Забронювати не можна виїхати: де чоловікам 23–24 років поставити кому

Мобілізаційне законодавство сьогодні доволі громіздке, до того ж перебуває у стані постійних оновлень. Законодавець і Уряд регулярно змінюють правила військового обліку, мобілізації, бронювання та перетину державного кордону, намагаючись адаптувати їх до безпекових і кадрових потреб держави.

Проте, чим складнішим стає нормативне врегулювання, тим важче громадянину визначити свій реальний правовий статус і передбачити наслідки зміни віку, облікової категорії чи життєвих обставин.

Сьогодні в законодавстві утворилася справжня «сіра зона» для чоловіків віком 23 та 24 років, які стали однією з найбільш обмежених категорій громадян. Як ми вже зазначали раніше бронювання для більшості чоловіків до 25 років ще недоступне, а студентський виїзд вже закритий.

Давайте уявимо ситуацію, яка сьогодні зустрічається досить часто. 23 річний парубок, який навчається, офіційно працює, і за більш ніж чотири роки війни, не виїхав за кордон, перебуває на військовому обліку як призовник. До 23 років він мав право на перетин кордону. Після дня народження він уже не може скористатися віковим винятком для виїзду з України.

І це лише один із можливих сценаріїв, так як інколи змінюється вік без зміни статусу, а інколи змінюється і вік і статус.

Тож сьогодні чоловіки віком від 23 до 25 років — це покоління, що застрягло  між юридичними статусами: після 22 років для них припиняється окремий режим перетину кордону, водночас до 25 років для значної частини цієї категорії зберігається статус призовника, який відрізняється від статусу військовозобов’язаного. У результаті виникає ситуація, коли право на пересування вже звужене, а механізми бронювання, передбачені для військовозобов’язаних, для призовника ще недоступні.

Питання, чи має держава достатнє пояснення для настільки різного правового режиму сусідніх вікових груп сьогодні, на жаль залишається без відповіді. Так само як і питання, чи відповідають такі обмеження вимогам правової визначеності та пропорційності. Насправді, це вже не просто питання різниці у віці, а питання того, чи узгоджується між собою вся система правових наслідків, які настають для людини після досягнення 23 років.

Одна людина — три юридичні точки  

Одразу варто зазначити, що не лише вік визначає можливість виїзду за кордон, чи бронювання чоловіків. Тут необхідно продивитись всі критерії, і вік і військово-обліковий статус: призовник чи військовозобов’язаний. Тому  навіть однакова вікова група може охоплювати осіб із різним правовим режимом.

Щоб зрозуміти проблему, варто уявити громадянина, який навчається, працює та перебуває на військовому обліку.

18–22 роки — переважно статус призовника

Чоловік, який перебуває на військовому обліку призовників і не набув статусу військовозобов’язаного з інших передбачених законом підстав, залишається призовником. Водночас пункт 2-19 Правил перетинання державного кордону встановлює спеціальний віковий виняток: під час воєнного стану обмеження на перетин кордону не поширюються на чоловіків 18–22 років включно, за передбачених Правилами винятків.

23–24 роки — сіра зона

Якщо чоловік не набув статусу військовозобов’язаного з іншої законної підстави, він до 25 років може залишатися призовником. Водночас із досягненням 23 років він втрачає віковий виняток із пункту 2-19 Правил перетинання кордону.

Так, це не означає абсолютну заборону виїзду, але відтепер для виїзду такому чоловіку потрібні загальні підстави для перетину кордону (інвалідність, супровід рідних тощо). Далі питання вирішується вже не самим віком, а наявністю іншої передбаченої законом підстави.

Саме в проміжку 23–24 років і виникає найбільша проблема, оскільки чоловік може ще не бути військовозобов’язаним, а отже не мати права на бронювання, але водночас уже не користуватися віковим винятком для перетину кордону.

Чоловіки віком 23 та 24 роки опинилися в ситуації, де вони вже не мають пільг на виїзд, але часто ще не мають правового доступу до економічного бронювання. Всього один рік різниці у віці — а на практиці справжня прірва у відносинах з державою до 25-річчя. Поїхати за кордон вже пізно, мати право на бронювання ще рано.

25 років — військовозобов’язаний

Призовники, які досягли 25-річного віку, підлягають переведенню на військовий облік військовозобов’язаних. Відповідно, за наявності передбачених законом умов вони підлягають мобілізації та можуть бути заброньовані, оскільки механізм бронювання поширюється саме на військовозобов’язаних.

Недоступність бронювання: вирішальним є не лише вік, а військово-обліковий статус

Так, дійсно, твердження, що чоловіка до 25 років у принципі неможливо забронювати, є надто широким. Для визначення можливості його бронювання має значення не сам вік, а те, чи має особа статус військовозобов’язаного.

Але і тут виникає відмінність для 23–24-річнх громадян.

23–24-річний, який перебуває на військовому обліку призовників не має права бути заброньованим. Так як механізм бронювання поширюється на військовозобов’язаних, забронювати такого працівника неможливо. Звичайно, призовник, який не набув статусу військовозобов’язаного ще не підлягає мобілізації.

Інша ситуація, якщо громадянин до 25 років уже має статус військовозобов’язаного — наприклад, у зв’язку з проходженням військової служби або навчанням на військовій кафедрі, після якої він за законом зарахований до запасу. У такому разі його статус відрізняється від призовника, а отже, він може бути заброньованим, і вже підлягає мобілізації.

Виходить мало зрозуміла законодавча схема для молоді, яка залишилась в країні і не поїхала за кордон, допоки це дозволяв вік. Роботодавці на критичних підприємствах уникають найму молодих фахівців 23–24 років, оскільки їх неможливо забронювати. А розуміючи, що у 23 роки кордон практично «зачиниться» без можливості бронювання, молодь схильна до виїзду до досягнення цього віку, що погіршує демографічну ситуацію.

Де перетинаються правила

Повертаємось до того, двоє громадян одного віку можуть мати різний обсяг прав залежно від того, чи є вони призовниками, чи військовозобов’язаними.

Один не підлягає мобілізації за загальним правилом до досягнення 25 річного віку, якщо він має статус призовника, але і не може бути заброньований.

Інший уже належить до військовозобов’язаних і за наявності всіх необхідних умов може претендувати на бронювання, водночас належить до категорії осіб, які можуть бути мобілізовані.

Ця різниця ставить серйозні питання перед державою. Чи є обґрунтованою різниця в правах між 22-річним та 23-річним студентом? Обидва мають ідентичний обов’язок захисту Батьківщини у майбутньому.

Та чи сприяє заборона виїзду 23–24-річних призовників обороні, якщо вони за законом не підлягають мобілізації до 25 років?

Якщо вони залишаються в «сірій зоні» всередині країни без права на бронювання, держава обмежує їхню економічну активність без отримання негайної оборонної вигоди.

Держава має чітко визначити правовий режим для цієї категорії громадян. Якщо 23–24-річні не підлягають мобілізації, але водночас є важливим трудовим ресурсом, законодавство має передбачати для них зрозумілий механізм бронювання. Якщо ж держава виходить із необхідності обмеження їхнього виїзду, таке обмеження має мати чітке правове обґрунтування та відповідати принципу пропорційності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.