Зеленський назвав можливу політичну причину дефіциту ракет для ППО: "Україну могли схиляти до поступливості"
Україна від початку 2026 року почала отримувати приблизно утричі менше антибалістичних ракет для систем протиповітряної оборони, а офіційним поясненням партнерів стали війни та бойові дії на Близькому Сході.
Водночас президент Володимир Зеленський припустив, що за скороченням поставок міг стояти й політичний мотив – бажання зробити Київ більш поступливим.
Про ситуацію з ракетами-перехоплювачами глава держави заявив під час засідання Ради національної безпеки і оборони. За його словами, проблема із забезпеченням української ППО особливо загострилася цього року.
Зеленський нагадав, що з початку 2026-го обсяги надходження антибалістичних ракет в Україну скоротилися приблизно втричі. Партнери пояснювали це насамперед необхідністю використовувати відповідне озброєння через бойові дії на Близькому Сході.
Президент зазначив, що саме таку офіційну причину Київ отримував передусім від Сполучених Штатів, а також від європейських партнерів.
Водночас Зеленський не виключив, що ситуація могла бути пов'язана не лише з об'єктивним дефіцитом озброєння. На його думку, певну роль могли відіграти й політичні розрахунки, спрямовані на посилення тиску на Україну та спонукання її до більшої поступливості.
Глава держави констатував, що Україна наразі залишається в умовах гострої нестачі ракет, які здатні перехоплювати російські балістичні цілі. На тлі постійних ударів РФ це створює особливо серйозну загрозу для українських міст та критичної інфраструктури.
Зеленський закликав Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ активізувати переговори з партнерами, щоб домогтися збільшення поставок необхідних боєприпасів для комплексів ППО. Водночас український оборонно-промисловий комплекс має прискорити роботу над власною антибалістичною програмою "Фрея".
Питання нестачі перехоплювачів стало особливо гострим після нової масштабної російської атаки. У ніч проти 5 серпня російські війська застосували проти України 28 балістичних ракет та 115 безпілотників різних типів. Головний удар припав на Київ та Київську область.
Українська протиповітряна оборона змогла перехопити більшість безпілотних цілей, однак жодну із запущених балістичних ракет збити не вдалося. Наслідком атаки стали численні жертви та значні руйнування.
За оприлюдненими даними, внаслідок російських ударів загинули 17 людей, ще понад 40 отримали поранення. Пошкоджень і руйнувань зазнали також об'єкти низки великих українських компаній.
Таким чином, дефіцит антибалістичних ракет перетворюється для України на одну з ключових проблем протиповітряної оборони. Київ розраховує одночасно на збільшення допомоги союзників та прискорення створення власних засобів боротьби з російською балістикою.
Можу також зробити Зроби гостріший газетний заголовок із Зеленським, із акцентом саме на можливому політичному тиску через скорочення поставок.