Заплатив 1,2 млн грн за квартиру, але залишився ні з чим: долю покупця скасованих торгів вирішуватиме Велика Палата
Чоловік придбав квартиру на прилюдних торгах за понад 1,2 млн грн. Згодом суд визнав торги недійсними, а квартиру витребували у покупця. Однак сплачених грошей він не отримав назад. Тепер суд має визначити, хто повинен їх повернути: держава чи банк, якому перерахували більшу частину коштів від продажу житла. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду передав справу №757/8045/17 на розгляд Великої Палати.
Причиною стали різні підходи до питання, хто має повертати покупцеві гроші, якщо торги визнали недійсними, а виручку від продажу майна вже розподілили між різними отримувачами.
Квартиру забрали, а гроші не повернули
У 2013 році чоловік придбав квартиру на прилюдних торгах за 1 201 101,40 грн. Однак ці гроші не залишилися в організатора торгів. Найбільшу частину суми — 1 091 816,53 грн — перерахували банку для погашення заборгованості. Ще 109 181,65 грн становив виконавчий збір, який надійшов до державного бюджету. На витрати виконавчого провадження спрямували 103,22 грн.
Згодом суд визнав торги та перехід права власності недійсними. Квартиру витребували у покупця, але питання з грошима так і залишилося невирішеним.
До того ж банк, який отримав основну частину виручки, раніше відступив право вимоги за кредитом іншому товариству. Як встановили суди, 1 листопада 2013 року банк перерахував цьому товариству 1 089 156,53 грн. Представник товариства підтвердив, що гроші були отримані.
Таким чином кошти, сплачені за квартиру, фактично розподілили між різними отримувачами. А після скасування торгів покупець опинився в ситуації, коли житло йому вже не належало, а повернення грошей довелося домагатися через суд.
Банк має повернути гроші чи це обов’язок держави
Чоловік вимагав стягнути з банку кошти, які той отримав від продажу квартири, а також компенсацію за час, протягом якого гроші йому не повертали.
Суд першої інстанції погодився з позовом частково. Він постановив стягнути з банку 1 911 863,77 грн. До цієї суми увійшли 1 091 816,53 грн основного боргу, 730 757,59 грн інфляційних втрат і 89 289,65 грн трьох відсотків річних. Ще 109 181,65 грн виконавчого збору суд постановив стягнути з Державної казначейської служби України. Однак апеляційний суд у вересні 2024 року скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову. На його думку, чоловік мав заявляти вимоги до органу державної виконавчої служби, який виступав продавцем майна, а не до банку, що отримав частину грошей.
У результаті суперечка зосередилася на принциповому питанні: чи повинен повертати гроші той, хто їх отримав, чи відповідальність за наслідки недійсного продажу майна має нести держава.
Чому Верховний Суд не дійшов єдиної позиції
У подібних справах Касаційний цивільний суд уже доходив висновку, що саме орган державної виконавчої служби як продавець майна має повернути покупцеві сплачені кошти. При цьому не має значення, як саме виконавці розподілили виручку після продажу. Такий підхід застосовували, зокрема, у справах №161/2823/19, №285/3523/18 та №200/15881/17.
Водночас Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 12 червня 2020 року у справі №906/775/17 сформулював інший висновок: якщо майно продавала державна виконавча служба, боржником за зобов’язанням із повернення грошей є держава Україна.
Саме цю розбіжність і має усунути Велика Палата. Колегія суддів Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у справі №906/775/17, тому й передала справу на розгляд Великої Палати.
Хто зрештою повинен повернути 1,2 млн грн
Від висновку Великої Палати залежатиме, як суди визначатимуть відповідального за повернення грошей у спорах про недійсні прилюдні торги. Йдеться про ситуації, коли покупець втратив придбане майно, а сплачені ним кошти вже перерахували банку, стягнули як виконавчий збір або використали для покриття інших витрат.
У цій справі чоловік вимагає повернути не лише суму, сплачену за квартиру, а й компенсацію за прострочення. Проте питання про те, хто саме має відповідати за ці кошти, досі не вирішене остаточно.
Ухвала Верховного Суду від 24 червня 2026 року означає лише передачу справи Великій Палаті. Остаточного висновку щодо того, хто повинен повернути гроші покупцеві, у цій ухвалі немає. Водночас 30 вересня 2026 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду та призначила її на 11 листопада 2026 року. Судді мають розглянути справу в письмовому провадженні, без виклику учасників. Саме Велика Палата має визначити, хто повинен відповідати за повернення коштів покупцеві після визнання торгів недійсними — орган державної виконавчої служби чи держава Україна. До ухвалення рішення Великої Палати питання про належного відповідача залишається відкритим.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
