Вугільно-політичний порох санкцій проти Петра Порошенка
Верховна Рада України 13 лютого не змогла провести засідання, бо опозиція блокувала трибуну.
Депутати "Європейської солідарності" вийшли з плакатами "Україна — не росія", "Ні диктатурі", "ДумайТЕ про перемогу, а не про вибори". Потім опозиціонери почали викрикували "Ганьба!" та "Ні політичним репресіям".
А народна депутатка Ірина Геращенко поінформувала, що спікер ВРУ Руслан Стефанчук нібито втік після того, як його запитали, чи підтримав він санкції проти Петра Порошенка. Геращенко наголосила, що в Україні "знищують парламентаризм, аби "слуги" та ОПЗЖ голосували за капітуляцію.
Таким чином засідання закрили через кілька хвилин після початку. Вочевидь, опозиційні нардепи так відреагували на санкції РНБО, котрі вона ввела проти лідера "ЄС" Петра Порошенка.
Вдарити санкціями по політичній активності!
Народ у соцмережах відреагував як завжди, з тонкою іронією, але чомусь не смішно.
" - Є чим воювати?
- Немає.
- Ok. Тоді вʼї..мо санкціями по Пороху та Коломойському".
Офіційно все виглядає так. Дванадцятого лютого Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти п'ятого президента України Петра Порошенка. Лідер партії "Європейська солідарність" назвав таке рішення Банкової "антиконституційним" та "політично мотивованим".
Відомо, що Володимир Зеленський, не затягуючи, підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Петра Порошенка.
Також у підсанкційному переліку є бізнесмени Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Геннадій Боголюбов та екснардеп Віктор Медведчук.
Заходи, зокрема, проти лідера опозиції та фракції "Європейська Солідарність" Петра Порошенка передбачають блокування активів, заборону економічної діяльності та позбавлення звань і нагород. Фактично - такі санкції суттєво обмежать політичну та будь-яку іншу діяльність пʼятого президента.
Спалене вугілля великої політики
У вечірньому зверненні 12 лютого президент Зеленський назвав підсанкційних людьми, які заробили мільярди гривень на українській економіці.
"Захищаємо нашу державу та відновлюємо справедливість. Кожен, хто знищував національну безпеку України та допомагав Росії, повинен відповідати", - заявив Володимир Зеленський. - Мільярди, які були зароблені фактично продажем України, українських інтересів, української безпеки, повинні бути заблоковані й повинні працювати на захист України та українців. І це буде. Обовʼязково".
Служба безпеки України після запроваджень санкцій зазначила, що підсанкційні особи вже є фігурантами кримінальних проваджень, досудовим розслідуванням котрих займається СБУ, інші правоохоронні та антикорупційні органи.
Вони фактично визнали, що у випадку Порошенка мова іде про "вугільну справу".
"За даними слідства, під час виконання повноважень президента високопосадовець поставив Україну в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік", - ідеться у повідомленні.
Експрезидент вважає звинувачення політичними, а його захисники наполягають на тому, що постачання вугілля з непідконтрольної частини Донбасу відбувалося законно і воно врятувало Україну від енергетичного колапсу.
Темна осінь 2014 -го
Отже, Петра Порошенка звинувачують у "державній зраді" та "фінансуванні тероризму" через закупівлю у "ДНР" і "ЛНР" вугілля для теплових електростанцій України у 2014-2015 роках.
Перша осінь під початком російської окупації - 2014 року - показала всю вразливість та залежність від РФ енергетичної системи України. Чотири місяці тривала антитерористична операція на Донбасі. Бойовики "ДНР" та "ЛНР" захопили частину української території, у тому числі усі шахти, що видобували енергетичне вугілля. Це те вугілля, яке спалюють теплоелектростанції, забезпечуючи до 40% виробництва енергії в Україні.
Окрім того, із червня 2014 року Росія припинила постачати Україні газ, і влада шукала альтернативні джерела. Політична ситуація теж була нестабільною. У жовтні відбулися позачергові парламентські вибори, формувалася коаліція, змінювався склад кабміну.
Восени урядовці попереджали, що електроенергії може не вистачити. Окрім того, близько 20 енергоблоків ТЕС у той час перебували на ремонті. Не працювали також три атомні енергоблоки.
Водночас на території, контрольованій бойовиками, на вугільних складах накопичилося близько трьох млн тонн палива.
Попри війну, українські компанії продовжували купувати вугілля у шахт, розташованих на неконтрольованих територіях Донбасу, а також в Росії, але цей контракт був ненадійним: Москва завжди могла використовувати вугілля, як і газ, для тиску на Київ.
"Ніхто ж не очікував війни. І у 2014 році ніхто не міг сказати, скільки вона триватиме. На той час був правовий вакуум стосовно таких понять, як "неконтрольовані території". І найголовніше - шахти в "ДНР-ЛНР" продовжували працювати за українськими законами. Тому з ними укладалися угоди і вугілля потрапляло на теплоелектростанції", - згадує той період директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. – І 100 відсотків антрациту для українських ТЕС вироблялося саме в "ДНР-ЛНР". Тому у короткостроковій перспективі альтернатив отримання вугілля з інших джерел не існувало".
Суперечка довкола африканського антрациту
На тлі загрози енергетичної кризи заяви тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка про наміри закупити вугілля у Південно-Африканській Республіці виглядали дуже обнадійливими. Голова уряду тоді повідомляв про "близько одного мільйона тонн" палива із ПАР, яке врятує українські ТЕС.
19 вересня 2014 року контракт підписали державна компанія "Укрінтеренерго" та британська Steel Mont Trading Ltd, яка займалася постачанням.
Але вже в листопаді контракт з ПАР опинився під великим питанням.
Це сталося після того, як президент Петро Порошенко на одному із засідань РНБО дав усне доручення з'ясувати обґрунтованість цін на африканське вугілля та його якість, оскільки з'ясувалося, що перша партія із ПАР нібито не годиться для українських ТЕС.
"Подивіться різницю в ціні, в якості, подивіться вартість фрахту, подивіться, хто скільки на тому заробляв. Моя адміністрація точно не була причетна до цього", - так заявляв Петро Порошенко на пресконфереції 29 грудня 2014 року, закликаючи журналістів провести незалежне розслідування. - Коли прийшов новий уряд (на чолі з Арсенієм Яценюком - Gazeta.ua), виявилося, що немає вугілля, немає запасів. Виявилося, що те, що закупили за надвисокою ціною, не горить".
Генеральна прокуратура проводила розслідування обставин підписання африканського контракту, вилучала документи, допитувала керівників "Укрінтерінерго" , "Центренерго" та міністра енергетики Юрія Продана.
Останній наполягав на тому, що ціна африканського вугілля є цілком ринковою і використовувати його на українських ТЕС можна.
Дії правоохоронців призвели до того, що іще до завершення розслідування компанія-постачальник Steel Mont Trading відмовилася від контракту, посилаючись на іміджеві ризики.
Не лише Юрій Продан, але й міністр внутрішніх справ Арсен Аваков критично ставився до зриву контракту на африканське вугілля.
Тоді Аваков на засіданні уряду заявляв, що проти постачання вугілля з ПАР розгорнута кампанія, яка "забезпечує інтерес поставити нас в залежність від Російської Федерації, від цих псевдоорганізацій "ДНР" і "ЛНР"".
У грудні 2014 ГПУ затримала керівника "Укрінтеренерго" Володимира Зіневича і висунула йому підозру щодо закупівлі вугілля, непридатного для українських ТЕС.
250 тис тонн африканського вугілля Україна таки отримала і спалила його на двох ТЕС, змішуючи із російським.
Але у 2016 році справу про закупівлю неякісного вугілля закрили.
Перед тим, наприкінці 2015 року, вже за нового міністра енергетики Володимира Демчишина, український уряд знову домовився з ПАР про закупівлю вугілля і отримав його за ціною нижчою, ніж у 2014 році.
"Ми пояснимо, - а ви?"
"Ми зможемо пояснити, чому у 2014-2015 роках ми змушені були купувати вугілля на окупованих територіях. А нехай сьогодні пан Зеленський пояснить, чому в 2020 і 2021 роках він на мільярд доларів купує електроенергії і вугілля з окупованих територій та з Росії", - заявляв експрезидент Петро Порошенко.
Проте, як зазначає експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко, в Україні досі немає заборони на постачання вугілля чи інших енергоносіїв з РФ.
"Тому з формальної точки зору такі постачання не можна вважати порушенням закону", - каже він.
В експертних колах давно звертають увагу на те, що проконтролювати походження вугілля, яке Україна отримує з Росії, вкрай важко. Тому не можна виключати, що в Україну досі продовжує надходити вугілля з неконтрольованих Києвом територій Донбасу.