Затримання та доставлення до ТЦК — лише за постановою суду: у Раді хочуть обмежити повноваження поліції
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16139, яким пропонується змінити повноваження Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Зокрема, передбачається, що поліція зможе здійснювати таке затримання та доставлення лише на підставі постанови суду.
Документ передбачає внесення змін до пункту 5 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».
Наголошуємо: наразі йдеться лише про законодавчу ініціативу, а не про чинні зміни до повноважень поліції.
Що пропонують змінити
Наразі стаття 24 Закону «Про Національну поліцію» передбачає, що за зверненням ТЦК та СП, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України підрозділи поліції беруть участь у заходах щодо оповіщення військовозобов’язаних і резервістів спільно з представниками ТЦК та СП.
Крім того, зазначена норма наділяє поліцію повноваженнями здійснювати адміністративне затримання та доставлення до відповідних центрів і органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законопроєкт №16139 передбачає дві ключові зміни.
Перша стосується участі поліцейських у заходах з оповіщення. Чинне формулювання «беруть участь» пропонується замінити словами «можуть брати участь». Таким чином, законопроєкт змінює характер відповідного положення щодо участі поліції у спільних заходах із представниками ТЦК та СП.
Друга зміна стосується адміністративного затримання та доставлення громадян до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів. Проєктом пропонується встановити, що поліцейські здійснюють такі дії на підставі постанови суду.
Водночас перелік категорій осіб, яких стосується відповідна норма, залишається незмінним. Ідеться про призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Чому автор пропонує змінити закон
У пояснювальній записці автор законопроєкту зазначає, що адміністративне затримання, яке застосовують поліцейські під час заходів з оповіщення спільно з представниками ТЦК та СП, є тимчасовим заходом примусу, який безпосередньо обмежує конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність.
Народний депутат посилається на статтю 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути затриманий інакше як за вмотивованим рішенням суду на підставах і в порядку, встановлених законом.
На думку автора, чинна редакція статті 24 Закону «Про Національну поліцію», яка передбачає адміністративне затримання громадян за зверненням відповідних органів, суперечить Конституції України та потребує змін.
Окремо депутат пояснює необхідність перегляду участі поліцейських у заходах з оповіщення.
За його словами, до нього неодноразово зверталися працівники поліції з проханням посприяти тому, щоб їх не змушували брати участь у таких заходах.
Саме тому пропонується замінити обов’язкове формулювання «беруть участь» на «можуть брати участь».
Автор вважає, що така зміна дозволить поліцейським не долучатися до заходів з оповіщення, якщо вони вбачають у них неправомірні практики примусового доставлення громадян.
У пояснювальній записці також наведено положення статті 208 Кримінального процесуального кодексу України щодо затримання особи без рішення суду та зазначено, що адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, не належать до тяжких або особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Які наслідки очікують від ухвалення законопроєкту
Як зазначено в пояснювальній записці, запропоновані зміни спрямовані на приведення відповідної норми Закону «Про Національну поліцію» у відповідність до Конституції України.
На думку ініціатора, ухвалення законопроєкту сприятиме запобіганню неправомірним діям під час мобілізаційних заходів, зменшенню соціальної напруги та мінімізації окремих корупційних ризиків.
Автор також прогнозує позитивний вплив запропонованих змін на економіку та обороноздатність держави.
Водночас у фінансово-економічному обґрунтуванні зазначено, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.
Коли можуть набрати чинності зміни
Згідно з прикінцевими положеннями законопроєкту, у разі його ухвалення закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Кабінет Міністрів України протягом одного місяця після набрання законом чинності повинен буде забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із новими положеннями, а також відповідне оновлення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
