«YouTube-блогер» звинуватив директора зоопарку в розкраданні 100 млн і годуванні крокодила котами – у справі розбирався ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 травня 2026 року розглянув касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у справі про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Касаційну скаргу задоволено частково.

Обставини справи

У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Вимоги обґрунтовано тим, що 20 липня 2020 року на відеохостингу YouTube відповідач розмістив відео, у якому звинуватив позивача у використанні службового становища для розкрадання державних коштів, зокрема 100 000 000 гривень у 2011 році, та у занепаді Одеського зоопарку. У соціальній мережі Facebook відповідач створив групу та систематично публікував дописи, у яких, на думку позивача, порочив його честь, гідність і ділову репутацію, звинувачував у розкраданні коштів, призначених на ремонт даху тераріуму, у жорстокому поводженні з тваринами (годуванні крокодила вуличними котами), систематичній втечі від правосуддя, називав символом корумпованої влади та порівнював із російськими бойовими дронами. Позивач стверджував, що поширена інформація є недостовірною, створює враження про вчинення ним тяжких злочинів і спрямована на отримання грошової вигоди. Він просив визнати інформацію недостовірною, зобов’язати відповідача видалити її та спростувати у спосіб, яким вона була поширена, а також стягнути 50 000 гривень моральної шкоди.

Рішення судів попередніх інстанцій

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача, інформацію, поширену на відеохостингу YouTube у відео, а саме висловлювання про розкрадання. Зобов’язано відповідача протягом 15 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення на відеохостингу YouTube резолютивної частини рішення суду. Стягнуто 3 500 гривень на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти вимог відмовлено, оскільки позивач не довів належності сторінок у соціальній мережі Facebook відповідачу та викладення дописів на вебпорталі саме ним.

Суд першої інстанції виходив із того, що інформація сформульована способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), не містить критики або оцінки дій, виражена без застосування гіпербол, алегорій чи сатири і нічим не підтверджена.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції чітко не розрізнив фактичні твердження і оціночні судження. Висловлювання відповідача містять критику та оцінку дій директора зоопарку, не містять однозначного твердження про факт вчинення конкретного кримінального правопорушення і є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню. Позивач як посадова особа юридичної особи публічного права повинен бути готовим до підвищеного рівня критики. Крім того, суд першої інстанції не встановив власника відповідного YouTube-каналу.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд постановою касаційну скаргу у справі № 385/1065/24 задовольнив частково. Постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання інформації, поширеної на відеохостингу YouTube, а саме певного висловлювання, недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію, скасував і залишив у цій частині в силі рішення суду першої інстанції. В іншій частині постанову апеляційного суду залишив без змін.

Суд касаційної інстанції зазначив, що під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між правом на свободу думки і слова та правом на повагу до людської гідності. Юридичним складом правопорушення є поширення інформації, що стосується особи, є недостовірною та порушує особисті немайнові права. Необхідно відрізняти фактичні твердження, істинність яких можна перевірити, від оціночних суджень, які не підлягають спростуванню.

Апеляційний суд загалом дійшов обґрунтованого висновку щодо частини висловлювань як оціночних суджень. Водночас щодо конкретного висловлювання про розкрадання апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції. Поширена інформація виходить за межі прийнятної для публічної особи критики і є констатацією факту про порушення законодавства, який може і має бути доведений належними доказами. Посилання апеляційного суду на незалучення власника YouTube-каналу як додаткову підставу для скасування рішення є помилковим у контексті пояснень самого відповідача про надання ним інтерв’ю.

Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її ухвалення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.