Зачинити кав’ярню чи витратити останні гроші на укриття: малий бізнес боїться не пережити нові вимоги Кабміну після 4 грудня

Власники невеликих кав’ярень, салонів краси, магазинів та інших закладів можуть опинитися перед складним вибором: витрачати значні кошти на облаштування безпечних просторів або переглядати можливість подальшої роботи під час повітряних тривог. Особливо гостро проблема постає перед підприємцями, які орендують приміщення та не мають права самостійно змінювати конструкції будівель. На тлі наближення 4 грудня 2026 року малий бізнес закликає уряд переглянути нові правила.

Відповідну петицію №41/011165-26еп «Про перегляд постанови Кабінету Міністрів України №1092 від 4 вересня 2026 року щодо вимог до укриттів для малого бізнесу» адресовано Кабінету Міністрів.

Автори звернення наголошують, що підтримують необхідність захисту життя та здоров’я людей під час повітряних тривог, однак вважають, що вимоги до безпечних просторів мають враховувати реальні умови роботи малого бізнесу.

На їхню думку, без диференційованого підходу нові правила можуть призвести до закриття частини підприємств, скорочення робочих місць і податкових надходжень.

Що змінилося для бізнесу після ухвалення постанови №1092

Постановою Кабінету Міністрів від 4 вересня 2026 року №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу», з урахуванням змін від 15 вересня, запроваджено диференційований підхід до оголошення повітряних тривог залежно від характеру небезпеки.

Визначено два рівні загроз:

• Червоний рівень — ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.
• Жовтий рівень — дронова загроза.

Однією з ключових змін стала можливість для суб’єктів господарювання продовжувати діяльність під час жовтого рівня небезпеки за наявності відповідних умов захисту людей.

Зокрема, підприємства можуть працювати у приміщеннях, будівлях або на територіях, де є захисні споруди, тимчасові чи постійні укриття для персоналу та відвідувачів. Також це стосується споруд подвійного призначення та будівель, у складі яких наявний безпечний простір.

Водночас сам факт оголошення жовтого рівня не означає, що роботодавець може не зважати на вимоги безпеки.

Раніше ми докладно розглядали ситуацію, коли роботодавець називає укриттям звичайний коридор та постає питання, чи можуть працівників змусити продовжувати роботу під час жовтої тривоги.

При цьому постанова окремо визначає обов’язок суб’єкта господарювання або балансоутримувача довести сигнал повітряної тривоги до працівників та відвідувачів.

Також має бути визначений порядок дій персоналу в разі небезпеки. А рішення про перебування у приміщенні під час тривоги відвідувачі ухвалюють на власний розсуд.

Чому саме 4 грудня стало проблемою для підприємців

Для підприємств, які не мають укриття, постанова передбачає тримісячний перехідний період — до 4 грудня 2026 року.

Протягом цього часу суб’єкти господарювання можуть продовжувати діяльність у приміщеннях без тимчасового чи постійного укриття за погодженням із трудовим колективом.

Однак такий порядок допускається лише до облаштування укриття та не довше ніж протягом трьох місяців із дня набрання постановою чинності.

На цьому окремо наголосило Міністерство економіки та довкілля, яке 13 жовтня нагадало підприємствам про необхідність підготуватися до нових вимог до 4 грудня.

У міністерстві пояснили, що бізнес не обов’язково повинен будувати окреме повноцінне укриття. У передбачених законодавством випадках підприємство може облаштувати безпечний простір безпосередньо у будівлі.

Такий підхід має допомогти малому та середньому бізнесу адаптувати наявні приміщення без необхідності будівництва окремої захисної споруди.

Проте на практиці навіть облаштування безпечного простору може виявитися складним завданням.

Насамперед це стосується підприємців, які орендують лише частину будівлі — наприклад, невеликий кабінет, перукарню, торговельне приміщення або студію.

Вони можуть не мати можливості проводити будівельні роботи, змінювати планування або підсилювати конструкції без дозволу власника нерухомості.

Саме питання строку 4 грудня та можливостей орендарів, які не мають власного укриття, вже стало предметом окремого обговорення.

Автори петиції вважають, що підприємцям, які об’єктивно не можуть виконати нові вимоги у встановлений строк, необхідно надати більше часу.

Безпечний простір: чому звичайного коридору може бути недостатньо

Однією з найбільш важливих новацій стало визначення поняття «безпечний простір».

Воно з’явилося у постанові №1092 після внесення змін постановою Кабміну №1128 від 15 вересня 2026 року.

За урядовим визначенням, безпечний простір — це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах, облаштовані для захисту персоналу та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та визначеного максимального надлишкового тиску вибуху.

Отже, йдеться не просто про кімнату без вікон або внутрішній коридор, який власник закладу вирішив використовувати під час тривоги.

Для облаштування безпечного простору необхідно враховувати характеристики будівлі та її здатність забезпечувати належний рівень захисту.

Постанова передбачає, що відповідні рішення мають ґрунтуватися на розрахунках балансоутримувачів з урахуванням показника максимального надлишкового тиску вибуху, який визначають Міністерство оборони разом із Генеральним штабом Збройних Сил.

Цей показник вимірюється в кілопаскалях і має враховуватися під час розроблення об’ємно-планувальних рішень та створення безпечних просторів.

Таким чином, оцінювання захисних властивостей приміщення не може обмежуватися лише його розташуванням усередині будівлі.

Раніше МВС демонструвало, які стіни можуть не витримувати вибухового впливу, та пояснювало особливості облаштування безпечних просторів.

Це має особливе значення для салонів краси, магазинів, кав’ярень та інших невеликих закладів, які працюють у старих будівлях або приміщеннях зі звичайними міжкімнатними перегородками.

Крім того, уряд оновив підходи до будівництва захисних споруд і використання мобільних укриттів.

Відтак навіть якщо підприємець має можливість виділити окреме приміщення для перебування людей під час тривоги, залишається питання його фактичних захисних характеристик.

Таблички на входах і обов’язок попереджати відвідувачів

Ще одна вимога стосується інформування працівників і відвідувачів про наявність або відсутність укриття.

Постанова передбачає розміщення на входах до будівель, приміщень, споруд чи територій або на зовнішніх стінах відповідних інформаційних табличок.

Визначено три варіанти написів:

• «Об’єкт забезпечений укриттям».
• «Об’єкт забезпечений безпечним простором».
• «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Розмір таких табличок має становити 100 × 60 сантиметрів.

Водночас наявність таблички не замінює заходів, спрямованих на забезпечення реального захисту людей.

Балансоутримувачі та суб’єкти господарювання також повинні визначити порядок дій персоналу після оголошення повітряної тривоги.

Для малого бізнесу це означає необхідність не лише вирішити питання облаштування безпечного простору, а й належним чином організувати оповіщення працівників і відвідувачів.

Чому нові правила особливо непокоять власників салонів краси, кав’ярень і магазинів

Автори петиції звертають увагу, що значна частина малого бізнесу працює в умовах постійного зростання витрат.

Підприємці сплачують оренду, комунальні послуги, закуповують матеріали, утримують обладнання та виплачують заробітну плату працівникам.

До цього додаються регулярні відключення електроенергії, зменшення купівельної спроможності населення та інші наслідки війни.

Для фізичної особи — підприємця, яка працює самостійно або має одного-двох найманих працівників, витрати на переобладнання приміщення можуть становити значну частину доходу за кілька місяців.

Водночас фінансові можливості невеликого закладу та великого підприємства суттєво відрізняються.

Наприклад, перукар, який орендує один кабінет, може не мати достатньої площі для облаштування окремого безпечного простору.

Власник кав’ярні може працювати в приміщенні, конструкції якого не дозволяють провести необхідні зміни.

А підприємець, який орендує торговельну площу в багатоповерховій будівлі, може залежати від рішення власника щодо використання підвальних приміщень або переобладнання спільних зон.

Тому автори петиції наполягають, що вимоги мають враховувати площу приміщення, кількість працівників і відвідувачів, поверх, конструктивні особливості будівлі та реальні фінансові можливості підприємців.

Чи можна використовувати найближче укриття замість облаштування власного

Одна з пропозицій петиції стосується можливості використання найближчих придатних укриттів.

Підприємці просять дозволити невеликим закладам виконувати вимоги безпеки шляхом використання вже наявних захисних споруд, якщо це допускається законодавством і реально забезпечує захист людей.

Таке рішення могло б мати значення для бізнесу, який розташований поблизу підземних паркінгів, захисних споруд або інших придатних об’єктів.

Водночас сам факт наявності укриття поряд із закладом не гарантує можливості його використання.

Важливе значення мають фактична доступність споруди, її місткість, порядок допуску людей та можливість своєчасно дістатися до безпечного місця.

Окремі питання доступу до захисних споруд уже врегульовані новими правилами. Зокрема, раніше ми розповідали про можливість потрапити до укриття під час комендантської години та обмеження доступу до окремих укриттів у закладах освіти.

Для підприємця це створює ще одне практичне питання: чи можна враховувати захисну споруду в сусідній будівлі під час організації роботи закладу та за яких умов таке рішення відповідатиме законодавству.

Саме тому автори петиції просять уряд чітко врегулювати можливість використання найближчих придатних укриттів як альтернативи переобладнанню невеликих приміщень.

Що підприємці вимагають від Кабміну

У петиції сформульовано вісім основних вимог до уряду.

Насамперед автори пропонують переглянути положення постанови №1092 у частині малого та мікробізнесу, передбачивши диференційований підхід залежно від площі приміщення, кількості працівників і відвідувачів, поверху та конструктивних особливостей будівлі.

Друга вимога стосується продовження перехідного періоду після 4 грудня 2026 року для підприємців, які об’єктивно не можуть виконати вимоги у встановлений строк.

Заявники вважають, що такий період має діяти до встановлення чітких, доступних і технічно обґрунтованих правил.

Крім того, пропонується передбачити можливість використання найближчих придатних укриттів замість облаштування окремих безпечних просторів у невеликих закладах, якщо це відповідає законодавству.

Ще одна вимога — встановити єдині для всієї України технічні критерії облаштування безпечного простору. На думку підприємців, це дозволить заздалегідь визначати обсяг необхідних робіт, їхню приблизну вартість і можливість виконання.

Окремо автори звернення закликають запровадити державну або місцеву фінансову підтримку малого бізнесу.

Йдеться про компенсацію частини витрат на облаштування безпечних просторів, пільгові програми та цільові гранти.

Для орендованих приміщень пропонують передбачити особливий порядок застосування вимог, оскільки орендарі нерідко не мають повноважень проводити капітальні зміни без згоди власника.

Крім того, підприємці просять не застосовувати санкції у випадках, коли виконання вимог об’єктивно неможливе через конструктивні особливості будівлі або відсутність необхідних повноважень у орендаря, за умови дотримання доступних заходів безпеки.

Нарешті, автори петиції наполягають на проведенні відкритих консультацій з представниками бізнесу, професійними асоціаціями, експертами з цивільного захисту та громадськістю.

Перевірки укриттів і питання відповідальності

Вимоги до захисних споруд також пов’язані з порядком контролю за їхнім станом і доступністю.

Раніше ми повідомляли про зміни, які дозволяють обстежувати укриття навіть за відсутності керівника.

Це актуалізує питання відповідальності за стан захисних споруд, особливо коли в одній будівлі працює декілька незалежних підприємців.

Наприклад, власник приміщення може здавати в оренду окремі кабінети чи торговельні площі різним ФОП. У такій ситуації облаштування спільного безпечного простору або використання наявного укриття потребує узгоджених рішень.

При цьому підприємець не завжди може впливати на технічний стан будівлі або організацію доступу до спільних приміщень.

Окремої уваги заслуговує і реальна захисна спроможність споруд. Адже навіть формально облаштоване укриття може не забезпечити очікуваного рівня захисту під час обстрілу.

Раніше редакція розглядала випадок пошкодження модульного укриття під час обстрілу та питання, хто відповідатиме за травмування людей.

Таким чином, дискусія стосується не лише вартості облаштування безпечних просторів, а й того, як забезпечити їхню фактичну придатність для захисту людей.

«Ми не виступаємо проти безпеки»

Автори петиції наголошують, що малий бізнес забезпечує робочі місця, сплачує податки та підтримує економіку країни під час війни.

Водночас, на їхню думку, державна політика безпеки повинна передбачати не лише встановлення додаткових обов’язків, а й створення реальних умов для їх виконання.

«Ми не виступаємо проти безпеки. Ми виступаємо проти вимог, які без належного фінансового, технічного та організаційного забезпечення можуть зробити роботу тисяч малих підприємств неможливою», — йдеться у зверненні.

Підприємці закликають Кабінет Міністрів переглянути постанову №1092, продовжити перехідний період та встановити правила, які враховуватимуть можливості невеликих підприємств.

Водночас вони наголошують, що запропоновані зміни не повинні знижувати рівень захисту людей.

На переконання авторів петиції, необхідно знайти баланс між безпекою працівників і відвідувачів та можливістю малого бізнесу продовжувати діяльність в умовах воєнного стану.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.