Зелений закон із митною пасткою: як захист лісів може обернутися проблемами для українських меблів і паперу
Національна асоціація адвокатів України попередила про ризики запровадження митних бар’єрів для української целюлозно-паперової та меблевої продукції через недоліки законопроєкту №15352 «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів». Про це повідомили у НААУ за результатами аналізу документа, який Верховна Рада ухвалила за основу.
Законопроєкт передбачає впровадження європейських правил контролю за походженням деревини та інших товарів, виробництво яких може бути пов’язане зі знищенням лісів. Йдеться про виконання Регламенту ЄС 2023/1115 (EUDR), який вимагає підтверджувати, що відповідна продукція не пов’язана зі знелісненням після 31 грудня 2020 року.
Зокрема, оператори та трейдери повинні будуть збирати геолокаційні дані про місця виробництва продукції, перевіряти її походження та подавати відповідну інформацію через електронні системи.
Водночас у Комітеті НААУ з питань аграрного, земельного та довкільного права виявили низку положень, які потребують доопрацювання.
Чому український папір і меблі можуть зіткнутися з митними обмеженнями
Однією з головних проблем адвокати назвали неповний перелік товарів, на які поширюватиметься нове законодавство.
Законопроєкт охоплює продукцію з деревини лише в межах товарної групи 44 УКТ ЗЕД. Водночас європейський регламент поширюється також на:
- Групу 47 — деревну масу.
- Групу 48 — папір і картон.
- Групу 94 — меблі.
Відсутність цих товарних груп у законопроєкті створює ризик фактичного митного ембарго для української целюлозно-паперової та меблевої продукції.
Щоб уникнути таких наслідків, адвокати пропонують розширити перелік товарів відповідно до вимог ЄС.
Штрафи та конфіскація товарів: які недоліки виявили
Ще одне зауваження стосується відповідальності за порушення нових правил.
Законопроєкт передбачає фіксовані адміністративні штрафи в розмірі від 6 до 40 мінімальних заробітних плат.
Водночас європейський регламент передбачає суворіші санкції, зокрема конфіскацію продукції та доходів, обмеження участі у публічних закупівлях і штрафи, максимальний розмір яких має становити щонайменше 4% річного обороту.
Тому в НААУ пропонують розширити перелік санкцій та прив’язати розмір штрафів до обороту підприємств.
Державний контроль планують відкласти до 2030 року
Окрему увагу адвокати звернули на строки запровадження контролю.
Відповідно до законопроєкту, положення статей 17–25, які регулюють контрольні процедури та відповідальність, мають набрати чинності лише 1 січня 2030 року.
На думку представників НААУ, такий строк не узгоджується з Національною програмою адаптації законодавства та переговорною позицією України щодо євроінтеграції.
Адвокати пропонують перенести запровадження відповідних положень на 2027 рік або погодити відтермінування з Європейською Комісією.
Які ще зміни пропонують адвокати
У НААУ також звернули увагу на недоліки сертифікації походження деревини. Запропонований сертифікат підтверджуватиме лише законність її заготівлі, тоді як європейські правила вимагають підтвердження відсутності знеліснення після 31 грудня 2020 року.
Крім того, адвокати пропонують:
- запровадити обов’язкову консультаційну підтримку малого та середнього бізнесу;
- передбачити негайне інформування про ризики невідповідності продукції замість триденного строку повідомлення про встановлене порушення;
- удосконалити систему оцінювання ризиків та процедури перевірок;
- забезпечити сумісність електронного кабінету експортера з інформаційною системою ЄС;
- створити механізм подання та розгляду звернень про обґрунтоване занепокоєння щодо можливих порушень.
Усунення виявлених недоліків дозволить наблизити українське законодавство до європейських стандартів, захистити вітчизняних експортерів від додаткових обмежень та сприятиме позитивній оцінці України під час переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
