Стояв сьогодні вранці на краю безмежного пшеничного поля на околиці рідного села Могилівки та щиро тішився за рідну землю, за батьківщину, за Україну… Налите сонцем золотаве зерно та блакитне небо – прапор рідної неньки України, що створив Господь Бог та Матінка Природа…
Яка ж ти багатюща – рідна моя земле…
Розтер у своїх долонях, так само як це робили споконвіків наші діли та прадіди, пшеничне колосся та побачив СПРАВЖНЄ УКРАЇНСЬКЕ ЗОЛОТО – зернини пшениці. А вони, ці зернинки, дійсно сзожі на маленькі шматочки золота…
Тому і не дає спокою ворогам наша багатюща земля, що здатна обдаровувати усіх хто на ній господарює, справжнім золотом…
Але ми обов’язково здолаємо клятого ворога, ненависних кацапів, бо з нами Бог та увесь цивілізований світ.
Віримо в Україну та у нашу Перемогу – Перемогу Добра над злом. Бо маємо святу місію – орати, сіяти та збирати золото наших полів – хліб, без якого не було, не має та не може бути життя на цій землі…
Московія має бути зруйнована.
Юрій Мельник