Як суди мають заслуховувати дітей у цивільних справах: без допиту, тиску та вікових обмежень

Національна асоціація адвокатів України оприлюднила огляд методичних рекомендацій щодо реалізації права дитини бути заслуханою під час розгляду цивільних справ.

Документ має на меті забезпечити єдиний підхід до реалізації цього права з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб дитини, а також містить практичні рекомендації для суддів, психологів, адвокатів, працівників служб у справах дітей та інших учасників процесу.

У рекомендаціях наголошується, що заслуховування дитини не повинно бути формальністю. Суд має створити умови, за яких дитина зможе вільно висловити власну думку без страху чи психологічного тиску, а її позиція повинна враховуватися під час ухвалення рішення відповідно до принципу найкращих інтересів дитини.

Мінімального віку для заслуховування немає

Автори звертають увагу, що ні Конвенція ООН про права дитини, ні українське законодавство не встановлюють мінімального віку, з якого дитина може бути заслухана. Вирішальним є не вік, а здатність дитини сформулювати власні погляди. Водночас оцінка такої здатності не повинна ставати перешкодою для реалізації права дитини бути почутою.

Дитину потрібно підготувати до спілкування із судом

Рекомендації передбачають окремий етап підготовки дитини до заслуховування. Їй необхідно пояснити, навіщо проводиться розмова, хто буде присутній, як використовуватимуться її слова та чому її думка є важливою. При цьому рекомендується використовувати зрозумілу для дитини мову, уникати складної юридичної термінології, а за потреби залучати психолога та організувати попередню зустріч із особою, яка проводитиме заслуховування.

Суд має забезпечити безпечну атмосферу

У документі наголошується, що заслуховування повинно відбуватися у дружньому для дитини середовищі. За можливості його рекомендують проводити у спеціально облаштованому приміщенні, а в окремих випадках — навіть у «зеленій кімнаті» або під час виїзного судового засідання. Також пропонується забезпечити конфіденційність процесу, не допускати стороннього впливу на дитину та обмежувати тривалість розмови відповідно до її віку й можливості концентрувати увагу.

Думку дитина може висловити по-різному

У рекомендаціях зазначено, що якщо дитині складно висловитися усно, її погляди можуть бути донесені й в інший спосіб — письмово, через малюнок, представника чи інші прийнятні форми. Під час оцінювання поглядів рекомендується звертати увагу не лише на слова дитини, а й на її невербальні реакції.

Після заслуховування дитині мають пояснити, що буде далі

Документ рекомендує після завершення заслуховування повідомити дитині, як її думка враховуватиметься під час ухвалення рішення. Навіть якщо суд дійде іншого висновку, дитині необхідно пояснити це у доступній формі та подякувати за участь. Також рекомендації передбачають, що дитина повинна знати про можливість оскарження порушення її права бути заслуханою, а за потреби — бути забезпеченою адвокатом.

Заслуховування — це не допит

Окрему увагу в рекомендаціях приділено практиці Верховного Суду. Зазначається, що заслуховування думки дитини не є допитом свідка, адже його метою є не встановлення обставин справи, а з’ясування поглядів дитини. Суд враховує ці погляди разом з іншими доказами, виходячи з фактичних обставин справи та принципу найкращих інтересів дитини.

Опитувань має бути якомога менше

Методичні рекомендації також враховують Керівні принципи Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей. Вони передбачають, що опитування дітей повинні проводити кваліфіковані фахівці у максимально сприятливих умовах. Якщо виникає потреба у кількох опитуваннях, їх бажано доручати одній і тій самій особі, а кількість таких процедур має бути мінімальною. Крім того, рекомендується уникати навідних запитань і, якщо цього вимагають найкращі інтереси дитини, дозволяти їй не давати свідчення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.