Взорвется ли заложенная Кремлем религиозная бомба в Украине

25-11-2022 08:55
news-image

На 8-й год войны СБУ начала проводить обыски в церквях московского патриархата. Ну хоть так. Служба Божья Украины должна была пройти во всех церквях московского патриархата еще в 2014-м, 2015-м годах. Возможно, было бы меньше проблем, потерь, погибших, возможно, было бы меньше коллаборантов и людей, которым до сих пор братья россияне, не знаю. Знаю, что Россия сильно полагалась на московский патриархат и его служащих во время подготовки войны. Знаю, что московский патриархат и его служащие стали фундаментом войны, пристанищем для оккупантов и предателей, а еще, служителями сатаны, которые ведут в церквях страшные черные мессы, разрушая храм Божий и разливая там навоз скверны.

Далее текст на языке оригинала

У 2014-му кремль дуже сильно покладався саме на релігійну складову окупації та саме на московський патріархат та його апологетів. Це дуже сильно було видно на Донбасі. Я маю увагу перші окуповані території Луганської та Донецької областей.

Якщо детально розповідати про роль московського патріархату у війні, не вистачить папіру. Це буде цілий том досліджень. Й починати його треба не з 2014-го, а з початку встановлення Незалежності України. Бо Незалежність ми встановили, а відділ кдб у своїй країні не закрили, не люстрували. Більш того, зробили усе, щоб він квіт та процвітав.

Московський патріархат був дозволений сталіним у часи Другої світової, бо стільки болю та розчарувань було у людях, стільки правди побачили люди, бо ж війна зірвала усі маски з більшовиків, що теренами СРСРу ширилось не тільки невдоволення сталінською тиранією, а й питання, хто більший кат, свої комісари чи окупанти.

З вулиць прибирали усе нагадування про "баби ще нарожають", тобто покалічених війною та байдужістю людей, "сталінські самовари". Це інваліди, які без ніг їздили на саморобних возиках та продавали свої медалі, щоб купити їжу.

Вже тоді людям відкривалась правда про звірячу сутність росіян, яку культивував та підтримував сталін, бо саме такі люди, здатні безжалісно вбивати своїх співвітчизників, були йому потрібні для становлення повної диктатури.

Тільки подумайте, диктатура СРСР, сталіна чи леніна, горбачева, ельцина чи путіна, скажу так, диктатура кремля, підтримувалась та підтримується руками самих росіян.

Зараз сучасна росія, це путінські самовари, але по суті, все теж саме. Росіяни своїми руками підтримують тиранію, диктатора та забезпечують його "м’ясом" для війн.

Росіяни вбивають росіян. Росіяни пишуть доноси на росіян. Росіяни голосують за те, щоб жити у гетто та призначають росіян вертухаями у створеному для росіян концтаборі.

Ось саме це почали люди бачити після війни. Що вони просто нікому не потрібні. Голодні. Ниці. А навколо грає фарбами інше життя, це у ресторанах п’ють, гуляють їх червоні комісари, вертухаї, їх партійні лідери та їх прислуга.

Почали голосом народу, тобто вуличних жебраків лунати сумні пісні про "нас с тобою обманули", та злі сатиричні вірші, про "ленінградське пирожне" та "ні корови, ні свині, лише сталін на стіні".

Ось тоді й було вирішено відродити московську церкву, як відділ кдб, щоб приглядати на народом та скеровувати народний гнів.

Військові френчі офіцери кдб швидко змінили на ряси та сутани. Й потекла ріка гною у вуха народу вихваляючи кривавого тирана, що пожирав нації та знищував мільйони, а у відділ кдб потекли доноси від попів, які видавали кожного, хто відкривав душу на сповіді.

Моя бабуся ненавиділа церкву, казала, що Бога там немає, нічого й шукати. Казала, що це просто стіни й цегла, прикрашені золотом, щоб люди рота ширше відкривали та сатана туди швидше скочив, бо Христос носив прості одежі й молився Богу посеред поля, а не золоті ризи, й вихваляв служок комуністів. А ще дуже багато розповідала, про те, як комсомольці та комуністи таємно святили своїх дітей, а на партзборищах хаяли й церкву й Бога. Дивна річ, але чомусь з появою московського патріархату до церкви повернулися і дивні меси, обряди, які нічого спільного не мають з вірою чи православною релігією. Наприклад, усі попи у церкві проводили ритуали на захист влади. Будете сміятися, але це ритуал на захист так би мовити робочого міста корупціонера, чиновника, щоб не попастися на хабарі, щоб люди боялися та поважали, щоб начальство любило, щоб "чорне око" не зурочило та доноса ніхто не написав. "Лікували" у церквах й від "чорного ока", різні хвороби, проводили ритуали на знищення ворога, на збагачення. Отак приходив хлоп з міської влади й просив провести ритуал, щоб він завжди при владі був, щоб грошей було багато та щоб ніхто не підкопався за його оборудки. А ще багато проводили ритуалів на приворот людини, відспівували заживо людину на потребу замовника. Чи це Бог, чи це церква його? Так, якщо під "богом" ми маємо на увазі сатану.

Ось вам й "лучшее в мире советское образование", коли людина вірила у магію й йшла до церкви замовляти смерть ворогу чи гроші собі у гаманець. Звісно такий вплив церкви на людину мав силу, зростав. Попи пішли у "люди".

На 2014-й рік по Луганщині ми мали шалений вплив московської церкви на критичну більшість суспільства. Й що це був за вплив, ви здивуєтесь.

Це й "ясновидющі батюшки, екстрасенси", які проповідували свої "ясновидіння". Звісно ж про велику росію та вмираючу Україну, великого путіна та Україну у складі росії, відродження СРСР.

Це й "мирототяччі" "ікони", двері, стіни, вікна та навіть зрізи дерев, що, звісно ж, про велику росію та вмираючу Україну, великого путіна та Україну у складі росії, відродження СРСР.

Це й "старці", "скритники", отшельники", "странствуючі путнікі", що проповідували "писаніє", якісь " таємні скрижалі мученика царя миколая", звісно ж про велику росію та вмираючу Україну, великого путіна та Україну у складі росії, відродження СРСР.

А ще, майже по усім містам Донбасу масово відкривалися так звані "громадські організації", без відповідної реєстрації, — місцева влада не заперечувала й казала, що вони усі діють відповідно українського законодавства, "методом оголошення волі народу", — релігійної спрямованості. Якісь "православні родітельські комітети", "дети з богом у серці", "православіє на стражі сім’ї", "захист батьківських скреп" та інше.

Усі вони несли у маси "доброє, світлоє чорті шо", тобто це антипрививочники, антицивілізаційники, анти…люди без здорового чи хоч якогось глузду. Бо, наприклад, вони казали, що через голку вшивається чіп, а через сперму передається гріх батька чи матері, художня, особливо фентезі чи фантастична книжка, кодує людину й забирає з неї енергію, імпортна іжа робить людину залежну від сповідання тої країни, з якої ця їжа приїхала. В це вирили вчителі, медики, чиновники. В кабінетах почали з’являтися між іконок, — а кабінет будь якого чиновника — лікаря — вчителя Донбасу, це іконостас, — якісь обереги від "впливу телебачення, інтернету, мікрохвильовки, католизму" й не повірити "грантових європейських організацій та їх представників".

За 5 років до війни Донбас було люмпенізовано до рівня печерної людини, що молиться на блискавку й це було зроблено саме через церкву московського патріархату.

За 5 років до війни Донбас було засіяно церквами та капличками московського патріархату так, що, наприклад, у Свердловську, місті, де я жила до 2014-го, церкви, а то й дві, були у кожному селі, селищі міського типу, взагалі у самому місті було понад 15 великих церков та понад 30 капличок. Це на 75 000 населення разом з районом.

Будівництво кожної церкви йшло за благодійні гроші ТОВ ДТЄК, благодійні внески від підприємців, які були не тільки добровільними, а й примусовими, їх фактично вибивали у міськраді на зборах підприємців міста.

Попи були депутатами від партії регіонів у кожній селищній чи міський раді. Світська держава, — кажете ви?

Телебачення — я маю на увазі місцеве та обласне — це був суцільний марафон на релігійну тематику. "Воскресная проповідь", "святое учение", "православие для детей", "разговор с Богом о Боге"…

Я багато написала про вплив московського патріархату на донбасян.

Але буду це писати до того часу, поки московський патріархат не зникне в Україні.

Бо після усього цього "божого" почалось "Майдан — це сатаніти". В церквах Донбасу висловили анафему усім, хто підтримує Майдан. Люди на службі аплодували священикам, плакали від радості, що "майдаунів не пустять у рай".

"Батюшка, нужно собрать всех майдаунов и сжечь" — кричали люди у церкві, батюшка посміхався, хрестив людей, та нагадував "что вы, что вы, бог сказал, что всех нужно любить и прощать, нужно молиться о их погибших душах".

А скільки бруду було вилито на українську церкву, а скільки намагалися побити тих, хто туди наважився ходити. Навіть до "свідків іегови" не було такої ненависті. До речі "свідки" на Донбасі мали досить розвинену паству, як й протестанти та баптисти.

Потім війна. В церквах Донбасу, звісно ж московського патріархату, святять зброю.

Люди з триколорадками та триколорами святять зброю, яку дістають з підвалу церкви. На порозі храму місцеві представники комуністичної партії обіймаються зі священнослужками "наши идут", це про росіян.

Дуже багато священнослужителів з церков московського патріархату не тільки стали пропагандистами, а й пішли зі зброєю у руках воювати проти України.

А скільки наводчиків, тих, хто надавав ворогу координати наших військових чи об’єктів інфраструктурним з рядів апологетів російської церкви? — багато! А скільки зброї наразі у церквах московського патріархату? — багато.

У березні у Білій Церкві, завдяки пильності громадян було знешкоджено ДРГ противника, яке ховалося у місцевому монастирі московського патріархату, що ще цікавіше, в склад ДРГ входили кадирівці. Скільки таких історій з Херсону, Харкова, Ізюму…

То що це? Церква чи ДРГ? Віра чи пропаганда? Священики чи просто терористи?

"Погибнуть за Донбас и россию, это значит попасть в царствие божие, это миссия каждого руського" — це піп святить тих, хто стає у лави "народного ополченія Донбасу".

Й все ж, незважаючи на такій вклад й пропаганду, але все ж таки, я хочу це підкреслити, росія на Донбасі зазнала релігійного фіаско.

Поясню. Спочатку, це було видно з часу майдану до квітня 2014-го росія намагалась підняти на "бунт" проти влади" саме з релігійних підстав. Бо першість по нарративам, які мали згуртувати населення проти України, займали саме релігійні.

"За царя миколая", "за святую русь", "за православіє", проти "католиків та безбожної Європи" якось не заходило критичній більшості людей не зважаючи на те, що ця сама критична більшість були прихожанами московського патріархату.

Осучаснення суспільства та цивілізаційна модернізація все ж таки зробили свою справу.

Люди були готові святити паски, радіти Різдву чи завішувати "торпеду" машині помічними святими, але ось якось йти у бій за "царя та отечество" не хотіли.

Все ж таки, церква московського патріархату, російська церква, сама по собі, можливо оцими ритуалами "на збагачення та від чорного ока" сама себе перевершила та перетворилася на кшталт цирку, смішного казкового вертепу, де усі знають, що це просто гра.

Церков для сучасної людини, як й релігійні свята — я знову ж таки підкреслюю, що річ я веду за мешканців Донбасу — все ж таки стала поза межами держави. Це така традиція, можливість щось посвяткувати та випити, не робити, трошки забобонів, трошки середньовіччя, трошки містики та магії, але це не звало на війну та під хоругви нового російського хрестоносного походу.

Десь з від 3 до 5 % від мешкаючих та той час на Донбасі людей, були настільки фанатичні, що прийняли релігійні нарративи, як наказ ставати до зброї. Цього було недостатньо, щоб дати картинку "увесь Донбас за росію". Тому нарративи змінили на економічні "западенци без роботи, устали мыть ж@пы в Европе, хотят забрать наши шахты и выгнать шахтеров с работы". Ну й звісно відомі "Донбасс кормит всю Украину", "они скачут-мы работаем". Ось це трошки зсунуло критичні маси.

Релігія і віра завжди були, є і будуть на варті диктатури, гегемонії та зброєю в руках пролетаріату, доки вони будуть монополізовані комерційною організацією на ім’я церква.

Дивіться, що зараз відбувається на московії: побудували храм війни, проводять там сатанинські шабаши, меси, жертвоприношення.

Загальнолюдські цінності, про які йдеться у Біблії, московія та її парханат, проголосили сатаністичними.

"Не вбий" — це вже сатанізм по-московському.

А "вбий" — це вже християнство по-московському.

Або ти за чорну месу Сатані, або ти ворог руського народу.

До речі, Сатана чи Антихрист, це ось, зворотнє від Христа та Бога. Там, де Бог каже "любов", Сатана каже "смерть".

Скільки зґвалтувань, наруги, тортур зчинили росіяни, які є православними й носять іконку та хрестик над людьми, що мали такі ж самі ікони у хатах та хрест на тілі. А діти? Діти хрещені у тих самих церквах, що й росіяни, бо ж 90% церков по Україні на час війни були московського патріархату, їх ґвалтували та вбивали ті ж носії Христа. Ми просто ще не знаємо про те, що на росії давно й фактично створено культ сатанізму.

Кожен раз, коли росія кричить "а на Украине", це означає, що вони просто прикривають пропагандою те, що лізе з них самих. Голосніше за все "держи вора", кричить сам крадій.

Коли почалась окупація Донбасу, я бачила багато страшних та дивних речей.

Наприклад, ті, хто з місцевих став на бік росії (колаборанти, ополченці) спокійно ґвалтували та вбивали місцевих, навіть сусідських дітей та жінок, — зросло зґвалтування хлопчиків, немов заборонений плід став ближче й спокуса його скуштувати ставала нестерпною, а кількість педофілів, просто жахала, — тобто ґвалтували та вбивали православних, хрещених. А ось мусульман не тронули, це було табу. Тому, щоб вберегтися, ми за порадою самих жінок – мусульманок, біженців з Дагестану, Карабаху та Чечні, носили хіджаб, довгі чорні речі, юбку, хустку та прикривали обличчя. Мені навіть дівчата подарували Коран, щоб уберегти від ока "православних борцов за царя та отечество".

Першими, кого зґвалтували у нашому районі, це були сестри-монашки з жіночого монастирю. Там був жах. Не дуже хочу про це згадувати. Їм різали коси, гоняли голими по селу. Але, ось у чому річ, там у монастирі усі були виключно російськомовні, бо більшість монашок приїхали в цей жіночий монастир саме з росії. Хто ґвалтував? Місцеві колаборанти під керівництвом місцевого депутата-комуніста – афганця та "донские казаки", це угруповування "кізяків кози цина" з росії. Їх бойовий прапор з обличчям Христа та царя миколи.

Російська православна церква, московський патріархат, це важливіше місце у пропагандистській машині кремля, то чому цей "гвинтик війни" досі в Україні?

Та чи це "гвинтик"? Я вважаю, що московський патріархат, це накшалт "брудної бомби", це міна уповільненої дії, що закладено в Україну. Й чим страшніше часи, тим більше тяжіння простого наріду до ворожок, православних ясновидячих, екстрасенсів, що керуються з кремля та мають фінансову підтримку з росії.

На жаль, такий вже є наш нарід, носій найкращої у світі радянської освіти, тяжіє до релігійного містицизму. Не до релігії, ні до православ’я, а саме до ось цього породження пропагандистської машини кремля — релігійного містицизму. Й вже по селам видно ознаки нового інформаційного терору, що йде від московського патріархату, це знову поява "старців", "православних психологів, ясновидячих екстрасенсів, що помазані на дійство самим владикою кирилом" та інші, що, звісно ж несуть у маси "разумноє, доброє, вечноє": тільки росія, тільки мир, тільки братерство, тоді вам, раби божі, світло в оселі й ковбаса по 2.20.

Осанну кремлю досі співає багато служок в Україні, бо роблять вигляд, що "патріоти", тільки з росією у серці.

Зараз бачу, як пропаганда у церквах створює новий вид угруповування з числа своїх апологетів (згадаємо, як на Донбасі, слухняні баби з дітьми та місцеві чоловіки пиячкі, що завжди паслися біля церков, йшли з іконками під українські танки, що просувалися на захист кордону), це, звісно, "мир з братами за будь яку ціну", "українські військові це вбивці,бо алкоголіки й наркомани, усі вони мають психологічні відхилення, а їх родини, це родини вбивць", "російська церква, колиска української церкви, то це теж саме".

Зараз російська церква активно використовує інфраструктурні негаразди, які влаштувала нам обстрілами росія. То "дайошь свет в каждый дом", це вже теж релігія, як виявляється, бо ж це вдавлюється у мізки прихожан на проповіді у церкві.

У кожному регіону України російська церква підлаштовується під уподобання критичної більшості населення, які дізнається з сповіді. Тому у кожному регіоні ми можемо мати свою "бомбу" з тих, хто буде керований московським патріархатом та виконувати їх завдання.

Чи вибухне релігійна бомба в Україні, яка закладена в нас кремлем, залежить від нас самих.

Источник: Обозреватель