Її коштом створювали Пересопницьке Євангеліє: на Хмельниччині прокладають маршрут на честь княгині
В історико-краєзнавчому музеї Ізяславської громади 25 вересня презентували туристичний маршрут «Княгиня Анастасія Заславська: портрет на тлі епохи». Він має показати історію Ізяслава через долю жінки, чиє ім’я пов’язують зі створенням Пересопницького Євангелія — однієї з найвизначніших пам’яток української культури.
Презентацію провели напередодні Всесвітнього дня туризму. Учасникам розповіли про концепцію маршруту, його майбутні локації та історичних діячів XVI століття.
Ким була Анастасія Заславська
Княгиня Анастасія Заславська походила зі впливового князівського роду, була фундаторкою та меценаткою. Особливе місце вона посідає в історії завдяки підтримці створення Пересопницького Євангелія.
Роботу над рукописом розпочали 1556 року в монастирі при церкві Святої Трійці у Двірці поблизу Заслава, а завершили 1561 року в Пересопниці. Анастасію Заславську вважають замовницею та фундаторкою цієї пам’ятки.
Через історію княгині автори маршруту прагнуть розповісти не лише про окремі пам’ятки, а й про життя тогочасної еліти, духовну культуру та роль меценатства.
Що увійде до маршруту
Мандрівники зможуть:
- познайомитися з історією князів Заславських;
- дізнатися про створення Пересопницького Євангелія;
- відкрити маловідомі сторінки минулого Ізяслава;
- побачити місцеві історичні пам’ятки в контексті подій XVI століття;
- пройти локаціями, пов’язаними з Анастасією Заславською.
Початковою точкою маршруту стане історико-краєзнавчий музей Ізяславської громади.
Хто працює над туристичним проєктом
Маршрут розробляють фахівці відділу охорони культурної спадщини, культури та туризму Ізяславської міської ради спільно з працівниками місцевого історико-краєзнавчого музею.
Робота відбувається в межах проєкту програми «U-LEAD з Європою» — «Магніти громад: туристичний маршрут — від ідеї до впровадження». Розроблення розпочалося у червні, а завершити його планують наприкінці жовтня 2026 року.
До презентації долучилися представники міської ради, закладів культури й освіти, жителі та гості громади. Онлайн участь у заході взяли фахівці Національного університету «Острозька академія», Кам’янець-Подільського державного музею-заповідника, культурно-археологічного центру «Пересопниця», музеїв Хмельниччини та туристичних агенцій.
Під час події відвідувачі також оглянули виставку «Спортивна слава Ізяславського краю». Окрему частину експозиції присвятили уродженцю Ізяслава, відомому українському футболісту Дмитру Чигринському.
Довідка
Манускрипт — перший з відомих перекладів канонічних текстів староукраїнською мовою. Ця унікальна пам’ятка культури України є еталоном волинської рукописної школи XVI с. , що свідчить про існування на галицько-волинських теренах потужної художньої традиції, не втраченої від давньоруського часу, підтримуваної й розвинутої у місцевому мистецькому осередку. За красою, витонченістю, довершеністю орнаменту, письма та художнього оздоблення, вона не має собі рівних серед тогочасних пам’яток.
Подвижницьку працю по створенню Євангелія розпочато монахами Григорієм та Михайлом 15 серпня 1556 року. Спочатку було написане Євангеліє від Матфія та першу половину тексту Євангелія від Марка. Згодом роботу було припинено і відновлено в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Пресвятої Богородиці (сьогодні — це с. Пересопниця Рівненського району Рівненської обл.), де дописано Євангеліє від Марка і створено Євангелія від Луки та Іоана, а також Післямова і Місяцеслов. Повністю робота завершилася 25 серпня 1561 року.
В багатьох джерелах, що досліджують історію створення Євангелія вказано, що написання його розпочато в селі Двірець (раніше — Ізяславського, тепер — Шепетівського району Хмельницької області) в місцевому Троїцькому монастирі.
Про творців Пересопницького Євангелія дізнаємося із самого рукопису. У Післямові до книги писар докладно описав коло людей, причетних до створення видання. Це княгиня Анастасія Заславська, уроджена княжна Гольшанська, дружина князя Кузьми Івановича Заславського, після його смерті — ігуменя Параскева родового Свято-Троїцького монастиря у Заславі, яка була замовником, організатором та фундатором проєкту; зять Анастасії — князь Іван Федорович Чорторийський, володар Клеванського князівства, власник Пересопницького православного монастиря у 1557–1561 роках, який надав монастир творцям рукопису у повне користування; дружина князя Івана — княгиня Ганна Чорторийська, донька Анастасії, уроджена княжна Заславська, відома прихильниця православ’я, яка заступила матір в ролі організатора та фундатора проєкту в Пересопниці; архімандрит Пересопницького православного монастиря Різдва Богородиці Григорій — укладач, перекладач і писар; писар Михайло Василієвич, син протопопа Саноцького — перекладач, редактор, писар та художник-оформлювач; учень писаря Михайла. Доречно також, як зазначає М. Федоришин, згадати ще двох осіб, причетних до створення Четвероєвангелія. Це чоловік Анастасії Заславської — Кузьма Іванович Заславський та її син Януш — володарі Заславського князівства, які матеріально забезпечили комфортні умови праці для творців рукопису в початковий період.
Пересопницьке Євангеліє — не лише пам’ятка культури і мистецтва України, це — гордість нашої Батьківщини, символ державності. На цій святині присягають на вірність народові Президенти України під час інавгурації:
«Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет
І незалежність України,
дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу,
обстоювати права і свободи громадян,
додержуватися Конституції України і законів України,
виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників,
підносити авторитет України у світі».
Джерело: НАЦІОНАЛЬНА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
