Бізнес на кріслі колісному та реабілітація екстримом. Після важкого поранення на Запорізькому напрямку доброволець Михайло Наливайко втратив можливість ходити, але не жагу до активного життя. Повернувшись до Рівного, ветеран успішно запустив дві кав'ярні, скориставшись державними програмами підтримки. Паралельно чоловік координує питання інклюзивності на головному гірськолижному курорті країни. Історія сили волі, яка ламає будь-які бар'єри — далі у сюжеті.

Підйом до власної кав'ярні для Михайла тепер безперешкодний. Спеціальний підйомник ветеран встановив біля входу, аби не залежати від сторонньої допомоги. Гроші за це обладнання йому повністю компенсувала держава.

До повномасштабного вторгнення Михайло працював у будівництві. Усе змінилося на фронті. Важке поранення піхотинець 47-ої бригади «Магура» дістав під час запеклих боїв на Запоріжжі.

Прогнози лікарів були невтішними: ходити боєць більше не зможе. Проте ставити життя на паузу чи зачинятися в чотирьох стінах Михайло не збирався. Оговтавшись від операцій, одразу взявся за адаптацію до нових реалій.

Оскільки повернутися на будівництво фізично було неможливо, ветеран ухвалив суто прагматичне рішення — відкрити кав'ярню. Справу розпочав завдяки урядовому гранту «Власна справа», а вже згодом масштабувався.

Сьогодні ветеран не лише розвиває бізнес у Рівному, а й став координатором з інклюзивності у Буковелі. Михайло допомагає адаптувати гірський простір під потреби поранених воїнів і особисто тестує екстремальні зимові розваги на адаптивних лижах.

Завдяки цим адаптивним лижним кемпам, які координував Михайло, десятки поранених захисників знову відчули швидкість та драйв життя, проходячи надважливу психологічну реабілітацію.

Михайло Наливайко доводить: бар'єри існують лише в голові, а державна підтримка та власна наполегливість здатні відкрити будь-які двері — як у бізнесі, так і в активному житті після фронту.