ВРП відмовилася карати суддю Павла Едера, який закрив справу про керування у стані сп’яніння за статтею 130 КУпАП
Раніше Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Львова Павла Едера. Вища рада правосуддя залишила це рішення без змін.
Обставини справи
Скаржник стверджував, що суддя Павло Едер, закривши 9 лютого 2022 року справу № 466/11407/21 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення через відсутність складу проступку, неналежно поставився до своїх обов’язків. На думку скаржника, суддя без належного мотивування віддав перевагу поясненням особи, яка притягалася до відповідальності, висновку медичної установи про відсутність алкоголю в крові та висновку поліграфолога над іншими доказами. Також зазначалося, що рішення ухвалене «в інтересах прокурора, який є сином судді Верховного Суду», і що суддя не вжив усіх можливих заходів для встановлення істини. Це, на думку скаржника, призвело до збитків бюджету у розмірі штрафу, невиконання завдань КУпАП і підриву авторитету судової влади. Окремо зверталася увага на те, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 21 вересня 2022 року особа, щодо якої було закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення була звільнена з посади в органах прокуратури.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Ігор Тронь пропонував застосувати до судді стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом трьох місяців. Друга Дисциплінарна палата цю пропозицію не підтримала. Член палати Олексій Мельник у засіданні 15 квітня 2026 року вніс пропозицію відмовити у притягненні до відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.
Рішення дисциплінарного органу
У своєму рішенні палата наголосила, що оцінка мотивів судового рішення, повноти з’ясування обставин і правильності застосування норм права є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції. Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не має права оцінювати законність судового рішення чи перевіряти його правовий зміст. Постанова судді Едера містить мотиви прийняття, встановлення обставин, аналіз доказів і посилання на законодавство. Оцінка належності, допустимості та достатності цих мотивів виходить за межі предмета дисциплінарного провадження.
Палата також зазначила, що об’єктивна сторона частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування транспортним засобом у стані сп’яніння, так і за відмову від проходження відповідного огляду. Працівники поліції, за матеріалами справи, не сформулювали чітких доводів щодо відмови особи від огляду. Водночас суддя не мав права самостійно змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення на шкоду особі чи самостійно відшукувати докази її винуватості, оскільки це означало б перебрання функцій обвинувача і порушення принципу незалежності суду, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рішення ВРП
Вища рада правосуддя, заслухавши суддю Павла Едера та дисциплінарного інспектора, не підтримала пропозицію про скасування рішення Другої Дисциплінарної палати від 15 квітня 2026 року. Рада підтримала пропозицію члена ВРП Сергія Бурлакова про залишення рішення без змін. Голова ВРП Григорій Усик заявив, що писатиме окрему думку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
