Сербія сподівається домогтися чергового продовження газової угоди з Росією, заявив у суботу президент Александар Вучич після телефонної розмови з господарем Кремля Владіміром Путіним.
Про це йдеться у матеріалі Euractiv, повідомляє "Європейська правда".
Сербія лишається значною залежною від російського газу, але не змогла укласти довгостроковий контракт після того, як термін дії попередньої трирічної угоди закінчився влітку 2025 року, і замість цього покладається на короткострокові продовження.
"Термін дії газової угоди закінчується 30 вересня. Я вірю, що після сьогоднішньої розмови вона буде продовжена і ми забезпечимо стабільні поставки газу", – написав Вучич в соцмережах після розмови з кремлівським правителем.
Він зазначив, що Сербія й надалі користуватиметься "вигідною, низькою ціною на газ – 318 євро за 1 000 кубічних метрів, замість того, щоб платити ринкову ціну, яка сьогодні становить 868 євро".
Сербія також імпортує газ з Азербайджану та має певне власне виробництво, але цього недостатньо, щоб компенсувати втрату російських поставок.
Крім того, Белград бореться з американськими санкціями проти своєї найбільшої нафтової компанії NIS через те, що більшу частину акцій у ній володіє Росія.
Для скасування санкцій необхідний повний вихід Росії з компанії, тоді як переговори про продаж 56% російської частки угорському енергетичному гіганту MOL тривають уже кілька місяців. Термін дії останнього винятку з санкцій США закінчується 30 вересня – саме цей термін Вашингтон встановив для завершення угоди.
"Ми також обговорили питання щодо NIS в надії знайти рішення, яке буде вигідним для обох сторін", – сказав Вучич.
Цей дзвінок став одним із останніх дипломатичних контактів Вучича на посаді президента. Він оголосив, що подасть у відставку 27 вересня, щоб балотуватися на посаду прем’єр-міністра за підсумками дострокових виборів у парламент.
Нагадаємо, в лютому Вучич заявляв, що Сербія диверсифікує поставки енергоносіїв, відмовляючись від постачань з Росії, і вже веде переговори про закупівлю природного газу через механізм Європейського Союзу.
Читайте також: Без шансів для російського газу: чому ЄС вже не повернеться до енергетичної співпраці з РФ.
