Змінив кімоно на камуфляж: успішний тренер із Чернівців пішов добровольцем на передову

06-08-2022 12:15
news-image

Олександр ЛЕНДЕЛ – успішний тренер з карате. До війни він тренував дітей. Неодноразово вихованці Олександра посідали призові місця на змаганнях у Європі. Чоловік тривалий час мешкав в Одесі, однак вже багато років живе та тренує дітей у Чернівцях. З початком війни життя чоловіка кардинально змінилося. На другий місяць вторгнення РФ Олександр пішов добровольцем. Так успішний тренер змінив кімоно на камуфляж.

Про це йдеться у публікації "МБ"



– Відколи я почав займатися спортом, зрозумів, що з карате хочу пов’язати своє життя. Тому поступово навчався сам та вдосконалювався. Спочатку читав книги із мистецтва карате та постійно тренувався. З часом став тренером. Я одесит, але мене запросили мої друзі Олександр Пікулін та Андрій Лазоренко з клубу "Лідер", щоби тут, у Чернівцях, підвищити рівень спортсменів, та й самих тренерів. Тоді в мене вже був великий досвід тренування спортсменів, яких я вивів на міжнародний рівень. У Чернівцях є дуже багато талановитих спортсменів серед каратистів, – ділиться чоловік.


Олександр Лендел тренував дітей не лише у Чернівцях, але й у селах: Магалі, Великому Кучурові, Кам’яній. Нещодавно вихованка Олександра Дарія Булай посіла призове місце на чемпіонаті Європи з карате. Та коли дівчина виборола призове місце, Саша вже був на передовій.

– Хочу висловити подяку тренерам Валерію Чоботарю та Андрію Лазоренку, які допомогли у підготовці до змагань, коли мене не було, – каже Саша.

На початку квітня Олександр Лендел був уже в найгарячіших точках війни.

– Пам’ятаю 24 лютого… Мене розбудила моя дочка зі словами: "Тату, почалася війна". Першого ж дня своїх дітей я відвіз в Угорщину. Міг залишитися там і сам, та моральні принципи мені не дозволили це зробити. Тому з першого тижня війни я продав одне зі своїх авто, і почав збирати амуніцію для солдатів. Я шукав варіанти, як можу потрапити одразу на передову. Знайшов добровольчий батальйон "Карпатська Січ". Приїхав до них в офіс і сказав: "Я хочу бути добровольцем, хочу на передову, що для цього потрібно зробити?" Того ж дня я підписав контракт та заповнив документи. Через декілька днів потрапив на нульову лінію фронту в Вірнопілля під Ізюмом, – розповідає Олександр.



– Ізюм – одна із найгарячіших точок. Там обстріли тривають 24 на 7. У складі "Карпатської Січі" за два тижні ми знищили дев’ять танків та дві одиниці іншої техніки. Наша армія має великі успіхи. Втрати у нас є, але у ворога вони значно більші. На передовій у мене складалося враження, що я займаюся військовою справою все життя. Процес адаптування відбувся дуже швидко. Там, на передовій, мені зустрічалися хороші та принципові люди, які завжди вміли підтримати, – зауважує боєць.


Військовий зізнається, що найважче, коли ворог затихає.

– Ти сидиш у підвалах і не знаєш, чого від них очікувати. Коли я приїхав у Вірнопілля, то там було багато цивільних, які чекали, коли прийдуть росіяни… Так, там є такі люди. Зараз у селі суцільні руїни: розвалені будинки, нема води, постійні мінометні обстріли та обстріли із градів, жити стало неможливо, – каже.

Попри все, ЗСУ впевнено нищать окупантів та відбивають штурми.

– Разом із побратимами ми неодноразово відбивали штурми окупантів. Під Ізюмом я провів 2,5 місяці. Потім мене перевели в інший підрозділ Сил спеціальних операцій, де я провів ще місяць на бахмутському напрямку. Там дуже важка ситуація, все заміновано, – пояснює чоловік.

На запитання, що Олександр планує робити далі, відповідає:

– Нищити ворога, наскільки це можливо, всіма засобами та вміннями, якими я володію. А після нашої перемоги я буду робити те, що робив завжди: повернуся в карате і буду тренувати дітей, – підсумовує чоловік.

Редактор: Анна Семьонова
Сьогодні, 12:15
Коментарів 0 Переглядів 562