За пікнік можуть оштрафувати до 30 600 грн: де діють заборони та за що доведеться платити
Сам по собі пікнік у парку, сквері, біля водойми чи в лісі не є окремим адміністративним правопорушенням. Водночас відпочинок може завершитися штрафом, якщо люди порушили правила благоустрою, розпалили вогонь усупереч вимогам пожежної безпеки, пошкодили зелені насадження або влаштували відпочинок на території, для якої встановлено спеціальний режим.
Тобто окремої статті КУпАП, яка встановлювала б відповідальність саме за «пікнік у забороненому місці», немає. Для накладення штрафу необхідно встановити конкретне порушення і норму, якою відповідна заборона передбачена.
Пікнік у парку чи сквері: потрібно враховувати місцеві правила благоустрою
Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об’єктів благоустрою належать, зокрема, парки, рекреаційні зони, сади, сквери, майданчики та пляжі. Такі об’єкти повинні використовуватися відповідно до їх функціонального призначення та з урахуванням правил благоустрою відповідного населеного пункту.
Самі правила благоустрою є нормативно-правовими актами, які затверджуються органами місцевого самоврядування. Тому конкретні обмеження щодо використання певних територій — наприклад, заборона розпалювати вогонь або встановлювати мангали у визначених місцях — необхідно перевіряти також у правилах відповідної громади.
За порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів та правил благоустрою територій населених пунктів передбачена відповідальність за статтею 152 КУпАП.
Для громадян штраф становить від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 340 до 1 360 грн.
Для посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1 700 грн.
Отже, якщо пікнік влаштований у місці, де конкретними правилами благоустрою встановлена відповідна заборона, за її порушення може наставати адміністративна відповідальність.
Водночас сама по собі інформаційна табличка не утворює окремого складу адміністративного правопорушення. Під час притягнення особи до відповідальності має бути встановлено, якою саме обов’язковою нормою передбачено обмеження, про яке ця табличка інформує.
Мангал і багаття: які вимоги діють для відкритого вогню
Окремі вимоги встановлюють Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30 грудня 2014 року №1417.
Правила забороняють розпалювати багаття та користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 метрів від будівель і споруд, а також викидати незагашене вугілля.
При цьому саме для приготування їжі на відкритому вогні дозволено зменшити цю відстань до 5 метрів, але лише за одночасного дотримання двох умов:
- наявності спеціально обладнаного вогнища;
- огородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями — екранами — на максимальну висоту можливого полум’я.
Залишати джерела відкритого вогню без нагляду заборонено в усіх випадках.
Крім того, Правила передбачають, що місця для розпалювання багать необхідно очищувати до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту шириною щонайменше 2,5 метра та розміщувати на встановленій відстані від будівель, стоянок автомобілів і лісових масивів. Станом на вересень 2026 року Правила №1417 є чинними з урахуванням змін, внесених, зокрема, наказом МВС №67 від 27 січня 2026 року.
Водночас виконання цих загальних протипожежних вимог саме по собі не означає, що мангал дозволено встановлювати в будь-якому парку чи сквері. Якщо місцевими правилами благоустрою або режимом конкретної території використання відкритого вогню заборонено, необхідно дотримуватися і такої заборони.
За порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки стаття 175 КУпАП передбачає для громадян штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 1 700 до 3 400 грн, а для посадових осіб — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів — від 3 400 до 5 100 грн.
При цьому для відповідальності за статтею 175 КУпАП має бути встановлено, яку саме вимогу пожежної або техногенної безпеки порушила особа.
У лісі правила суворіші
Для лісів діють спеціальні Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 27 грудня 2004 року №278. Станом на вересень 2026 року цей нормативний акт є чинним.
Протягом пожежонебезпечного періоду Правила забороняють розведення багать у лісі, крім випадків, пов’язаних із технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях.
Також забороняється, зокрема, відвідувати населенню хвойні насадження при п’ятому класі пожежної небезпеки за умовами погоди та палити або залишати непогашені джерела вогню поза обладнаними місцями.
За статтею 77 КУпАП порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне накладення штрафу:
- на громадян — від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 1 530 до 4 590 грн;
- на посадових осіб — від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 4 590 до 15 300 грн.
Якщо через необережне поводження з вогнем було знищено або пошкоджено ліс або порушення правил призвело до виникнення лісової пожежі чи її поширення на значній площі, для громадян штраф становить від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів — від 4 590 до 15 300 грн, а для посадових осіб — від 630 до 1 800 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 10 710 до 30 600 грн.
Водночас сама присутність людини в лісі з їжею, пледом чи іншим приладдям для відпочинку не означає автоматичного порушення статті 77 КУпАП. Для відповідальності необхідно встановити саме порушення вимог пожежної безпеки.
Крім того, щодо окремих лісових територій можуть діяти встановлені у передбаченому законом порядку додаткові обмеження на відвідування. У такому випадку необхідно враховувати зміст і правову підставу конкретного обмеження.
Якщо пікнік влаштували на території природно-заповідного фонду
Окремий режим встановлений для територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Не кожен відпочинок на території національного природного парку, заказника чи іншого об’єкта природно-заповідного фонду автоматично є порушенням. Значення має режим конкретного об’єкта та, де це передбачено, його функціональної зони.
Стаття 91 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон і територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, а також за порушення інших вимог режиму таких територій.
Для громадян передбачено штраф від 9 до 24 неоподатковуваних мінімумів — від 153 до 408 грн — з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів або без такої.
Для посадових осіб — від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 255 до 510 грн, із передбаченою статтею конфіскацією.
Тому для вирішення питання про відповідальність потрібно з’ясувати, чи забороняє режим конкретної природоохоронної території відповідну форму відпочинку, розпалювання вогню, встановлення наметів або іншу діяльність.
Підпалили суху траву чи листя: штраф значно більший
Розпалювання вогню для приготування їжі не слід змішувати із самовільним випалюванням рослинності.
За статтею 77-1 КУпАП випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на визначених законом територіях без дотримання встановленого порядку тягне для громадян штраф від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 3 060 до 6 120 грн.
Для посадових осіб штраф становить від 900 до 1 260 неоподатковуваних мінімумів — від 15 300 до 21 420 грн.
Якщо ті самі дії вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, штраф становить:
- для громадян — від 6 120 до 12 240 грн;
- для посадових осіб — від 21 420 до 30 600 грн.
Тому стаття 77-1 КУпАП не застосовується автоматично лише через використання мангала чи розведення вогню — її склад пов’язаний саме з випалюванням рослинності або її залишків.
Пошкодили газон, дерева або квітник
Пікнік може мати ще один правовий наслідок, якщо під час відпочинку фактично пошкоджено зелені насадження.
Стаття 153 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення.
Для громадян штраф становить від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів — від 170 до 510 грн.
Для посадових осіб або фізичних осіб-підприємців — від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 510 до 850 грн.
Отже, наприклад, сам факт встановлення мангала на певній ділянці ще не означає автоматичного застосування статті 153 КУпАП. Для відповідальності за цією нормою має бути встановлено знищення або пошкодження відповідного об’єкта озеленення.
Коли справа може дійти до кримінальної відповідальності
Якщо через поводження з вогнем виникли значно серйозніші наслідки, адміністративним штрафом справа може не обмежитися.
Стаття 245 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом.
Такі дії караються штрафом від 5 400 до 9 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 91 800 до 153 000 грн, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, передбачено позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. Станом на 25 вересня 2026 року Кримінальний кодекс діє в редакції від 18 вересня 2026 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
