За 10 років Україні знадобиться майже 15 млн працівників — у яких сферах очікують найбільший дефіцит

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», 21 липня у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання на тему: «Ринок зайнятості України під тиском: залучення іноземної робочої сили, захист українських працівників та контроль держави за міграційними процесами».

Наразі Україна стикається з масштабним дефіцитом працівників, однак залучення іноземців не може автоматично розглядатися як відповідь на нестачу кадрів. У Міністерстві економіки наголошують на необхідності насамперед активніше залучати внутрішні трудові ресурси. Водночас для іноземних працівників держава має створити єдину систему, яка дозволить відстежувати весь шлях людини — від отримання дозволу на працевлаштування до фактичного початку роботи та припинення трудових відносин.

Україні до 2036 року може знадобитися майже 15 млн зайнятих

За оцінками Мінекономіки, на підконтрольній Україні території проживає близько 25,9 млн людей. Серед них приблизно 13,1 млн є зайнятими, 7,2 млн — люди віком 65 років і старше, а 5,1 млн — діти.

Водночас прогноз Міністерства економіки на 2026–2036 роки, підготовлений спільно з компанією BMG, передбачає зростання потреби економіки в працівниках приблизно до 14,6 млн зайнятих осіб до 2036 року.

Найбільший дефіцит прогнозують у технічних, інженерних, виробничих і будівельних професіях, а також у медицині, торгівлі та сфері послуг.

Однак у Мінекономіки наголошують, що це не означає, що прогнозований дефіцит необхідно автоматично закривати за рахунок іноземців. Держава має спочатку використовувати внутрішній потенціал — через перенавчання, стимулювання працевлаштування та соціальний супровід людей, які сьогодні стикаються з бар’єрами для виходу на ринок праці.

У 2025 році видали понад 9,5 тисячі дозволів, але тисячі з них відкликали

Водночас, за даними Державної служби зайнятості, у 2021 році було видано та продовжено 21 780 дозволів на працевлаштування іноземців. Після початку повномасштабного вторгнення показник різко знизився: у 2023 році було видано та продовжено близько 4500 дозволів.

У 2025 році їх кількість зросла до 9582, з яких 7483 були новими дозволами.

Однак виданий дозвіл не означає, що іноземець фактично приїхав в Україну та почав працювати.

У 2025 році було відкликано близько 3300 дозволів. Серед причин називали неподання роботодавцем підписаного трудового договору, припинення трудових відносин та несплату єдиного соціального внеску.

Саме ця статистика демонструє одну з проблем чинної системи: виданий дозвіл не означає автоматично фактичного приїзду та працевлаштування іноземця. Водночас інформація про подальший шлях працівника розподілена між різними державними органами, що створює потребу в єдиній системі контролю та обміну даними.

Майже 40% дозволів припадає на Київ

Іноземні працівники розподілені між регіонами нерівномірно.

У 2025 році в Дніпропетровській області було видано 95 дозволів, у Харківській — 60, Донецькій — 11, Запорізькій — 8, Херсонській — 1.

Найбільше дозволів традиційно видають у Києві — майже 40% від загальної кількості. Серед інших регіонів із найбільшою кількістю дозволів називали Київську, Львівську та Одеську області.

Під час слухань окремо наголошували на необхідності враховувати територіальний аспект: важливо розуміти, чи можуть іноземні працівники закривати кадровий дефіцит саме в тих регіонах і громадах, де він є найбільшим.

Найбільше дозволів отримують громадяни Індії та Туреччини

У 2025 році найбільше дозволів на працевлаштування було видано громадянам Індії — 1023 дозволи.

На другому місці була Туреччина — 662 дозволи. Також серед країн, громадяни яких найчастіше отримували дозволи, називали Узбекистан, Азербайджан і Пакистан.

Раніше традиційним лідером за кількістю залучених працівників була Туреччина.

Мінекономіки хоче бачити весь шлях іноземного працівника

Однією з головних проблем називають відсутність повноцінної єдиної системи трекінгу.

Зараз процедури залучення іноземців розподілені між кількома органами. Учасники слухань звертали увагу на необхідність такої системи, яка дозволила б бачити, що відбувається з іноземцем після отримання дозволу:

• чи приїхав він в Україну;
• чи уклав трудовий договір;
• чи фактично працює;
• чи припинив трудові відносини;
• чи має законні підстави для подальшого перебування в Україні.

Заступниця міністра економіки назвала цифровізацію процедур і створення системи трекінгу одним із ключових напрямів роботи. Зокрема, обговорюється фінансовий механізм, який міг би забезпечувати кошти для пошуку та повернення іноземця, якщо після приїзду до України він фактично зникає, а роботодавець припиняє взаємодію з державними органами.

У Мінекономіки також говорять про перехід до таргетованого залучення іноземців.

Йдеться про визначення:

• пріоритетних спеціальностей;
• категорій фахівців, яких потребує українська економіка;
• країн, з яких доцільно залучати трудових мігрантів;
• критеріїв безпеки та інтеграції.

 На створення нормативної бази та базової інфраструктури для такої системи, за словами представниці Мінекономіки, орієнтовно потрібен рік.

Водночас першочергово слід залучати українців — ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок, людей старшого віку та людей з інвалідністю. І лише якщо внутрішній трудовий потенціал не дозволяє закрити конкретну потребу, залучати іноземних працівників.

Іноземні студенти та ветерани-іноземці

Окремо під час слухань говорили про іноземних студентів. До початку повномасштабного вторгнення в українських закладах вищої освіти навчалося близько 80–120 тисяч іноземців. Нині їх кількість, за наведеними даними, становить менше 20 тисяч.

У Мінекономіки вважають, що іноземні студенти можуть стати одним із каналів залучення фахівців. Людина, яка кілька років навчалася в Україні, адаптувалася до українського середовища та потенційно вивчила мову, може бути більш підготовленою до роботи в Україні.

Також учасники слухань порушували питання іноземців, які воювали за Україну. Зокрема, пропонувалося спростити процедури для таких військовослужбовців після демобілізації, збільшити строк перебування, необхідний для оформлення документів, із трьох до шести місяців, а також врахувати питання їхніх сімей.

Таким чином, головне питання, яке обговорювали під час слухань, полягає не лише в тому, скільки іноземців Україна може залучити. Йдеться про те, чи здатна держава контролювати цей процес після видачі дозволу, визначати, які саме фахівці їй потрібні, та одночасно використовувати власний трудовий потенціал.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.