Ясенам Закарпаття загрожує небезпечний шкідник

В області виявлено небезпечного карантинного шкідника — ясеневу смарагдову вузькотілу златку "Agrilus planipennis Fairmaire".

Відповідно до Розпорядження Ужгородської районної військової адміністрації від 02.07.2026 №80, запроваджено карантинний режим по вузькозлатці ясеневій смарагдовій (Agrilus planipennis Fairmaire) в Закарпатській області в м.Ужгород, вул. Героїв 128-ї бригади на площі 0,1 га.
Наприкінці червня відбулося виїзне засідання робочої групи, ініційоване Ужгородською міською радою, до складу якої увійшли спеціалісти відділу благоустрою, фахівці фітосанітарної лабораторії та державний фітосанітарний інспектор управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області.
Робоча група здійснила візуальне обстеження дерев породи ясен, які ростуть на території міста Ужгорода, на предмет ураження карантинним шкідником Agrilus planipennis (ясенева смарагдова вузькотіла златка). Було оглянуто дерева, відібрано зразки та направлено їх до ДУ «Закарпатська ФВЛ ДПСС».
Згідно з висновками фітосанітарної експертизи, було виявлено імаго ясеневої смарагдової вузькотілої златки. На території міста, де виявлено небезпечного карантинного шкідника, запроваджено карантинний режим. Розпорядженням також затверджено перелік фітосанітарних заходів щодо локалізації та ліквідації вогнищ ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
В Україні ясеневу смарагдову вузькотілу златку вперше було виявлено у 2019 році в Луганській області. Попри запровадження карантинного режиму та проведення комплексу карантинних заходів, у 2023 році шкідник поширився на Київщину, а нині виявлений і на Закарпатті.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка — агресивний карантинний шкідник, здатний заселяти як здорові, так і ослаблені дерева. Найбільшу небезпеку становить для ясена, окремих видів в'язів та горіха. Також може пошкоджувати тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу та ліщину. Заселені дерева гинуть протягом 1–3 років.
Ознаки пошкодження дерева:
розріджена крона, яка всихає зверху вниз;
личинкові ходи під корою, заповнені буровою мукою;
характерні D-подібні льотні отвори на стовбурі.
Морфологічні та біологічні особливості
Жук смарагдово-зеленого кольору із золотистим, бронзуватим або фіолетовим відтінком, завдовжки 7,5–15 мм і завширшки до 3 мм. Яйця овальні, розміром близько 1 × 0,6 мм. Личинки сягають довжини до 3 см. Лялькування відбувається наприкінці квітня – у травні. Молоді жуки протягом 1–2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus — D-подібної форми, завширшки 3–4 мм.

Шкодочинність
Переважно шкідник пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше — дерева в глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Личинкові ходи порушують живлення дерева, що призводить до його загибелі.

Способи поширення
Смарагдова вузькотіла златка поширюється разом із транспортними засобами, вантажами, садивним матеріалом, дерев'яним пакувальним матеріалом та дровами. Дорослі жуки можуть самостійно перелітати на відстань від 1 до 20 км.
З метою недопущення поширення шкідника фітосанітарні інспектори провели комплексне обстеження насаджень ясена у прикордонній зоні Берегівського району.
Було обстежено до 10 локацій, однак характерних ознак пошкодження не виявлено. Також розроблено програму застосування феромонних пасток для контролю льоту шкідника. Крім того, інспектори щоденно здійснюють карантинний контроль лісоматеріалів і дерев'яної тари, що ввозяться на територію України.
Основні заходи профілактики:
✔️ визначення меж заселення насаджень;
✔️ постійний моніторинг із використанням феромонних пасток Ліндгрена;
✔️ своєчасне видалення та спалювання заражених дерев;
✔️ охорона комахоїдних птахів, насамперед дятлів, які знищують личинок і лялечок златки.

Шановні жителі Закарпаття!
Просимо уважно стежити за станом дерев ясена на присадибних ділянках та вздовж доріг.
Якщо ви помітили дерева з усохлою кроною та характерними D-подібними отворами на стовбурі, їх необхідно якомога швидше видалити та належним чином утилізувати, щоб не допустити подальшого поширення небезпечного карантинного шкідника.