Зник безвісти ще минулого року: у Ковелі попрощалися із Віталієм Тимофєєвим (фото)
У Ковелі попрощалися із загиблим воїном Тимофєєвим Віталієм В’ячеславовичем, 1974 року народження.
Про це повідомили на сторінці Ковельської міськради.
Віталій Тимофєєв народився в місті Первомайськ. З дитинства батьки навчили його дисципліні та наполегливості. Саме ці риси стали його внутрішнім стрижнем, тим фундаментом, на якому будувалося все життя. Він займався спортом, мав розряд кандидата у майстри спорту з веслування.
Після школи навчався в Одеській державній академії будівництва та архітектури, де зустрів свою майбутню дружину Інну. В Одесі він уперше прийшов у секцію французького боксу «сават» – спорту, який визначив увесь його подальший шлях.
У 1997 році молоде подружжя переїхало до Ковеля. Саме тут Віталій заснував першу секцію французького боксу, а згодом – кікбоксингу WAKO. Маючи інженерну освіту, він власноруч обладнав тренувальний зал у народному домі «Просвіта» та заклав основу для розвитку цього виду спорту в місті. Щоб удосконалити професійні знання, закінчив Інститут фізичної культури та здоров’я СНУ імені Лесі Українки.
Понад 20 років Віталій присвятив тренерській роботі.Його вихованці ставали чемпіонами України, Європи та світу, здобували десятки перемог на турнірах WAKO.
Та найголовніше – він виховав покоління молодих людей, для яких був наставником, прикладом сили духу, дисципліни, патріотизму та людяності. Їхні досягнення багаторазово перевершили його власні спортивні здобутки – і це найвищий доказ сили справжнього тренера.
Поруч із ним завжди була сім’я: дружина Інна, доньки Марія та Поліна. Віталій із ранніх років багато займався навчанням і вихованням своїх дівчат, був їхньою опорою – ніжним, уважним, завжди поруч, попри вимогливість, якої потребувала його тренерська робота.
У травні 2015 року, коли росія розпочала військову агресію проти України, Віталій отримав повістку. Він мав офіцерське звання, адже закінчив військову кафедру. Вихованці збирали підписи, аби не залишитися без тренера, але він був непохитним.
Віталій приєднався до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Та й на фронті він залишався тренером – складав програми занять, підтримував зв’язок з учнями, мотивував їх не зупинятися.
Після демобілізації повернувся до улюбленої справи: працював у ДЮСШ імені Євгена Кондратовича та в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.
Лютий 2022. Уже на другий день війни Віталій добровольцем став у стрій. Служив у званні капітана на посаді командира роти вогневої підтримки Ковельського батальйону однієї з бригад Сил територіальної оборони Збройних сил України, яку згодом було реформовано у 100-ту окрему механізовану бригаду.
Як командир він не лише досконало знав свою справу, а й щиро дбав про підлеглих. Мав особливе чуття до людей, багато спілкувався з бійцями, знав їхні переживання й потреби. Життя та безпека воїнів були для нього найвищою цінністю.
Разом із побратимами він пройшов чимало гарячих точок. Це був офіцер, якого поважали: відповідальний, вимогливий до себе, уважний до інших, здатний згуртувати людей і вести їх у найважчих боях. У різні роки Віталій був нагороджений відзнаками за мужність, відвагу та професіоналізм.
На початку квітня 2024 року Віталій востаннє приїхав у Ковель у відпустку. Саме в ці дні зібралася спортивна спільнота міста. Радості від зустрічі не було меж. Тоді зал стоячи вітав і дякував тренеру з кікбоксингу, Захиснику – Віталію Тимофєєву.
А вже 21 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Очеретиного заступник командира батальйону з артилерії 2-го механізованого батальйону військової частини А7028 майор Віталій Тимофєєв зник безвісти. Лише через багато місяців стало відомо про його загибель. Він повернувся додому «на щиті».
Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким захисника.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: