Франція з однієї з найстабільніших країн на європейських фінансових ринках перетворилася на одну з найслабших ланок континенту. Зараз вона платить за позики більше, ніж Греція та Італія, що раніше переживали економічну кризу, пише Wall Street Journal.
Вартість десятирічних запозичень Франції зросла до майже 5% – найвищого рівня від 2002 року. Інвестори очікують погіршення ситуації.
Зростання ставок обтяжує уряд вищими витратами саме тоді, коли йому потрібно рефінансувати гору боргів, набраних в епоху наднизьких процентних ставок. До 2030 року у Франції настає строк погашення боргів на понад трильйон доларів, а наступного року вона має продати рекордний обсяг боргових паперів – близько 380 мільярдів доларів. Центральний банк Франції більше не купує державні облігації і дозволяє портфелю скорочуватися в міру погашення паперів.
Очікується, що витрати на обслуговування боргу Франції зростуть на 59% до 2030 року. Про це свідчить нещодавнє дослідження, замовлене французьким міністерством фінансів. Боргові виплати нині є однією з найбільших статей видатків французького уряду і до кінця десятиліття можуть перевищити військові витрати. Борг Франції, що тепер становить майже 120% валового внутрішнього продукту, ризикує затиснути економіку в те, що голова її центробанку нещодавно назвав «поступовим задушенням».
Економіка є однією з основних тем для політиків, які планують брати участь у наступних виборах президента. Марін Ле Пен, ультраправа кандидатка, яка лідирує в опитуваннях, пообіцяла знизити пенсійний вік у Франції до 60 років. На це, за її словами, потрібно додаткові 9 мільярдів євро (близько 10,1 мільярда доларів) на рік.
Її найближчий суперник за опитуваннями, ультралівий лідер Жан-Люк Меланшон, хоче, щоб Європейський центральний банк заморозив або списав французькі облігації, які перебувають у власності Банку Франції, на суму 488 мільярдів євро.
Президент Еммануель Макрон пов'язує поточну ситуацію не з надмірними видатками, а з недостатніми податковими надходженнями до бюджету.