«Я не читаю новин. Важлива так чи інакше до мене дійде»: ексміністр Дмитро Кулеба зустрівся з лучанами. Фото

02-11-2025 12:03
news-image
Лучани та гості міста мали нагоду поспілкуватися з ексміністром закордонних справ України, дипломатом і науковцем Дмитром Кулебою. Він обговорив свої книги «Дипломатична кухня воєнного часу» і «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот». Зачепив також теми політики, історії, міграції українців та української ідентичності.

Суботній захід у бізнес-просторі «Батьківщина» модерувала засновниця літературної платформи «Фронтера» Елла Яцута. До слова, обласний центр Волині – місто, де політик був найчастіше після відставки з уряду. Відтоді це його третій візит.

На початку дипломат згадав про 600-ту річницю З’їзду європейський монархів, яку відзначатимуть у Луцьку у 2029 році.

«Якби в нас ці 600 років була своя держава, то б про з’їзд монархів писали у всіх підручниках європейської історії. Бо ми як держава просували б наратив про свою роль у європейському політичному процесі. Оскільки в нас не було держави, а російська й польська не були зацікавлені це підсвічувати, то саміт залишився, відверто кажучи, нашою локальною перемогою. Якщо ти не маєш своєї держави, що системно й послідовно просуває свій наратив в історію, то за тебе це роблять інші», – зазначив ексміністр.
У переконаннях Дмитра Кулеби дипломатія – річ, що походить від побуту. Вона проявляється в стосунках між батьками й дітьми, між подружжя, між друзями й на роботі.

«Дипломатія – це те, що походить із вищих людських стосунків. Якщо людина в житті обирає домовленість як спосіб вирішення проблем, а не силу і примус, то вона дипломат», – акцентував він.

Читати ще: «За 900 років ми – перше покоління, яке не пустило Москву в Київ». Про що говорив Дмитро Кулеба в Луцьку

У книзі «Війна за реальність...» автор пише про те, як сприймати і працювати з інформацією. Проте сам Кулеба не читає новин і радить не прив’язуватися до інформаційного потоку.

«Я не читаю новин. Важлива новина так чи інакше до мене дійде. Якщо вона до мене не дійшла, значить вона не важлива. У мене немає Telegram і Viber, не підписаний на розсилки у WhatsApp. Маю тільки Instagram і сторінку в Х. Зараз є вселенський інформаційний потік і є офіційно визнана хвороба FOMO – страх щось пропустити. У нас є такий страх. Насправді ж від того, що сусідка раніше за нас дізнається новину, наше життя гіршим не стане. Цей страх непомітно паралізує людину: ми просто сидимо і скролимо.

Друга проблема в тому, що раніше відповіді на всі питання люди знаходили в Біблії. Зараз відповіді знаходять в телефоні. Відбулася непомітна прив’язаність людини до пристрою, бо ми сприймаємо його як спосіб вирішення наших питань: від оплати комуналки до відповідей на те, що турбує. Величезний потік інформації, страх щось пропустити і прив’язаність до смартфона як джерела відповідей – усе це нас засмоктує. Ти не можеш себе ізолювати від цього, але можеш встановити правила», – розмірковував Дмитро Кулеба.
У дипломата запитали, що із культурних продуктів України може зацікавити європейців. Той відповів, що не варто розмежовувати українське і європейське.

«Вважаю, що мають зникнути такі явища як окремий магазин українських брендів або окрема поличка української літератури. Це все має перебувати у великих магазинах одягу поруч з іншими брендами і в книгарнях стояти за жанрами», – акцентував він.

Читати ще: «Тут не відчувається провінційності»: чим Луцьк вразив ексглаву МЗС Дмитра Кулебу. Інтерв'ю

Як відзначив, 2014 рік у плані позиціонування визначив, що Україна не Росія, а з 2022-го українське має стати поруч з іншими цивілізованими країнами. Культурна інтеграція, на переконання Дмитра Кулеби, уже відбувається, бо за кордоном українські мистецтво і бренди набувають розголосу. Лучанам він порадив прочитати роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Окремо Дмитро Кулеба дав пораду молодим людям, які хочуть гідно представляти нашу державу у світі. Мовляв, їм треба залишатися в Україні й розвиватися тут.

«Україна – це вибір», – сказав Дмитро Кулеба, згадуючи людей, які мали походження інших країн, але натомість вибрали бути українцями. Серед таких – Микола Хвильовий, Юрій Антонович, Максим Рильський. Із недооцінених зірок української історії згадав про Юрія Шевельова, мовознавця німецького походження.

«Наша історія розвивалася таким чином, що ти постійно мав робити вибір, бо була багатополярність вибору. Наприклад, Костянтин Острозький із Рівненщини був руським князем, а його діти хотіли тусуватися із поляками. А умовою було ополячення і окатоличення. В українській еліті східного обряду те саме: хтось залишався українцем, хтось ставав малоросом.

Тарас Шевченко міг стати видатним російським художником і йому були б відкриті всі двері. А він обрав бути видатним українським поетом. Микола Гоголь завис між двох світів. Феофан Прокопович прийшов до Петра І і запропонував перетворити Московію в Російську імперію. Тому Україна – це завжди вибір, що робиться і до цього часу», – підмітив Дмитро Кулеба.
Насамкінець політик окреслив бюрократичні проблеми отримання українського громадянства для іноземців, які хочуть цього. З його слів, для спрощення процесу треба політична воля: забирати всіх, хто бажає стати українцем. Наразі держава зробила один крок у цей бік – введення множинного громадянства.

Додамо, що всі кошти від продажу квитків на зустріч із Дмитром Кулебою спрямують на Lubart Foundation – платформу підтримки 20-ї окремої бригади «Любарт».

Крім того, редакція Волинських Новин відкрила збір для Сил спеціальних операцій. За найбільший донат подаруємо книгу Дмитра Кулеби «Війна і нові горизонти» з автографом автора.

Нашим давнім друзям, які зараз служать в одному з підрозділів ССО, потрібні акумулятори для дрона Autel EVO MAX 4Т. Закликаємо підтримати військових будь-якою посильною сумою, адже малих донатів не буває.

Monobank:

https://send.monobank.ua/jar/5MyFrmcrKq

4441 1111 2030 9442

ПриватБанк:

https://www.privat24.ua/send/hdm3h

5168 7521 3202 9854

Дмитро КЛИМЧУК