Захист сторінок у соцмережах, цифрової творчості та приватності, право не отримувати робочі повідомлення у вільний час і додаткові цивільно-правові гарантії для військових. Такі зміни пропонують передбачити в новому Цивільному кодексі України, який 25 вересня у Вінниці представив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Про зміст пропозицій та відповіді спікера на запитання журналістів повідомляє Вінниця ПресПоінт.
Вінниця стала сьомим містом загальнонаціонального обговорення документа. До зустрічі долучилися народні депутати, науковці, судді, адвокати та студенти. Представлені положення поки залишаються пропозиціями: остаточний текст може змінитися під час доопрацювання.
Акаунти та цифровий контент отримають окрему правову увагу
Один із центральних напрямів оновлення — права людини в інтернеті. Автори проєкту пропонують врегулювати поняття цифрового образу, цифрової приватності, захисту персональних даних та цифрових активів.
Як пояснив Стефанчук, сторінка в соціальній мережі або YouTube-канал можуть мати значну майнову цінність. Водночас цифрова діяльність людини потребує зрозумілих механізмів захисту.
«Ми вперше пропонуємо ввести поняття, пов’язані з цифровим образом. Сюди ми включаємо акаунти, різні речі, пов’язані з цифровою творчістю та формуванням контенту, які отримуватимуть додатковий захист на рівні Цивільного кодексу», — сказав голова Верховної Ради.
За викладом ПресПоінту, окреме питання стосується взаємодії українських користувачів із Google, YouTube, Meta та іншими міжнародними платформами. За задумом розробників, надання послуг громадянам України або діяльність на її території мають супроводжуватися дотриманням відповідних норм українського цивільного законодавства.
Серед завдань такого регулювання — захист прав на цифрові активи та визначення збитків у разі незаконного блокування контенту. Під час презентації йшлося про запропоновані механізми, які ще належить закріпити в остаточному документі.
Читати також: У парламенті вшанували нардепів-державотворців
Приватність і право на інформаційний спокій
Необхідність оновлення кодексу Стефанчук пояснив змінами, що відбулися від часу його ухвалення у 2003 році. Значна частина роботи, спілкування та фінансових операцій перейшла в цифровий простір, а розвиток штучного інтелекту додав нові питання щодо використання даних та ідентичності людини.
Серед представлених пропозицій — право на інформаційний спокій. Йдеться про захист приватного часу від робочих комунікацій у позаробочі години та вихідні.
Загальну концепцію документа спікер назвав «супермаркетом правових можливостей»: людина має отримати ширший вибір законних способів організувати своє життя та захистити інтереси.
«Наша загальна філософія — зробити з кодексу “супермаркет правових можливостей”, де будь-який громадянин може обрати ту модель поведінки, яка найкраще відповідає його інтересам. Ми також закладаємо новий принцип: усе, що не є публічним, є приватним», — пояснив Стефанчук.
Гарантії для військових і нові об’єкти права
Окремий блок проєкту, за словами голови парламенту, присвячений військовослужбовцям та ветеранам. Розробники пропонують особливий цивільно-правовий статус захисників України та спрощення окремих процедур встановлення юридичних фактів.
У частині репродуктивних прав обговорювали можливість відкладеного батьківства для військовослужбовців.
Зміни передбачають і в регулюванні майнових відносин. Серед об’єктів, яким автори пропонують приділити увагу в цивільному законодавстві, — паркомісця, криптовалюти, 3D-об’єкти та космічні об’єкти. Для позначення фактичного утримання речі пропонують використовувати термін «посідання».
Коли можуть запрацювати нові правила
Під час вінницької зустрічі Стефанчук заявив, що новий Цивільний кодекс планують ввести в дію через рік після завершення правового режиму воєнного стану. Це озвучений орієнтир, а не вже встановлена дата набрання чинності. Такий план спікера також наводить Укрінформ.
Перехідний період, за його поясненням, потрібен для підготовки судів, юристів і бізнесу до застосування нових норм та усунення можливих неузгодженостей.
Регіональні обговорення мають допомогти доопрацювати документ до його ухвалення. Учасники таких зустрічей можуть поставити запитання розробникам, висловити зауваження та запропонувати зміни до майбутніх правил.