Завершуються вибори до держдуми рф: окуповані території, тиск і порушення

У росії 20 вересня завершується основне голосування на виборах до держдуми — перших парламентських виборах після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Під час трьох днів голосування російські опозиційні сили повідомляли про недопуск спостерігачів, тиск на кандидатів та інші порушення, а голосування також проводили на окупованих територіях України, пише Радіо Свобода.

У перші два дні голосування повідомляли про недопуск на дільниці спостерігачів від «Яблука» та КПРФ, невключення кандидатів до бюлетенів, погрози кандидатам, а також «вкидання» бюлетенів. На окупованих Росією територіях України так звані вибори до Держдуми розпочалися ще наприкінці серпня. Україна та країни Заходу не визнають результатів голосування, яке росія проводить на захоплених українських територіях.

У перший день виборів до держдуми на дільниці не пустили понад 1300 спостерігачів від КПРФ та «Яблука». З різних причин – від помилок у документах до проблем із завантаженням списків у Державній автоматизованій системі «Вибори», повідомила телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

У Карачаєво-Черкесії кандидат від «Яблука» Ахмед Абазов знявся з виборів: він стверджує, що представники «Єдиної Росії» спочатку вимагали від нього відмовитися від участі, а потім почали погрожувати йому та його родині. Він став п’ятим кандидатом «Яблука», який відмовився від участі у виборах через тиск і погрози. Власне, майже 30% одномандатників партії зрештою не дійшли до виборів.

А в Кіровській області просто забули внести до бюлетеня двох кандидатів – від КПРФ та «Партії пенсіонерів». Через це вибори там перенесли на 2027 рік.

У Петербурзі спостерігача від кандидата «Яблука» Ольги Юргевич затримала поліція на дільниці №1919, повідомили в пресслужбі партії. У комісії заявили, що він не має статусу спостерігача, а після того, як спостерігач – студент факультету соціології СПбДУ – попросив показати документи, щоб розібратися в ситуації, голова комісії звинуватив його в спробі «зірвати вибори», заявив, що він «ніхто», і викликав поліцію.

Під час затримання поліцейські застосували силу, і спостерігач, як стверджують, втратив свідомість. Незважаючи на це, його доставили до відділу поліції та звинуватили в непокорі поліцейським, тепер йому загрожує арешт.

«Ми закликаємо ЦВК припинити це знущання над спостерігачами… Те, що відбувається зі спостерігачами «Яблука» – політичний злочин», – заявив голова «Яблука» Микола Рибаков. Напередодні він направив голові ЦВК Росії Еллі Памфіловій звернення у зв’язку з численними недопусками спостерігачів від партії та тиском на них. У ЦВК це наразі не прокоментували.

«Вкидання бюлетенів»

Перший випадок вкидання бюлетенів на виборах зафіксовано 19 вересня у Сиктивкарі, повідомила Російська реакція Радіо Свобода. Там на одній із дільниць було виявлено 48 виборчих бюлетенів, сфальсифікованих на користь правлячої партії «Єдина Росія». Як повідомив голова місцевої виборчої комісії Дмитро Мітюшев, бюлетені було вилучено, результати голосування анульовано.

Він стверджував, що кримінальне провадження за цим фактом вже порушено. Однак пізніше Виборча комісія Республіки Комі спростувала цю інформацію, заявивши, що проводиться перевірка, і лише за її підсумками буде ухвалено рішення, чи є підстави для порушення кримінального провадження.

Голова Центральної виборчої комісії Росії Елла Памфілова провела брифінг за підсумками перших півтора дня виборів. Вона повідомила, що загалом за цей час було порушено 22 кримінальні провадження, більшість із них – через неправдиві повідомлення про мінування виборчих дільниць. Загалом, за словами Памфілової, «збоїв практично не було».

У ЦВК РФ заявили про «кібератаку»

Памфілова вранці 19 вересня заявила про спроби кібератак на інфраструктуру електронного голосування в Москві. За її твердженням, усі вони були відбиті, і «ніхто цього не помітив», а скарг щодо ДЕГ (дистанційного електронного голосування) не надходило. Водночас низка користувачів соцмереж писала, що в них виникли проблеми під час електронного голосування, а деяким так і не вдалося проголосувати електронно. Серед них відомий націоналістичний публіцист, співавтор нових підручників з історії та суспільствознавства Єгор Холмогоров.

У «Ростелекомі» заявили, що напередодні зафіксували два факти виведення з ладу магістральних волоконно-оптичних ліній зв’язку на території Далекого Сходу. Через це в Сахалінській та Магаданській областях, а також у Камчатському краї та Чукотському автономному окрузі 19 вересня на деякий час зникав інтернет. У «Ростелекомі» це назвали спробою зірвати вибори. Стверджується, що несправності оперативно було усунуто.

«Відклеєні пломби на сейфах»

У Самарській області на одній із виборчих дільниць у місті Кінель виявили відклеєні пломби на сейфах, де вночі зберігалися бюлетені, та розкритий сейф-пакет.

У Якутську спостерігачі від КПРФ, «Справедливої Росії» та «Нових людей» спіймали голову однієї з дільничних виборчих комісій на розкритті сейф-пакетів. Коментуючи цю новину, голова ЦВК Елла Памфілова назвала такі дії членів виборчої комісії «безмозкістю»: «У нас величезна кількість спостерігачів – 300 тисяч, багато хто займається цілодобовим відеоспостереженням. Це треба або зовсім мізків не мати, або я взагалі не знаю. Повна безвідповідальність і безмозкість, я б так сказала», – сказала вона.

Опозиціонер Яшин до Вірменії не поїхав через «фізичну загрозу»
Російський опозиціонер Ілля Яшин повідомив, що з міркувань безпеки відмовився від поїздки до Вірменії, де 20 вересня, в останній день виборів до Держдуми РФ, він збирався взяти участь в анонсованій низкою опозиційних сил акції «Полудень за мирну Росію», інформує «Настоящее время».

Як написав Яшин у фейсбуці, зараз він перебуває у США, звідки збирався вилетіти до Єревану. «Однак поки я був у Вашингтоні, мене попередили про певні ризики, пов’язані з моєю поїздкою до Вірменії. Деталей розкривати не можу, але йдеться про фізичну загрозу», – написав Яшин. За його словами, він «змушений дотримуватися протоколів безпеки», тому його поїздка до Вірменії «переноситься».

Заснована Яшиним та його соратниками в еміграції партія «Мирна Росія» та низка інших опозиціонерів запропонували провести акцію «Полудень за мирну Росію». За їхнім задумом, це безпечний спосіб, зокрема для людей у Росії, висловити протест проти війни. Суть акції – рівно о 12-й годині прийти 20 вересня на виборчі дільниці, щоб продемонструвати масовість супротивників нинішньої війни РФ.

У виборах беруть участь 10 партій

У виборах до Держдуми РФ беруть участь десять партій. Усього розподіляються 450 депутатських мандатів: 225 – за партійними списками і ще 225 – в одномандатних округах.

Незадовго до голосування Верховний суд РФ зняв із виборів партію «Яблуко» – єдину, що виступає з антивоєнною позицією. У низці регіонів Росії з виборів також знімали кандидатів партії в одномандатних округах.

Російські опозиційні організації пропонували виборцям різні стратегії голосування. Фонд боротьби з корупцією закликав за партійними списками голосувати за будь-яку партію, окрім «Єдиної Росії». «Яблуко» пропонує робити бюлетені за партійними списками недійсними. А Форум вільної Росії виступає за бойкот виборів. Антивоєнний комітет Росії заявив, що не має наміру закликати виборців до однієї тактики.

ЄС не визнає вибори Росії на окупованих територіях України – Єврокомісія
Європейський Союз не визнає проведення Росією так званих виборів до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України та їхніх результатів. Про це 18 вересня, у перший день основного голосування в Росії, заявив речник Європейської комісії Крістіан Віганд.

«Ми однозначно засуджуємо незаконну організацію Російською Федерацією так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України. Ці так звані вибори є ще одним грубим порушенням міжнародного права», – сказав Віганд на брифінгу в Брюсселі.

За його словами, Європейський Союз «не визнає і ніколи не визнає» ані проведення таких виборів на окупованій території України, ані їхніх результатів.

«Ті, хто бере участь в організації цих фіктивних виборів або висувається на них кандидатами, будуть притягнуті до відповідальності за свої дії», – додав речник.

У Єврокомісії також розкритикували умови проведення виборів безпосередньо в самій Росії.

«Те, як проводяться вибори до Державної думи, підкреслює тривалу й поглиблену ерозію демократії в Росії», – заявив Віганд.

За його словами, російська влада посилила «систематичні та інституціоналізовані репресії», щоб усунути опозиційні сили від політичної конкуренції. Як приклади він назвав недопущення кандидатів від партії «Яблоко» та тривалі тюремні терміни за висловлення політичної опозиції.

«Кремль позбавляє виборців у Росії справжнього вибору щодо майбутнього їхньої країни. Він серйозно обмежує їхній доступ до незалежної інформації», – сказав речник.

Основне голосування на виборах до Держдуми Росії відбувається 18–20 вересня. Це перші парламентські вибори в РФ після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Росія проводить голосування також на захоплених територіях України. Радіо Свобода раніше повідомляло, що там так звані вибори розпочалися ще наприкінці серпня – задовго до основних днів голосування в Росії. Україна та західні країни не визнають результатів голосувань, які Росія проводить на захоплених українських територіях.

Основне голосування на виборах до Держдуми Росії відбувається 18–20 вересня. Це перші парламентські вибори в РФ після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Росія проводить голосування також на захоплених територіях України. Радіо Свобода раніше повідомляло, що там так звані вибори розпочалися ще наприкінці серпня – задовго до основних днів голосування в Росії. Україна та західні країни не визнають результатів голосувань, які Росія проводить на захоплених українських територіях.

Раніше ми повідомляли: «Це все дістали з неї»: в Ізмаїлі після стерилізації померла собака