Зруйноване підприємство через війну: коли можливе звільнення працівників

Роботодавець може розірвати трудовий договір із працівником у разі неможливості забезпечити його роботою через знищення або відсутність виробничих, організаційних чи технічних умов внаслідок бойових дій. Однак для законності такого звільнення мають бути виконані визначені законодавством умови.

Як зазначають у Державній службі України з питань праці, відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у разі неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, через знищення або відсутність виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва чи майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Для правомірного застосування цієї норми роботодавець має дотриматися кількох обов’язкових умов. Зокрема, має бути зафіксований факт знищення виробничих потужностей, засобів виробництва або майна роботодавця саме внаслідок бойових дій.

Також роботодавець повинен запропонувати працівнику всі наявні вакансії. Звільнення можливе лише у випадку відсутності відповідної роботи або письмової відмови працівника від переведення.

Крім того, факт знищення майна має бути підтверджений документально. Для цього можуть використовуватися акти, довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також матеріали інвентаризації.

Працівнику, якого звільняють за цією підставою, виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Це передбачено статтею 44 Кодексу законів про працю України.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», звільнення працівника за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за умови зазначення в наказі конкретної норми іншого закону, яка встановлює самостійну підставу припинення трудового договору. Норма закону, що визначає лише компетенцію органу юридичної особи щодо призначення та звільнення працівника, не є самостійною підставою для звільнення. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

3 червня 2026 року КЦС ВС розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи у справі за позовом Особи до АТ «Укрпошта», Наглядової ради АТ «Укрпошта» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що вона працювала на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту АТ «Укрпошта».