Воював на Покровському та Курському напрямках: у Славуті попрощалися з 27-річним розвідником Юрієм Рокищуком

Життєвий шлях та цивільне життя

Юрій Рокищук народився 4 травня 1997 року у Славуті. З 2003 по 2014 рік навчався у Славутській загальноосвітній школі № 4, після чого здобув фах електрозварювальника у Нетішинському професійно-технічному училищі.

Свій трудовий шлях розпочав у Славутському ЖКО, згодом працював на підприємстві ТОВ «Технобазальт», а з 2021 року сумлінно працював у КП «Славута Сервіс».

У цивільному житті Юрій був надзвичайно життєрадісною та чуйною людиною, ще до військової служби активно здавав кров як донор, захоплювався риболовлею, футболом, технікою та збиранням грибів.

У 2022 році він одружився, а наступного року в родині народився син.

Військова служба та подвиг Захисника 

До лав Збройних Сил України Юрія мобілізували 20 травня 2024 року. Після базового вишколу він проходив службу у військовій частині А4699 (47-ма окрема механізована бригада «Маґура») на посаді оператора-радіотелефоніста 1 розвідувального відділення розвідувальної роти.

Свій перший бій воїн прийняв на Покровському напрямку, де дістав важке поранення. Після курсу реабілітації повернувся до строю та продовжив виконувати бойові завдання на Курському напрямку.

19 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області солдат зник безвісти під час виконання завдання.

Прощання та вшанування пам'яті 

Після тривалого періоду невідомості та надій Герой назавжди повернувся до рідного міста. Під час громадського прощання до громади та рідних звернулося командування розвідувальної роти 47-ї ОМБр, яке передало родині полеглого захисника нагородний знак бригади ІІІ ступеня та бойовий прапор підрозділу.

«Шановні батьки, шановна дружино, шановні присутні, шановна громадо! Юрій зустрів ворога обличчям до обличчя. Він дав йому відсіч, але, на превеликий жаль, ціною власного життя. Війна забрала в нас найсильніших, найсміливіших, найкращих. Саме таких людей, як Юрій, сьогодні не вистачає нам у строю, але саме завдяки їм ми маємо можливість і надалі боронити свою землю. Важко підібрати слова, щоб передати й зрозуміти, який біль зараз переживають його рідні. Ми, його побратими, у знак шани та пам’яті про нашого відважного Воїна, нашого побратима Юрія, хочемо передати його родині нагородний знак 47-ї бригади «Маґура» ІІІ ступеня та прапор бригади. Ми віримо, що колись, через певний час, усе це закінчиться нашою Перемогою.»

У Юрія Рокищука залишилися батьки, дружина, маленький син, сестра та племінник.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким полеглого Героя. Вічна пам'ять та слава Захиснику України!