Згода Трампа на нові санкції загрожує РФ економічним паралічем
Які наслідки очікують на Москву в разі остаточного схвалення Білим домом масштабних обмежень?
Вашингтон все ближчий до ухвалення одного з найжорсткіших санкційних законів проти Росії, розробленого сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем. Президент США Дональд Трамп уже заявив про високу ймовірність його підписання. На тлі цих новин фондовий ринок РФ різко просів. Чим ще загрожує Росії ухвалення цього закону та як це позначиться на здатності РФ воювати?
Новий імпульс
Після смерті сенатора Ліндсі Грема його масштабний санкційний законопроєкт отримав новий потужний імпульс для ухвалення.
У Сенаті США законопроєкт про посилення санкцій проти Росії вже має щонайменше 61 співавтора. Цього достатньо для його просування, однак керівництво палати ще має винести документ на голосування.
Водночас президент США Дональд Трамп поки не заявив про повну підтримку законопроєкту, однак зазначив, що готовий його підписати як данину пам'яті Ліндсі Грему.
“Вони серйозно над цим замислюються, і це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він прагнув цього більше за все на світі. Ви знаєте, як він до цього ставився. І є велика ймовірність, що це буде зроблено”, - зазначив Трамп.
Як повідомив телеканалу CNN представник Білого дому, рішення президента США Дональда Трампа може суттєво прискорити просування законопроєкту, над яким Грем працював протягом кількох років.
Цікаво, що президент США останніми днями неодноразово демонстрував жорсткішу риторику щодо Кремля. Він також заявив журналістам, що не виключає розширення законопроєкту новими санкційними положеннями.
Про те, що текст законопроекту про санкції проти РФ було погоджено з адміністрацією президента Трампа заявляв і сам померлий сенатор.
“Я радий оголосити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроекту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом”,- казав сенатор Ліндсі Грем під час перебування у Києві.
Своєю чергою лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун повідомив, що Білий дім тісно співпрацював із Гремом під час підготовки законопроєкту.
“Для цього потрібні зусилля як демократів, так і республіканців у Сенаті, але я сподіваюся, що нам вдасться це зробити”,- сказав він.
Наразі, за інформацією Reuters, компроміс між авторами законопроєкту та адміністрацією Трампа вже досягнуто. Сенатори повідомили, що Білий дім погодив остаточну редакцію документа, після чого вони розпочали роботу над його якнайшвидшим просуванням через Конгрес.
Тепер головне питання полягає не в тому, чи є підтримка, а коли керівництво Сенату винесе документ на голосування.
Якщо документ найближчим часом буде винесений на голосування, перспективи його прийняття оцінюються як високі.
Що передбачає законопроект?
Законопроєкт Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя було зареєстровано в сенаті США ще у 2025 р. Він передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію в разі відмови вести добросовісні переговори про мир з Україною. Основна ідея законопроєкту полягає не лише в запровадженні нових санкцій проти Росії, а й у застосуванні так званих вторинних санкцій щодо третіх країн, які продовжують фінансувати російську економіку через закупівлю російських енергоносіїв. Початкова редакція документа передбачала можливість запровадження мит у розмірі до 500% на імпорт із країн, які купують російську нафту, природний газ, нафтопродукти або уран.
Під час подальших переговорів текст документа зазнав значних змін. За даними Reuters, у новій редакції максимальний розмір таких мит обмежили до 100%, передбачивши водночас низку винятків для держав, які поступово скорочують залежність від російських енергоносіїв.
Оновлена версія дозволяє запроваджувати ці тарифи щодо країн, які досі імпортують паливо з РФ. Потенційно під удар можуть потрапити найбільші покупці - зокрема Індія та Китай, а також інші держави, що зберігають значну залежність від поставок Кремля, серед яких Словаччина, Угорщина та Азербайджан.
Крім тарифів, документ пропонує масштабне розширення санкцій проти російських посадовців та ключових секторів економіки. Під суворі обмеження потрапляють Центральний банк РФ і найбільші фінансові установи, зокрема “Сбербанк”, ВТБ та “Газпромбанк”. Окремий потужний удар заплановано по енергетичних проєктах, серед яких “Ямал СПГ” та “Арктик СПГ”, а також по нафтових перевезеннях і так званому “тіньовому флоту” танкерів, який Росія використовує для обходу вже чинних міжнародних заборон.
“Документ поєднує індивідуальні та секторальні санкції, які мають вдарити по фінансовому й енергетичному секторах Росії, а також перекрити шляхи обходу вже чинних обмежень”,- підсумовує уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
У РФ уже панікують і буде гірше
Самі лише розмови про новий американський санкційний законопроєкт обвалили російський фондовий ринок, змусивши найбільші компанії РФ втратити мільярди ще до офіційного ухвалення документа. За даними The Moscow Times, індекс Московської біржі просів майже на 3%, опустившись до найнижчого показника з кінця 2022 р., а загальне падіння з початку року досягло 23%. Цей тренд не змогло зупинити навіть зростання світових цін на нафту. Найсильнішого удару зазнав “Газпром”, чиї акції оновили мінімум із 2008 р. на тлі повідомлень про зупинку Китаєм переговорів щодо будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”. Стрімке знецінення зачепило й інші провідні підприємства, серед яких “Сбербанк”, ВТБ, “Роснефть”, “Аерофлот” та “Северсталь”, а цінні папери холдингу VK обвалилися майже на 7% через обмеження проти державного месенджера Max.
“Ключовою причиною розпродажу стали повідомлення про новий американський законопроєкт щодо санкцій проти Росії”, - сказав аналітик Freedom Global Володимир Чернов.
І це лише початок. В разі ухвалення цього закону Кремлю загрожує повна економічна блокада: 100% мита змусять ключових азійських покупців відмовитися від російської нафти, а удар по “тіньовому флоту” та банківському сектору повністю заблокує приплив валюти в країну. Таке фінансове знекровлення безпосередньо вплине на хід війни, оскільки звузить фінансування армії, а технологічна ізоляція паралізує роботу оборонних підприємств, унеможливлюючи виробництво сучасної зброї. Зрештою, глибока криза підірве спроможність РФ вести тривалу війну на виснаження та змусить її йти на реальні мирні переговори.
Вікторія Хаджирадєва