З 2005 року в Україні та Молдові працює місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги (EUBAM). Цей орган закликаний підвищити стандарти роботи на прикордонних пунктах обох держав до європейських, спростити їх роботу та сприяти безпеці. У 2022 році, з початком повномасштабної війни, перед організацією постали нові виклики: адже навантаження на пунктах пропуску та митницях значно зросло, водночас нелегальний бізнес переглянув свої стратегії та перейшов на нові схеми заробітку. Експерти місії EUBAM вимушені були присостовуватися до нових умов, тому розпочали вдосконалення контрольного процесу на кордонах між Молдовою та Україною.

Про безпеку та модернізацію контролю руху на кордонах між Молдовою та Україною під час війни кореспонденту Української Служби Інформації розповів керівник офісу планування, аналізу та координування діяльності, заступник голови EUBAM Лайош Каракаш.

Головні офіси EUBAM  розташовані в Одесі та Кишиневі, ключові робочі локації знаходяться і вздовж кордону обох держав. Загалом у місії працюють понад 80 осіб, серед яких є експерти з 9 різних держав-членів Європейсього Союзу.

Як змінилися точки уваги місії з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року? 

Штаб-квартира наша знаходиться тут, в Одесі. До початку великої війни у нас були офіси – один під одеським портом, другий біля пропускного пункту «Кучурган», і ще один у місті Подільськ. Ми називаємо їх центрами українського кордону, який йде вздовж Придністровського регіону. Одеський офіс працював на порти, зокрема на Чорноморський. Там ми допомагали прикордонникам, митникам, навчали їх на місці. Якщо були якісь порушення, контрабанда, ми також допомагали їм розслідування проводити. Підключали правоохоронні органи по всій Україні, українські та молдавські, інші.

На жаль, почалася війна і в нас, як у міжнародних експертів є свої правила безпеки, яких ми повинні дотримуватися. Ми переїхали у Кишинів – для нас це не було великою проблемою, тому що є різні місії Європейського Союзу, які працюють тут в Україні, у Молдові, у Вірменії, Азербайджані. З переїздом до Молдови ми створювали паліативні офіси та команди, та наші експерти поставили на ділянці «Паланка-Маяки-Удобне» сумісні пункти пропуску, далі на «Старокозаче», у районі «Рені- Джурджулешти» та на північ від Подольска «Мамалига – Крива». Ми допомогали молдавським  та українським прикордонникам та правоохоронним органам регулювати потік біженців. Допомагали жінкам з дітьми, якщо була необхідність, з безкоштовним трансфером на молдавську сторону, робили інформаційні брошури для українських біженців, в яких пояснювалось, куди вони можуть далі поїхати транзитом в Європейському Союзі, які правила, та як вони можуть отримати прихисток.

Найголовнішим для місії на початку вторгнення було посприяти у перетині кордону з Молдовою. Чи відслідковували ви далі рух біженців?

Ні, тому що у нас мандат тільки на україно-молдавський кордон. На румунську сторону наша офіційна діяльність не розповсюджується, але ми також там діяли на знак солідарності. Ми так працювали перші два-три місяці великої війни, а потім, у травні, Європейській Союз напрацював стратегію – як допомагати Україні, також експортувати сільськогосподарську продукцію, тощо.

Які зміни відбулися у діяльності  EUBAM протягом двох останніх  років?

На початку грудня 2022 року ми почали створювати тристоронню координаційну групу. Остання наша зустріч була 3 квітня в Галаці на румунській стороні. Тут ми намагаємося допомогти українським митникам, прикордонникам та бізнесу, спрощувати процедури та зменшувати час очікування у пунктах пропуску. Вже є декілька варіантів рішень, які працюють. Але є проблеми з вашої сторони, ми це називаємо «бермудський трикутник» – це «Орлівка-Ісакча», «Рені-Джурджулешти» та Галац. Там між українським та молдавським кордоном дуже мала відстань – 2 кілометри, тому завжди затори. Ми розуміємо, що коли фура в’їжджає з Молдови, пріоритет надається своїй продукції.

Разом з Брюсселем ми створили «зелений коридор» – це означає, що українська продукція може спокійно проїхати. В Україні водії також можуть скористатися Spotify, ми запровадили цю тенденцію, у Румунії це теж є. Ми оцінили пункти пропуску на українському кордоні «Рені-Джурджулешти», «Тудора-Старокозаче» та «Крива-Мамалига» – дали рекомендації Європейського Союзу щодо їх модернізації: який ремонт можна зробити, щоб збільшити вантажний потік фур. Хочу зазначити, що господарством пунктів пропусків зайналась Служба агентства відновлення, вона повністю переасфальтувала дорогу на пропускному пункті «Тудора-Старокозаче», зараз йде ремонт в «Рені», і він майже закінчився. У травні, коли він закінчеться, там ми також зможемо розпочати спільну роботу.

Фінансування ремонтів доріг та модернізації пропускних  пунктів бере на себе Євросоюз? 

Так, це різні проєкти. Зараз в нас діє програма Connecting Europe Facility з підтримки біженців та внутрішніх переселенців, безпеки та модернізації пунктів пропуску – не тільки українських, а й україно-молдавських, україно-угорських та україно-польских кордонів, Словаччини також. В рамках цього проєкту ми також минулого року відкривали пункти пропуску між Румунією та Україною, на півночі. Це дуже велика допомога.

Якщо говорити про пункти пропуску, які ви називали, які найнавантаженіші зараз? Ми розуміємо, що до певного моменту, це була переправа «Орловка – Ісакча», через зручність переходу кордону.

Так, там на переправі був постійний потік транспорту. З початком війни російські війська почали обстрілювати пункт пропуску з боку України. Зараз він працює лише вдень, ввечері зачиняється. Але насиченість, за електронною чергою, ми також спостерігаємо.

Найнавантаженіший нині пункт пропуску це «Рені-Джурджулешти» та «Джурджулешти-Галац», потік там завжди був через те, що там невелика відстань між кордонами. Коли фура перетинає кордон у Джурджулешти, зазвичай вона чекає дві-три доби, поки не зрозуміє, як далі вона буде рухатися через порт Галац чи Констанцу. В «Тудора-Старокозаче» дві доби очікування, в пункті пропуску «Крива-Мамалига» десь півтори доби.

На жаль, протести польських фермерів підняли час очікування на українсько-молдавському кордоні. Адже багато вантажівок переадресували на цей кордон. Через це у «Крива-Мамалига» також піднялася черга. До початку лютого цього року там потік маленький був. Взагалі, транспорт, який йде через вищезазначені пункти пропуску, далі рухається на південь. І коли румунські та молдавські кордони повністю заповнені фурами, тоді у «Тудора-Старокозаче» нікого не пускають.

Як можна поліпшити ситуацію та врегулювати цей рух?

Ситуацію можна покращити через «зелені коридори». Якщо все буде працювати, то фури з українською агропродукцією підуть через Молдову, а потім прямо у Румунію. На даний час, зараз для цього треба створювати можливості. Ось, нині у Рені триває ремонт. Є спільний контроль, який  здійснюють румунська та молдавська сторони. Це вже працює та показало свою ефективність – мало черг залишилося. З цим ми спробуємо працювати. Також маємо намір допомагати молдавській митній службі.

Зараз на молдавському кордоні впроваджені більш ретельні перевірки. З чим це пов’язано та чому склалася така ситуація?

У прикордонників є певна система аналізу ризиків. Вони дивляться у базу та вирішують, чи потрібно дивитися ретельно. Це робиться, щоб запобігти контабанді зброї, наркотиків і так далі. Проте люди, які до війни працювали по контарбанді, – зараз змінили свій підхід до перевезень. З цигарок вони переключилися на наркотики, інші замість наркотиків допомогають бігти з України, тобто шукають нові формати заробляння коштів.

Щодо наших завдань. Ми працюємо у напрямку мирного врегулювання Придністровського конфлікту, крім того допомагаємо українським та молдавській владі впровадити європейські стандарти  для швидшого перетину людьми і товарами кордону, а також у боротьбі з транскордонною злочинністю. В нас працює сумісна група проти контрабанди сигарет та зброї.

Коли йде велике затримання на кордоні, ми допомогаємо двом сторонам зв’язатися з правоохоронними органами Європейського Союзу – куди саме направити ці, до прикладу, вилучені сигарети. Тоді розпочинається сумісне розслідування.

Результати є. Наприклад, коли ми минулого разу затримали міжнародне угрупування, яке вивозило у великих маштабах цигарки з Молдови, представники EUBAM підключили українську, румунську, молдавську та чеську влади. Це був нелегальний завод у Молдові, там організатори схеми перепаковували фальсифікат та відвозили у Чеську Республіку, де утримували 2-3 місяці і дали везли по Європейському Союзу.

На кордонах Молдови та Румунії ми бачимо постійні затримання чоловіків, які намагаються виїхати з України. Чи долучаєтеся ви до цієї роботи?

Ще до війни у нас був сумісний українсько-молдавський патруль. З 2022 року, коли в українських прикордонників та поліції виникають питання, ми йдемо до молдавського патруля та запитуємо в них данні. На жаль, зараз ми фіксуємо багато випадків нелегального перетину кордону.

На ваш погляд – це системна проблема?

Так, зараз це явище має системний характер. Проте українська влада добре над цим працює. Крім того, молдавські прикордонники постійно патрулюють місцевість вздовж транзитної дороги та свого кордону. Однак там є свої нюанси, тому що за молдавським законодавством затриману людину, яка втекла з України, не можна повертати  назад українській владі.

Нещодавно у вас була зустріч з очільником Одеської митниці. На ній ви говорили про спільні проєкти. Якщо можете розкажіть будь ласка про них.

Ми розмовляли про покращення якості роботи Митної служби України. Хочемо відпрацювати поведінку роботи з клієнтами, зробити її більш доброзичливою. Крім того, маємо намір на одному з пунктів пропуску впровадити сучасну систему відеоспостереження та штучний інтелект, які будуть допомагати прикордонним службам.

Два місяці тому у нас відкрився аеротрансфер «Одеса-Кишинів». EUBAM теж долучався до цієї роботи.  Як він працює?

Аеротрансфер працює злагоджено зараз, відносно графіку. Люди задоволені та активно користуються. Вони швидше можуть перетинати кордон, ніж коли в автобусі очікують у черзі.

Чи заплановане впровадження нових подібних проєктів?

Зараз ні. Перше, чим ми невдовзі плануємо займатися, це встановлення спільного контролю українських та молдавських прикордонників у пункті пропуску «Рені». Очікуємо його відкриття після ремонту, а далі теж будем впроваджувати там нові технології та стандарти роботи.

Раніше на  USIonline.com —

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.