Зарядна станція може “померти” після простою: вчений пояснив, як цього не допустити

Після тривалої перерви генератори, зарядні станції та інвертори не варто одразу вмикати. Фахівець пояснив, які помилки можуть вивести техніку з ладу та що потрібно перевірити перед запуском.

Доцент кафедри інформаційно-вимірювальних технологій та енергетичного менеджменту Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, кандидат технічних наук Андрій Яворський радить насамперед уважно ознайомитися з інструкцією виробника. За його словами, більшість зарядних станцій працюють на літій-залізо-фосфатних акумуляторах, які потребують правильного зберігання та обслуговування.

Якщо станція кілька місяців не використовувалася, її бажано було раз на два місяці повністю заряджати та розряджати, не допускаючи глибокого розряду. Якщо акумулятор повністю розрядився, система керування батареєю (BMS) може перевести його в режим захисту. У такому випадку самостійно відновити роботу пристрою часто не вдається — доведеться звертатися до сервісного центру.

Перед початком експлуатації експерт рекомендує повністю зарядити станцію, потім розрядити її та знову зарядити. Після досягнення 100% заряду не варто одразу відключати пристрій від мережі — бажано залишити його підключеним ще на одну-дві години. Це потрібно для вирівнювання напруги між комірками акумулятора, що допомагає продовжити його ресурс.

Якщо зарядну станцію зберігали у прохолодному місці, а потім занесли в тепле приміщення, не варто одразу її вмикати. Через утворення конденсату рекомендується зачекати приблизно дві години, щоб волога повністю випарувалася.

Окрему увагу Андрій Яворський звернув на генератори. Перед першим запуском після тривалого простою потрібно злити старе паливо з бака та карбюратора, перевірити рівень і стан мастила, оглянути свічку запалювання та за потреби очистити її від нагару.

Якщо генератор обладнаний електростартером, необхідно також перевірити акумулятор. Якщо він розрядився або втратив працездатність, його слід зарядити чи замінити. Для перших запусків після простою експерт радить скористатися ручним стартером.

Фахівець наголошує, що запускати генератор у гаражі, на балконі чи будь-якому іншому закритому приміщенні категорично не можна через небезпеку отруєння чадним газом. Працювати він має лише на відкритому повітрі або у добре вентильованому місці. Якщо генератор встановлений надворі, відстань до вікон і дверей повинна становити не менше шести метрів, а до автомобілів — щонайменше 1–1,5 метра.

За словами експерта, літій-залізо-фосфатні акумулятори інверторів після довгого простою також можуть перейти у “сплячий” режим. При цьому вольтметр може показувати нульову напругу, хоча батарея не є несправною. У такому разі її можна спробувати відновити за допомогою спеціального режиму “wake up” або через мобільний застосунок, якщо виробник передбачив таку функцію.

Однією з найпоширеніших помилок Андрій Яворський назвав використання кабелю “вилка-вилка” для підключення генератора до домашньої мережі. Якщо електропостачання несподівано відновиться, зустрічний струм може пошкодити генератор або інвертор. Також не можна запускати генератор під навантаженням — спочатку він має вийти на стабільний режим роботи, після чого вже можна підключати електроприлади.

Для тривалого зберігання зарядні станції та інвертори рекомендується тримати у сухому приміщенні за температури від +15 до +25 градусів. Заряд станції бажано підтримувати на рівні близько 80%, а інвертор перед зберіганням від’єднати від акумулятора. Генератор перед консервацією потрібно підготувати відповідно до інструкції: злити бензин, долити мастило та викрутити свічку запалювання.

Источник: expert.in.ua