Нещодавно на Форумі бізнесу і влади (цього разу під гаслом "Спочатку думай про маленьких") презентували аналітичну роботу щодо досвіду нових членів ЄС з отримання відстрочок на запровадження окремих правових норм Євросоюзу при вступі.
Це питання надзвичайно актуальне для нас.
За рівнем добробуту та розвитку інститутів має місце безпрецедентне відставання України від не тільки середнього по ЄС, але й від держав із найнижчими показниками.
Це робить критично важливими так звані транзитні періоди гармонізації з низкою норм ЄС.
Про те, які саме ризики для українського бізнесу можуть виникати після вступу в ЄС і як колишні нові держави-члени Євросоюзу долали їх за допомогою запровадження перехідних періодів, читайте в статті старшого економіста CASE-Україна Володимира Дубровського Норми ЄС як виклик: які перехідні періоди потрібні бізнесу в Україні, щоб вистояти після вступу. Далі – стислий її виклад.
Значна частина обов’язкових до виконання країнами ЄС норм вважається виправданою та добре продуманою (наприклад, в частині захисту конкуренції).
Разом з тим багато інших є проблемними для застосування в Україні: надмірне регуляторне та адміністративне навантаження на бізнес; однакові витрати на обладнання, сертифікацію, звітність чи контроль для підприємств різного масштабу; нечіткість норм ЄС.
У випадку України на це накладається ще й бідність, поглиблена війною.
Водночас допомогти можуть перехідні періоди. Як показують результати дослідження, усі розглянуті в ньому країни отримували перехідні періоди у запровадженні найбільш проблемних норм ЄС тривалістю до восьми років.
Як правило, вони були прив’язані до модернізації виробництв та інфраструктури і передбачали з боку ЄС надання необхідної допомоги.
Але є приклади запровадження перехідних періодів щодо оподаткування доходів (8 років для Болгарії) та навіть акцизних зборів (для Болгарії та Литви). Предметом відтермінувань була також допомога підприємствам, зокрема малому бізнесу (на 7,5 років для Польщі), адаптація виробництва до стандартів ЄС (для Угорщини) та численні інфраструктурні адаптації, насамперед у сфері утилізації відходів.
Особливістю України є те, що держава не надає якусь суттєву допомогу мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) через механізми, не сумісні із законодавством ЄС.
Україні важливо зберегти спрощену систему оподаткування. Водночас логічним був би перехідний період щодо запровадження порогу, після якого підприємець мусить зареєструватися платником ПДВ. Тут треба брати до уваги, що Україна має унікальну за своєю обтяжливістю систему адміністрування ПДВ.
Допомога малим та мікропідприємствам у вигляді пільгових (субсидованих) кредитів за програмою "5-7-9" виглядає сумісною з нормами ЄС за умови обмеження цієї програми саме ММБ – як її, власне, й задумували.
В частині великого бізнесу, ймовірно, доведеться відмовитися від "інвест-нянь" з податковими пільгами, субсидіями та пільгами для індустріальних парків, "локалізації" при державних закупівлях та низки інших програм, які від початку визнавалися шкідливими, в тому числі через їхню корупційно-лобістську природу. Зокрема, вони прямо надають перевагу великому бізнесу.
Ще більше це стосується "кешбеків" на вітчизняну продукцію.
Отже, у цій сфері Україні варто запровадити норми ЄС без виключень та перехідних періодів.
В цілому аналіз досвіду посткомуністичних країн, що нещодавно приєдналися до ЄС або перебувають у процесі переговорів, свідчить, що національні переговірники мають непогані шанси відстояти інтереси вітчизняних ММCП на етапі перемовин. Важливо, аби їхня позиція формувалася виходячи з фахового розуміння національних інтересів, заснованого на фактах та доказах, на противагу тиску лобістів, що часто ґрунтується на особистих вподобаннях – не кажучи вже про корупційні інтереси.
З іншого боку, варто прискорити впровадження в Україні тих елементів права ЄС, які сприяють малому та середньому бізнесу. Починаючи з засадничого Акта малого бізнесу – включно з нормами, які підтримують конкуренцію саме за рахунок забезпечення рівних умов для ММСП.
Докладніше – в матеріалі Володимира Дубровського Норми ЄС як виклик: які перехідні періоди потрібні бізнесу в Україні, щоб вистояти після вступу.