Які підрозділи безпілотників ЗС РФ діють на лівобережжі Херсонщини – дослідження
На лівобережжі Херсонщини діють три підрозділи безпілотників РФ – «Дельта», «Ескадрон» та 50-та бригада «Варяг».
Про це йдеться у матеріалі OSINT-дослідника Брендона Келлі.
Підрозділ «Дельта» раніше був порівняно невеликим (чисельністю від взводу до роти), проте зараз швидко нарощує свої можливості. Влітку 2025 року «Дельта» отримала ретранслятори сигналу, що дозволило їй завдавати ударів по трасі Херсон–Миколаїв — через це українським військовим довелося затягувати дорогу антидроновими сітками. Наразі підрозділ отримав значно більші технічні потужності, зокрема розвідувальні БпЛА Zala, важкі коптери «Кощей», баражуючі боєприпаси «Ланцет» та зенітні дрони.
Друге з’єднання — «Ескадрон» — починалося як невелика група операторів БпЛА «Рой», але наразі розрослося до батальйону безпілотних систем. Окрім значного розширення типів озброєння, цей підрозділ відомий тим, що найохочіше публікує кадри власних воєнних злочинів — цілеспрямованих ударів по українських цивільних.
Як зазначає дослідник, зростання цих підрозділів є частиною прагнення ЗС РФ досягти паритету в безпілотниках із Силами оборони України, які мають власні батальйони, полки та бригади безпілотних систем. При цьому «Дельта» та «Ескадрон» підпорядковані 18-й загальновійськовій армії РФ. Це може призводити до недоліків у їхньому постачанні, проте значно полегшує взаємодію із загальновійськовими формуваннями на місцях.
Окремо у цій структурі стоїть 50-та бригада «Варяг», яка підпорядкована безпосередньо Верховному командуванню ЗС РФ.
Келлі вважає, що її створення є спробою російського генерала Герасимова створити свій особистий аналог підрозділу «Рубін», який підконтрольний Міноборони РФ.
Бригада займає ділянку фронту від Нікополя та Марганця до Херсона, хоча її окремі підрозділи фіксують і в інших секторах, включно з Харківською областю. Окрім широкого спектра БпЛА, бригада також має на озброєнні наземні та надводні роботизовані системи.
Дослідник зазначає, що росіяни наразі випробовують різні рішення організаційної проблеми інтеграції БпЛА у свою структуру військ. Великі з’єднання бригадного рівня мають ширші можливості завдяки різноманітності озброєння, проте менші підрозділи краще інтегровані під виконання завдань на конкретному напрямку.
Водночас Келлі вважає, що українські організаційні рішення наразі є ефективнішими — зокрема, окремі полки безпілотних систем корпусного підпорядкування в ЗСУ поєднують у собі найкраще від обох підходів.
