Знахідка на картопляному полі: що ДНК розповіла про давню могилу на Хмельниччині

Восени 2011 року під час збирання картоплі поблизу Старої Синяви на Хмельниччині тракторний копач зачепив кам’яну плиту. Під нею виявили поховання семи людей, які жили приблизно 4600–4700 років тому. Згодом дослідження стародавньої ДНК допомогло простежити їхній генетичний зв’язок із давніми спільнотами на території сучасної Польщі.

Як знайшли давнє поховання біля Старої Синяви

За науковим описом археолога Володимира Захар’єва, могилу відкрили наприкінці вересня 2011 року на земельній ділянці Олександра Гноянка. Вона розташовувалася приблизно за два кілометри на південний схід від Старої Синяви та за кілометр від околиці села Ілятка.

Місцевість відома як «Долина Коханів». Поховання лежало на схилі видолинка правого берега Ікви, приблизно за 200 метрів від річки.

Під час копання картоплі тракторний копач частково вивернув західну плиту. Коли її почали обкопувати, натрапили ще на дві. Під камінням знайшли людські кістки та уламки посуду, після чого до дослідження залучили фахівців.

Сім людей під трьома кам’яними плитами

Розкопки проводив Володимир Захар’єв. Подальший антропологічний аналіз встановив: у могилі містилися рештки семи дорослих — чотирьох чоловіків і трьох жінок.

Кістки п’ятьох були зібрані разом і лежали не в анатомічному порядку. За особливостями поховального інвентарю комплекс віднесли до подільської групи культури кулястих амфор.

У докладному каталозі знахідок, опублікованому в Baltic-Pontic Studies, описані:

• фрагменти маленької орнаментованої кулястої амфори;
• уламки неорнаментованої посудини, точну форму якої не встановили;
• дві пари кістяних пряжок, описані розміри яких становлять близько 12,5 × 5 сантиметрів.

Автори цієї ж праці датували використання могили 2700–2550 роками до нашої ери — приблизно 4600–4700 років тому.

Що показала ДНК людей із поховання біля Ілятки

Генетичні дані трьох людей з Ілятки увійшли до міжнародного дослідження. Його результати опублікували 2018 року в журналі Nature, у праці The genomic history of southeastern Europe.

Досліджені представники культури кулястих амфор з України та Польщі утворювали тісний генетичний кластер — групу зі схожим генетичним походженням. Попри значну відстань між пам’ятками, їхня ДНК демонструвала високу подібність.

Походження цих людей пов’язане переважно з ранніми європейськими землеробами. Приблизно чверть становив компонент, пов’язаний із західними мисливцями-збирачами. Водночас у дослідженій вибірці представників культури кулястих амфор науковці не виявили степового компонента походження.

Результати з Ілятки узгоджувалися з даними людей, похованих у польському Кержково. Однак ця подібність не визначає конкретного маршруту переселення та не доводить, що подільські небіжчики були прямими нащадками певного «балтійського племені».

Чи була могила родовою усипальницею?

Докладне дослідження поховання в Ілятці опублікували у польському журналі Baltic-Pontic Studies. Його автори — Маржена Шміт, Володимир Захар’єв, Олександра Козак і Тетяна Рудич.

У могилі не виявили кам’яних стін, характерних для багатьох поховань культури кулястих амфор. Дерев’яне облицювання допускається як припущення, проте слідів деревини не зафіксували.

Науковці розглянули чотири сценарії використання могили: від одночасного поховання всіх людей до семи послідовних поховань. Переміщення кісток могло бути наслідком звільнення місця для наступних небіжчиків. Однак повторне використання усипальниці залишається гіпотезою, а родинні зв’язки всіх сімох не встановлені.

Про що розповіли сліди травм

У ранньому описі Захар’єв зазначив сліди зрощеного перелому лівої гомілкової кістки. Докладніше антропологічне дослідження зафіксувало загоєні травми черепа та перелом променевої кістки.

Такі зміни показують, що частину ушкоджень люди пережили. Допомога інших членів спільноти могла сприяти виживанню, але конкретні способи лікування за цими даними встановити неможливо.

Плити з давньої могили зберегли у Старій Синяві

У жовтні 2023 року видання «Є» повідомило, що плити та камінь із поховання встановили в центрі Старої Синяви як пам’ятний знак культури кулястих амфор.

Знахідка на картопляному полі стала матеріалом для міжнародних досліджень. Археологічні предмети, датування та стародавня ДНК дозволили простежити зв’язки прадавніх мешканців Поділля. Водночас точна історія їхніх переселень і взаємин усередині спільноти залишається відкритою для подальшого вивчення.