Загинув, врятувавши трьох поранених побратимів: історія військового з Чернівців

Андрій Володимирович Бурчак народився 11 грудня 1987 року в Чернівцях. Батько, який був альпіністом, змалечку брав його з собою в гори. Він також привів сина у секцію стрільби з лука. У дев’ятому класі Андрій виконав норматив майстра спорту України.

Крім того, він захоплювався фотографією, відсилав роботи на виставки, пише Медіа агентство АСС з посиланням на фейсбук-сторінку «Незабутні: Буковина пам'ятає».

Після закінчення школи Андрій Бурчак навчався у Чернівецькому торгівельно-економічному інституті на спеціальності «економічна кібернетика». Ще студентом два рази їздив на роботу до США, працював на риболовецькому комбінаті. Згодом повернувся додому та працював відеографом.

«Андрій був справжнім фахівцем. Ще на початку 2000 робив чудові знімки екстремальних трюків сноубордистів у русі. Так тоді ще мало хто фотографував, - каже приятель воїна Петро Дарій. - Загалом він був ще тим екстремалом, коли йшлося про гори».

Чернівчанин брав активну участь у Революції Гідності, разом із батьком допомагав воїнам під час АТО/ООС.

Службу Андрій Бурчак розпочав у 107-й окремій бригаді територіальної оборони, був старшим солдатом, гранатометником. Мав позивний «Лютий».

У складі штурмових підрозділів звільняв Сумську й Харківську області, а потім і Донеччину. Воїна поважали за гострий розум, фаховість, чесність. Навіть значно старші за віком побратими ласкаво називали його «татом».

24 грудня 2022 року під час сильного артобстрілу Андрій Бурчак узявся рятувати поранених товаришів. Витягнув із поля бою трьох. Один воїн, на жаль, загинув, і Андрій пішов за тілом під щільним ворожим вогнем. Його накрило «градами».

Отримуйте новини в Telegram

Поховали воїна у Чернівцях на Алеї слави. Під час служби боєць записував відео про життя військових та викладав у соціальній мережі. В одному з них попросив - якщо загине, щоб присутні на його похороні відтискались від землі. Друзі й знайомі виконали останню волю Героя.

Андрій Бурчак нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою головнокомандувача ЗСУ.