Україна і США погодили угоди про рідкісноземельні метали, яка має покращити відносини з адміністрацією Дональда Трампа, пише Financial Times.
Остаточна версія угоди, датована 24 лютого, передбачає створення фонду, до якого Україна вноситиме 50 відсотків доходів від «майбутньої монетизації» природних ресурсів, включаючи нафту і газ, а також супутню логістику, тобто – нафто- і газогони. Фонд інвестуватиме у проєкти в Україні.
Фонд не будуть поповнювати надходженнями від тих природних ресурсів, які вже поповнюють держскарбницю, тобто йдеться про поточну діяльність «Нафтогазу» чи «Укрнафти», найбільших виробників газу й нафти в Україні.
В угоді немає жодного посилання на гарантії безпеки від США, на яких спочатку наполягав Київ в обмін на підписання документа. Він також залишає відкритими такі важливі питання, як розмір частки США у фонді та умови про «спільне володіння», які мають бути врегульовані у наступних угодах.
«Угода про корисні копалини – це лише частина картини. Ми неодноразово чули від адміністрації США, що це частина більшої картини», – сказала Financial Times у вівторок Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністр України та міністр юстиції
Видання зазначає, що документ схвалили міністри юстиції, економіки та закордонних справ, і не виключили можливість візиту Зеленського до Білого дому найближчими тижнями для церемонії підписання з Трампом.
«Економічна правда» зазначає, що Україна та Сполучені Штати спільно керуватимуть фондом, при цьому США матимуть повноваження щодо прийухваленняяття рішень у межах свого законодавства.
Документ доповнили пунктом про те, що підписанти не матимуть права продавати, передавати свою частку у фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.
США, згідно із текстом, має намір взяти фінансове зобовʼязання щодо допомоги Україні на суму, яку визначать окремо.
Фонд на власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новими проєктами.
Кошти, отримані до фонду будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку.
З угоди забрали частину, яка передбачала, що внески українських доходів у фонд продовжуватимуться до 500 мільярдів доларів і те, що уся фінансова допомога США додається до суми, яку Україна має вкласти у фонд. Також виключили норму про те, що надходження доходів з обʼєктів, які на момент підписання угоди були окуповані Росією можуть перевищувати 50% у разі деокупації.
Аби підписати угоду, Зеленський має отримати схвалення парламенту.
Угода про надра: що відомо
- Цього місяця Україну відвідав глава Мінфіну США Скотт Бессент і привіз чернетку угоди щодо рідкісноземельних металів. Штати хотіли отримати у власність 50% сировини як компенсацію за допомогу у війні. Володимир Зеленський не погодився йти на такий крок і угоду не підписав.
- Опісля документ доопрацювали і передали американцям на Мюнхенській безпековій конференції.
- Згодом Зеленський розповів, що американські пропозиції стосовно доступу до українських цінних корисних копалин були чіткими лише в одному – в отриманні половини українських ресурсів, які перерахували в документі. Натомість нічого не йшлося про гарантії безпеки.
- Днями стало відомо, що у знову виправленому тексті угоди внесли «суттєві покращення» і документ відповідає українському законодавству. Деякі статті, зокрема, що угода перебуває під юрисдикцією суду Нью-Йорка, були видалені.
- 22 лютого стало відомо, що Володимир Зеленський не готовий підписати зі США угоду про корисні копалини, оскільки українська сторона бачить "низку проблемних питань" у проєкті угоди. Документ недосконалий: він містить лише односторонні зобов’язання для нашої держави.
- 23 лютого голова ОПУ Андрій Єрмак та Ольга Стефанішина провели переговори з американськими партнерами. Від американської сторони на зустрічі були міністр фінансів Скотт Бессент та радник Президента США з нацбезпеки Майкл Волц, їх команди та представник команди віце-президента США Джей Ді Венса. Голова ОП зазначив, що угоду зі США про корисні копалини підпише уповноважена особа, хто саме – визначать після готовності документу.