотужки борються з вогнем

Фермер з Бериславщини, ексдепутат Херсонської облради та голова БО «БФ «Українці переможуть!» Ігор Йосипенко звертає увагу на іншу проблему – у прибережних громадах люди нерідко змушені самотужки боротися з вогнем, використовуючи відра, бочки, трактори та все, що є під рукою.

 

 

Водночас у коментарях люди наголошують, що прифронтові села горять не перший рік. Але якщо раніше було більше людей, то зараз їх не так багато, і відповідно боротися з вогнем нікому: «Прифронтові села горять не перший рік, тоді ще люди були в селах, гасили самотужки, а зараз нема кому гасити, буде горіти від траси до Дніпра».

 

«Направити спецтехніку до багатьох прибережних громад сьогодні просто неможливо. Російські дрони полюють за будь-яким транспортом, а рятувальники самі можуть стати мішенню. Тому сподіватися, що після займання до кожного села приїде пожежна машина і все загасить, – це не план. Це самообман», – пише Йосипенко.

 

За його словами, ситуацію ускладнюють посуха, високий травостій і покинуті домоволодіння, двори та присадибні ділянки, які заростають високою травою. Із висиханням рослинності ризик поширення вогню на населені пункти лише зростатиме.

 

«Коли вся ця рослинність остаточно висохне, горітимуть уже не лише поля. Почне горіти весь берег. Під загрозою опиняться й степові села вздовж траси Т-04-03 Мар’янське – Берислав. Це вже сьогодні перетворюється на суцільний вогняний коридор від Херсона до Нововоронцовки. Разом із сухостоєм горять наші села. А разом із ними можуть згоріти і люди, які через вік, стан здоров’я чи чи відсутність транспорту просто не зможуть самостійно врятуватися», – говорить чоловік.

 

Потрібен конкретний план

Ігор Йосипенко наголошує, що сьогодні «потрібен конкретний план підготовки громад і евакуації людей», адже загасити села прибережних громад під російськими дронами практично неможливо. Тоді як врятувати людей ще можливо.

У своєму дописі у фейсбук він також опублікував низку важливих запитань до районної влади та керівництва громад:

 

«Чи визначені найбільш небезпечні села? Чи організоване там, де це ще можливо й безпечно, скошування трави та створення протипожежних розривів? Чи є запаси води, мотопомпи, бочки та інші засоби для локалізації вогню? Чи складені списки літніх, маломобільних і самотніх людей? Чи визначено транспорт і маршрути евакуації? Чи є чіткий канал оповіщення, коли рахунок піде вже не на години, а на хвилини? Бо відправити пожежну машину під FPV-дрони неможливо. Але попередити людей, прибрати сухостій, підготувати воду, транспорт і евакуацію – можливо та необхідно вже сьогодні».

 

Ці питання наразі є вкрай актуальними і потребуть не лише відповіді, а й відповідної реакції влади на проблему з пожежами, що наразі охопили правобережжя.