З якими хворобами можуть визнати непридатним до військової служби: актуальний перелік

Черкасы

23-08-2026 08:16

ВЛК

В Україні немає єдиного переліку діагнозів, за якими людину автоматично визнають непридатною до військової служби. Остаточне рішення ухвалює військово‐лікарська комісія (ВЛК) відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого наказом Міністерства оборони №402.

Водночас Розклад містить конкретні захворювання та стани, які за певного ступеня порушення функцій можуть бути підставою для непридатності.

Отже, з якими хворобами не мобілізують і що саме враховує ВЛК під час визначення придатності до військової служби — пояснюємо у матеріалі «18000».

Зміст:

Інфекційні та паразитарні хвороби

До підстав для визнання непридатним можуть належати інфекційні та паразитарні захворювання, які не піддаються або важко піддаються лікуванню, а також їхні наслідки.

Зокрема:

інфекційні та паразитарні хвороби та їх наслідки, які не піддаються або важко піддаються лікуванню;
активний туберкульоз легень та інших органів позалегеневої локалізації у період основного курсу лікування — з переоглядом через 6 місяців;
тяжкі форми хронічних вірусних гепатитів, які важко піддаються лікуванню та значно порушують функції органів і систем;
прогресуюча хвороба, зумовлена ВІЛ, з імунною декомпенсацією.

Новоутворення

Окремі онкологічні захворювання можуть бути підставою для визнання непридатним до військової служби.

Йдеться, зокрема, про:

злоякісні новоутворення всіх локалізацій за наявності віддалених метастазів і неможливості радикального хірургічного лікування;
злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, справжня поліцитемія, мієлодиспластичний синдром та інші відповідні новоутворення — якщо вони швидко або повільно прогресують, супроводжуються значними змінами складу крові та періодичними загостреннями;
доброякісні новоутворення — зі значними порушеннями функцій.

Хвороби крові та кровотворних органів

Розклад охоплює захворювання крові та кровотворних органів, зокрема:

анемії;
порушення згортання крові;
пурпуру та інші геморагічні стани;
агранулоцитоз;
хвороби селезінки;
саркоїдоз;
окремі імунодефіцитні стани.

Для непридатності значення має тяжкість захворювання та ступінь порушення функцій. Тому, наприклад, сама наявність анемії або порушення згортання крові не означає автоматичної непридатності.

Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин

До цієї групи належать:

хвороби щитоподібної залози;
усі типи цукрового діабету та інші порушення регуляції глюкози;
захворювання гіпофіза, наднирників, паращитоподібних та інших ендокринних залоз;
порушення обміну речовин;
ожиріння;
функціональна гіпербілірубінемія;
ліпоматоз.

Ступінь придатності залежить від тяжкості захворювання.

Розлади психіки та поведінки

Підставою для непридатності можуть бути тяжкі та стійкі психічні розлади, зокрема:

тяжкі, виражені та стійкі органічні психічні розлади, зокрема деменції, органічний амнестичний синдром, психічні розлади внаслідок ураження головного мозку або соматичних захворювань, а також розлади особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку;
синдром залежності від психоактивних речовин – якщо йдеться про активне вживання та тяжкі, стійкі психічні розлади. До психоактивних речовин належать, зокрема, алкоголь, опіоїди, канабіноїди, седативні та снодійні препарати, кокаїн, галюциногени, леткі розчинники та інші речовини;
шизофренія, шизотипові та маячні розлади;
афективні розлади з часто повторюваними фазами, зокрема біполярний афективний розлад та інші стійкі розлади настрою;
різко виражені, стійкі невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади з прогредієнтним перебігом. До цієї групи належать, зокрема, фобійні та тривожні розлади, обсесивно‐компульсивний розлад, адаптаційні розлади, реакції на тяжкий стрес, ПТСР та депресивні розлади;
різко виражені розлади особистості та поведінки, якщо вони мають схильність до повторних тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій;
помірна, тяжка та глибока інтелектуальна недостатність.

Хвороби нервової системи

Підставою для визнання непридатним до військової служби є наявність захворювання нервової системи, яке швидко або повільно прогресує та спричиняє значні порушення функцій.

До таких захворювань належать:

запальні хвороби центральної нервової системи — бактеріальний та неуточнений менінгіт, енцефаліт, мієліт, енцефаломієліт, внутрішньочерепний та внутрішньохребтовий абсцес;
хвороби центральної нервової системи — системні атрофії, екстрапірамідні та дегенеративні захворювання, церебральний параліч, паралітичні синдроми та стани, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, дистонії, гідроцефалія, токсична енцефалопатія та інші;
епілепсія — за наявності частих епілептичних нападів або виражених психічних розладів;
хвороби периферичної нервової системи — ураження черепних нервів, нервових корінців і сплетінь, полі‐ та мононейропатії, міастенія, міопатії, захворювання нервово-м’язового з’єднання та м’язів, а також окремі захворювання, пов’язані з дорсалгією, радикулопатією, цервікалгією, ішіасом та люмбаго.

Хвороби ока та придаткового апарату

виражені анатомічні зміни або вади положення повік, орбіти чи кон’юнктиви, якщо вони спричиняють значні порушення зорових або рухових функцій обох очей;
різко виражені та прогресуючі захворювання очей зі значним зниженням зорових функцій і частими загостреннями обох очей. Йдеться, зокрема, про хвороби склери, рогівки, райдужної оболонки, циліарного та судинного тіла, кришталика, скловидного тіла, очного яблука, зорового нерва та зорових шляхів;
відшарування або розрив сітківки будь‐якої етіології на одному чи обох очах, якщо захворювання супроводжується прогресуючим або значним зниженням зорових функцій чи якщо хірургічне лікування було безуспішним;
глаукома у розвиненій та подальших стадіях на обох очах;
стійкий параліч рухових м’язів очного яблука, якщо він супроводжується диплопією;
короткозорість або далекозорість будь‐якого ока в одному з меридіанів понад 12,0 діоптрій;
сліпота одного або обох очей;
відсутність одного або обох очних яблук.

Хвороби вуха та соскоподібного відростка

хронічний однобічний або двобічний середній отит після хірургічного лікування, якщо зберігається неповна епідермізація та/або є грануляції, виділення, епідермальні маси чи холестеатома;
стійкі вестибулярно‐вегетативні розлади тяжкого ступеня, а також хвороба або синдром Меньєра;
стійка глухота на обидва вуха, якщо середнє арифметичне значення порогів слуху на частотах 0,5, 1, 2 та 4 кГц перевищує 95 дБ;
глухонімота;
двобічне глибоке порушення слуху, якщо середнє арифметичне значення порогів слуху на відповідних частотах становить 80–95 дБ;
глухота на одне вухо та тяжка або глибока приглухуватість на друге;
глибоке порушення слуху на одне вухо (80–95 дБ) та тяжка приглухуватість на друге (65–80 дБ);
прогресуюча приглухуватість, підтверджена інструментально, якщо середнє арифметичне значення порогів слуху становить 65 дБ і більше;
приглухуватість із ураженням центральних відділів слухового аналізатора, вираженими вестибулярними та системними проявами з боку серцево‐судинної і центральної нервової систем, якщо це об’єктивно підтверджено, а середнє значення порогів слуху становить 65 дБ і більше.

Хвороби системи кровообігу

хвороби серця, зокрема некоронарогенні хвороби серця, кардіоміопатії, порушення серцевого ритму та провідності, ураження клапанів серця й наслідки операцій на серці, якщо вони супроводжуються серцевою недостатністю IIБ–III стадії;
гіпертонічна хвороба III стадії, якщо є незворотні структурні ураження органів‐мішеней;
ішемічна хвороба серця — зокрема стенокардія, гострий або повторний інфаркт міокарда, їхні ускладнення, хронічна ішемічна хвороба серця, атеросклеротична хвороба серця, аневризма серця чи коронарної артерії, наслідки операцій на судинах серця та імплантації штучного водія ритму — за наявності серцевої недостатності IIБ–III стадії;
цереброваскулярні хвороби зі значними порушеннями функцій — зокрема наслідки крововиливів у мозок, інфаркту головного мозку та інсульту, транзиторні церебральні ішемічні напади, а також стеноз, емболія, тромбоз чи аневризми мозкових і сонних артерій;
хвороби артерій, артеріол і капілярів зі значними або помірними порушеннями кровообігу та функцій — зокрема атеросклероз, стеноз або аневризма аорти та інших артерій, емболія і тромбоз, синдром Рейно, облітеруючий тромбангіїт;
хвороби вен, лімфатичних судин і вузлів зі значними або помірними порушеннями кровообігу та функцій — зокрема флебіт, тромбофлебіт, тромбоз вен, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, стравоходу, мошонки, яєчка чи таза, постфлебітичний синдром та наслідки хірургічних втручань;
геморой із частими загостреннями та вторинною анемією.

Хвороби органів дихання

Підставою для непридатності можуть бути захворювання органів дихання зі значними порушеннями функції зовнішнього дихання.

Серед них:

озена;
стенози гортані;
парези та паралічі гортані зі значним порушенням голосоутворення та дихання;
тяжка форма спастичної дисфонії;
хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів, інтерстиціальні, гнійні та некротичні хвороби легень, хвороби плеври та інші захворювання органів дихання
тяжка персистуюча бронхіальна астма.

Хвороби органів травлення

Непридатними до військової служби визнають за наявності значних порушень функцій. До переліку належать:

щелепно‐лицьові аномалії, зокрема аномалії прикусу, з порушеннями дихальної, нюхової, жувальної, ковтальної та мовної функцій;
хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, крім виразкової хвороби: езофагіт, гастрит, гастродуоденіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та інші;
хвороби кишечнику та очеревини, зокрема хвороба Крона, виразковий коліт, кишкова непрохідність, дивертикулярна хвороба, мегаколон, спайкова хвороба та інші;
виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
хвороби печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів і підшлункової залози, зокрема алкогольна та токсична хвороби печінки, печінкова недостатність, хронічні гепатити, фіброз, цироз, холецистит, холангіт і панкреатит;
грижі: пахова, стегнова, пупкова, грижа черевної стінки, діафрагмальна та інші грижі черевної порожнини.

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини

Непридатними до військової служби можуть визнати людей із:

дифузним нейродермітом (атопічним дерматитом) із поширеною ліхеніфікацією шкіри;
звичайною пухирчаткою;
герпетиформним дерматитом;
поширеним безперервно рецидивуючим бляшковим псоріазом;
універсальним псоріазом (псоріатичною еритродермією).

Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини

До захворювань, які можуть призводити до непридатності за значних або відповідних помірних порушень функцій, належать:

інфекційні артропатії, зокрема піогенні артрити, реактивні артропатії та хвороба Рейтера;
запальні поліартропатії: ревматоїдний артрит, синдром Фелті, ревматоїдний васкуліт, хвороба Стілла, псоріатичні та ентеропатичні артропатії, ювенільний артрит, подагра та кристалічні артропатії;
системні хвороби сполучної тканини: вузликовий поліартеріїт, некротизуючі васкулопатії, гранулематоз Вегенера, синдром Такаясу, системний червоний вовчак, дерматополіміозит, системний склероз, синдром Шегрена, хвороба Бехчета та інші;
анкілозуючий спондилоартрит;
артрози та інші ураження суглобів, зокрема поліартроз, коксартроз, гонартроз та ураження коліна;
хвороби м’яких тканин — ураження м’язів, сухожилків, синовіальної оболонки, бурсопатії, ентезопатії та ураження плеча;
хвороби кісток і хрящів, зокрема остеопороз, остеомаляція, остеомієліт, остеонекроз, стресові переломи та інші остеохондропатії;
набуті деформації та дефекти пальців і кінцівок, набута плоскостопість та фібробластичні порушення;
ампутаційна кукса верхньої кінцівки з рівня кистьового суглоба і вище або нижньої кінцівки з рівня суглоба Шопара і вище;
хвороби хребта та їх наслідки, зокрема кіфоз, лордоз, сколіоз, остеохондроз, спондилоліз, спондилолістез та ураження міжхребцевих дисків.

Хвороби сечостатевої системи

Непридатні до військової служби при значних порушеннях функцій:

хвороби нирок: гломерулярні та тубулоінтерстиціальні захворювання, нефротичний синдром, пієлонефрит, нефропатії, ниркова недостатність;
хвороби нирок і сечовивідної системи: гідронефроз, піонефроз, вторинний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, кісти нирок, хвороби сечового міхура та уретри;
хвороби чоловічих статевих органів: захворювання простати, гідроцеле, сперматоцеле, орхіт, епідидиміт, фімоз, парафімоз та інші;
запальні хвороби органів малого таза у жінок: сальпінгіт, оофорит, запальні захворювання матки, шийки матки, піхви та вульви;
незапальні хвороби жіночих статевих органів: ендометріоз, випадіння статевих органів, захворювання яєчників і маткових труб, кісти, порушення оваріально‐менструальної функції, жіноча безплідність та інші.

Вроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення

Підставою для непридатності можуть бути вроджені вади розвитку зі значними порушеннями функцій, зокрема:

вади розвитку нервової системи;
вади ока, вуха, обличчя та шиї;
вроджені вади серця та інших органів системи кровообігу;
вади органів дихання;
вроджені вади органів травлення;
целіакія;
вроджені вади статевих органів;
вади сечової системи;
вроджені деформації кістково-м’язової системи;
інші значні вроджені вади;
хромосомні аномалії.

Травми, отруєння та наслідки зовнішніх причин

Непридатність може бути встановлена через наслідки травм та інших зовнішніх впливів, якщо вони призвели до значних порушень функцій.

Розклад охоплює:

наслідки переломів, вивихів, травм, контузій та політравм;
наслідки черепно‐мозкових та інших травм;
опіки та відмороження;
баротравму та кесонну хворобу;
наслідки асфіксії;
ураження електричним струмом або блискавкою;
наслідки впливу іонізуючого випромінювання;
вплив токсичних речовин та інших зовнішніх чинників;
отруєння лікарськими засобами або хімічними речовинами.

Інші хвороби та стани

Розклад також враховує окремі стани, пов’язані з фізичним розвитком, харчуванням та функціонуванням організму.

Серед них:

недостатній фізичний розвиток: вага тіла менше 45 кг або зріст нижче 150 см, слабкий розвиток м’язової системи та підшкірно‐жирової клітковини, конституціональна високорослість
розлади вегетативної нервової системи — якщо вони швидко або повільно прогресують зі значними порушеннями функцій;
ангіотрофоневрози кінцівок III–IV стадії;
стани після трансплантації частини або цілого органу, що потребують пожиттєвого прийому імуносупресивної терапії.

Що важливо знати про рішення ВЛК

Наявність захворювання з Розкладу хвороб не означає автоматичної непридатності. ВЛК визначає ступінь придатності на підставі Розкладу хвороб, пояснень до нього та таблиць додаткових вимог до стану здоров’я.

Рішення ВЛК про придатність або непридатність до військової служби залежить не лише від діагнозу, а й від тяжкості захворювання та ступеня порушення функцій. Тому один і той самий діагноз у різних людей може призвести до різних висновків ВЛК.

Читайте також. Запрацювала нова система оцінювання функціонування особи: відповіді на поширені запитання.

Читайте більше новин Черкас сьогодні на «18000». Актуальні дописи про життя міста та області шукайте у телеграмі Шо там у Черкасах?»

Источник: 18000