Як Індекс ґендерної рівності стає інструментом змін: у Луцьку обговорили регіональну ґендерну політику

29-05-2025 06:20
news-image
У вівторок, 27 травня, в Луцьку відбулося засідання регіональної координаційної ради з питань ґендерної політики, протидії торгівлі людьми та запобігання домашньому насильству. Центральною темою зустрічі стали презентація результатів Індексу ґендерної рівності України та обговорення можливостей його практичного використання для розробки справедливих і ефективних політик на місцевому рівні.

Захід об’єднав представників органів обласної та місцевої влади, громадських організацій і експертного середовища. Серед учасників – урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко, старша референтка Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики Галина Жуковська, радниця голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків Наталія Рябушенко, представники Українського Жіночого Фонду та інші.
Перед офіційною частиною відбулася презентація Індексу ґендерної рівності України, розробленого за методологією Європейського інституту ґендерної рівності (EIGE). Учасники переглянули коротке відео з поясненням ключових показників, ознайомилися з основними результатами дослідження та дізналися, як Індекс можна адаптувати до потреб конкретного регіону.

Індекс як інструмент змін

Засідання відкрив голова Волинської обласної військової адміністрації Іван Рудницький, який привітав учасників і наголосив на важливості системного підходу до питань рівності та впровадження ґендерно чутливих політик у регіоні.

«Навіть у цих винятково складних обставинах війни держава продовжує дотримуватися принципів людиноцентризму в системі ухвалення рішень. Такий підхід відіграє ключову роль у формуванні інклюзивного бачення повоєнного відновлення – і на національному рівні, і на рівні регіонів, включно з Волинською областю. У Євроінтеграційному контексті важливим є враховувати потреби різних груп на всіх рівнях ухвалення рішень, забезпечити рівний доступ до послуг і можливостей у сфері охорони здоров’я, освіти, культури, соціального захисту, спорту, економічної участі жінок і чоловіків як передумови зменшення бідності, що загострюється через війну», – наголосив він.
Зі слів голови ОВА, зобов'язання, які взяла на себе Україна, формують базу для ефективної реалізації політик, а також – для більш справедливого розподілу ресурсів. На його думку, не менш важливою є інтеграція даних про гендерні розриви у регіональну стратегію. Без цього будь-яке планування залишатиметься неповним, а впроваджені заходи – менш ефективними.

«Гендерний підхід – це не лише вимога часу, а й дієвий інструмент для якісного управління та розвитку територій з урахуванням потреб усіх громадян, зокрема вразливих груп, ветеранів і ветеранок, мешканців сільських територій, вікової групи 55+, – зазначив Іван Рудницький. – Сьогодні ми також зосередимося на практичному інструменті – Індексі ґендерної рівності, який розрахований для України. Його використання під час визначення регіональних пріоритетів, зокрема для Волині, дозволить подолати обмеження, спричинені нестачею актуальних статистичних даних у воєнний період, та допоможе наблизитися до стандартів ЄС у сфері прав людини і рівності».

Читати ще: В Україні вперше визначили Індекс гендерної рівності

Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко підтримала позицію голови Волинської ОВА і наголосила: Індекс ґендерної рівності – це більше, ніж статистика. Це інструмент, який дає змогу ухвалювати рішення, засновані на фактах, і формувати справедливу політику і на національному, і на місцевому рівні.

«Індекс ґендерної рівності дає змогу чітко побачити, на якому рівні перебуває Україна у забезпеченні рівних прав і можливостей для жінок та чоловіків за шістьма ключовими сферами життя: час, гроші, знання, вплив, здоров’я та робота. За результатами розрахунку ми маємо 61,4 бала зі 100 – це 20 місце серед 27 країн ЄС + Україна. Що це означає? Що нам, без сумніву, є куди розвиватися, є куди рухатися, але водночас – ми вже зараз випереджаємо низку країн-членів ЄС», – акцентувала вона.
З її слів, надзвичайно важливо, щоб цей інструмент працював не тільки на національному рівні, а й на регіональному – там, де щодня ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на життя людей.

«Моє побажання – щоб напрацювання, які вже є в Україні, стали основою реальної регіональної політики. Адже принцип «не залишити нікого осторонь» має бути частиною нашої відбудови, нашого відновлення і нашого європейського майбутнього», – підкреслила Катерина Левченко.

Ґендерна політика в дії

Старша референтка Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики Галина Жуковська зосередилася на практичній цінності Індексу та управлінських рішеннях, які можна ухвалювати на його основі.

Вона нагадала, що з 2022 року ґендерна політика офіційно закріплена як наскрізна складова державної стратегії до 2030 року. І саме Індекс сьогодні дозволяє не просто фіксувати нерівності, а глибше розуміти їх причини – і відповідно діяти.

«Це унікальний інструмент, який перетворює складність ґендерної рівності на зручний і зрозумілий механізм для ухвалення рішень. Ми бачимо, як, наприклад, обмежений доступ до доглядової інфраструктури – догляду за дітьми та людьми поважного віку – напряму впливає на економічну незалежність жінок», – заявила Галина Жуковська.
Серед рішень, що допомагають зменшити ці розриви для жінок, вона назвала розширення доступу до дошкільної освіти; створення груп продовженого дня в школах; підтримку перекваліфікації жінок, зокрема в технічні або «традиційно чоловічі» професії тощо.

«Такі приклади допомагають нам чітко визначити, за якими критеріями варто оцінювати роботу, освіту, догляд. А головне – на основі цих показників формувати ефективні управлінські рішення. І ця робота надзвичайно важлива, особливо зараз, коли ми на всіх рівнях – від центрального до місцевого – формуємо бачення наступних кроків, що визначатимуть справедливе відновлення України», – підсумувала старша референтка Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики.

У фінальній частині заходу учасники взяли участь у відкритій дискусії, під час якої обговорили можливості застосування показників Індексу ґендерної рівності у розробці й моніторингу політик задля забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на регіональному й місцевому рівнях.

Особливу увагу приділили проблемі доступу до інфраструктури догляду за дітьми, що стала ще гострішою через війну – багато садочків зазнали руйнувань, не вистачає персоналу й ресурсів. Частина закладів працює у скороченому режимі або приймає дітей лише від трьох років. Це обмежує можливості жінок повернутися до роботи, знижує їхню економічну активність і посилює навантаження на систему соціального захисту.

Крім того, учасники багато говорили й про гостру нестачу точних ґендерних даних на рівні громад, що ускладнює планування і оцінку ефективності програм. У цьому контексті проговорили, як адаптувати Індекс до потреб конкретного регіону; як інтегрувати його показники у місцеві стратегії та програми; як враховувати нові виклики, зокрема наслідки війни, що загострюють нерівності.

Модераторка дискусії, радниця голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків Наталія Рябушенко наголосила на важливості Індексу для формування ефективної регіональної політики.
«Індекс ґендерної рівності – це не лише про права, це про економіку, ефективну політику і розвиток людського капіталу. Ми маємо навчитися працювати з диспропорціями як з ресурсом. Коли будуємо стратегії, важливо не просто виконати вимоги, а враховувати реальні виклики: ринок праці, роль жінок, повернення ветеранів, інтеграцію кожної людини. Рівність можливостей – це не ідея, а досяжна умова справедливого відновлення», – підсумувала вона.

Довідка

Індекс ґендерної рівності – це інструмент, який вимірює стан рівності між жінками та чоловіками у ключових сферах життя. Він розроблений Європейським інститутом ґендерної рівності (EIGE) та використовується в країнах ЄС з 2013 року для оцінки прогресу в сфері ґендерного балансу та вдосконалення державних політик, а також є важливим елементом стратегій євроінтеграції.

Підготовка Індексу стала можлива завдяки підтримці ЄС та зусиллям команди Українського Жіночого Фонду, Державної служби статистики України за сприяння Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України й апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.