Нинішня модель влади в Україні зберігає риси пострадянської персоналістської системи, тоді як євроінтеграційні вимоги передбачають посилення незалежності державних інституцій

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников.

Євроінтеграційні реформи можуть суперечити принципам, за якими після 2019 року вибудовувалася система державного управління в Україні. За словами Портникова, однією з її проблем залишається недостатня суб’єктність парламенту.

Коментуючи перерву в пленарних засіданнях Верховної Ради, журналіст припустив, що таке рішення навряд чи могло бути ухвалене без порозуміння між керівництвом парламенту та Офісом президента. На його думку, виникає суперечність: влада говорить про необхідність ухвалення євроінтеграційних законів, але водночас парламент робить тривалу перерву в роботі.

“Я неодноразово пояснював, що всі закони, яких від нас вимагають європейці, суперечать логіці персоналістського пострадянського режиму, який у нас після 2019 року будується”, – сказав Портников.

За словами журналіста, пострадянський принцип передбачає концентрацію реального впливу навколо очільника держави, тоді як формально самостійні політичні інституції та посадовці значною мірою залежать від його рішень. Саме в цьому контексті він говорить про несуб’єктність парламентської більшості, керівництва Верховної Ради та владної фракції у відносинах із президентом.

Ставлення до державної влади, за словам Віталія Портникова, значною мірою формується середовищем, у якому людина виросла, і може зберігатися навіть після зміни політичних та суспільних умов.

“Дивуватися, що у Володимира Зеленського приблизно таке саме уявлення про владу, як у Леоніда Кучми, не варто. Кучма прожив у Радянському Союзі, а Зеленський виховався у радянському середовищі”, – заявив журналіст.

Портников додав, що отримання найвищої державної посади людиною без попереднього політичного досвіду, на його думку, може посилювати її віддалення від повсякденної реальності та формувати замкнене середовище навколо неї.

Водночас ключовою проблемою нинішньої політичної системи журналіст назвав становище Верховної Ради: “Я хотів би бачити парламент суб’єктним. Парламент – не суб’єктний”, – підсумував Портников.”