Що ж, Зеленський підписав… собі вирок.
Обрав не національні інтереси України, не запит народу, а себе — свою безбеку та безкінечну владу.
Це говорить про те, що він так нічого і не зрозумів: ні про Україну, ні про український народ.
Він кричав в обличчя Порошенку, що він його вирок. Але, подобається комусь чи ні, Порошенко увійде в історію як президент, за якого Україна стала на шлях євроінтеграції, отримала безвіз, Українську церкву, армію і закон про мову.
Зеленський увійде в історію як президент, який прийшов із гаслом «какая разніца», як президент, за якого почалася повномасштабна війна, до якої він не готувався, і як президент, який на четвертому році великої війни пішов проти українського народу та його національних інтересів.
В цьому світлі «бо не втік» заграло новими відразливими фарбами, правда?
============
Найсмішнішими, найдивовижнішими і водночас найогиднішими виглядають наразі дописи про те, що у Зеленського має «вистачити совісті» не підписати закон, або заклики до Зеленського «зробити вигляд, що цього й не було», або, що Зеленський ухвалить «мудре рішення» не підписувати.
Боже, хочеться волати: ви дурачки або інших тримаєте за дурачків?
Ви серйозно вірите в те, що Зеленський не має стосунку до цього закону, це просто Верховна Рада погана? Ви реально думаєте, що слуги, які не ходять на засідання, просто так зібралися сьогодні (а не їх зігнали, як скот), щоб проголосувати за це, а Стефанчук просто так, без ухвалення (насправді вказівки) згори (тобто від Зеленського, який має одноосібну владу) швиденько підписав цю ганьбу?
Та прокиньтеся вже, або не пишіть цієї маячні, бо і так боляче і гидко дивитися на те, як ці мразі на чолі із Зеленським та за повної його відповідальності довели народ, що бореться за своє існування, таки вийти на мітинг під час воєнного стану та війни на знищення.
Ні, це не повернення в часи Януковича, це вже гірше. Це часи Зеленського, часи реваншистів, необільшовиків і антимайдану, часи випадкових людей при владі, яким абсолютно байдуже на країну та цінності, які відстоював український народ у 2014 році. Часи популістів, дилетантів, трампістів та ларьочників.
І це на фоні страшної геноцидної війни.
Як же соромно — і за тих, хто все це наголосував (і в 2019 і сьогодні), і за тих, хто продовжує нести маячню, сподіваючись на «мудрі рішення» «царя».
І як боляче за тих, хто віддав життя і хто прямо зараз проливає кров за Україну.
Oksana Bailo
Україна вже отримала негативну реакцію наших міжнародних партнерів на вчорашній треш в ВР. Єврокомісари прямо назвали голосування за знищення незалежності НАБУ/ САП відкатом НАЗК в реформах, президент Трамп натякнув, що можуть виникнути питання щодо витрачання західної допомоги, грантодавці, які всі ці важкі роки війни підтримували Україну, вже повʼязали вимогу незалежності антикорупційних структур з отриманням військової підтримки.
Окремо зауважу, що боротьба з корупцією і існування незалежної антикорупційної інфрастуктури — це частина безвізу, нашого статусу кандидата в члени ЄС, структурні маяки МВФ і програм Ukraine Facility.
Європейська Солідарність, яка вчора разом з Голос намагалася врятувати ситуацію, сьогодні усвідомлює нашу відповідальність, аби зупинити реванш.
Перше. Ми реєструємо спільний законопроєкт про повернення норм незалежності роботи НАБУ і САП. Хороший шанс виправити помилки тим, хто 6 років живе під гаслом «маю право на помилку!». Не маєте!
Друге. Я не виключаю, що саме реакція партнерів примусить владу відкатати назад. І краще таке «зовнішнє управління», під тиском якого ми йдемо до ЄС і НАТО, аніж дистанційне керування з Кремля, що повертає Україну в клуб «союзних рєспублік» з їх корупцією і авторитаризмом.
Третє. На жаль, влада хакнула не лише антикорупційні органи, парламент і уряд як незалежні структури. Але вона хакнула і Конституційний суд, робота якого заблокована. Але ми маємо готувати подання і поставимо наші підписи.
Ще раз наголошую: я не ідеалізую антикорупційні органи, нинішній керівник НАБУ публічно погрожував «порохоботам», згадуючи в своїх постах 2018-2019 року і моє прізвище, вони часто дозволяли політизувати свою роботу, мучили опозицію надуманими справами, замість займатися великим коадівництвом на дорогах, армії і фортифікаціях. Але ми так звикли до тиску в часи Януковича і ці шість важких років, що ніякий тиск на нас і родини нас не зупинить, хоч розумію, він зараз посилиться. Ми буде відстоювати принципи! Ми будемо виборювати демократичний розвиток України . Це наша місія і наш обовʼязок. Ми не за прізвища, а за принципи і сильні незалежні інституції. Честь — мати гідність. Дяка усім, хто поряд