Після переговорів з європейцями у Норвегії спецпосланець президента США Віткофф у середу прибув до Санкт-Петербурга на переговори з Путіним. Російський правитель в цей день звільнив полоненого в Ізюмі на Харківщині цивільного американця, а Віткофф назвав його "гуманістом".
Спецпосланець американського президента оголосив про відновлення тристоронніх переговорів на технічному рівні.
Ще одна гучна тема дня – загострення з Польщею через рішення Львівської облради оголосити 2027-й "роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича".
Віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно оголосила голодування через ситуацію в Олешках.
Все важливе і цікаве за середу, 21 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Зустріч Віткоффа та Путіна
Вчора, 20 жовтня, в Осло відбулись переговори президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, президента Фінляндії Александра Стубба з представниками президента США Віткоффом і Кушнером.
Як сьогодні повідомили в Єврокомісії, на переговорах у Норвегії обговорювали три питання щодо мирного врегулювання в Україні: території, безпека та повоєнна відбудова.
Після цього спецпосланець президента США Стів Віткофф поїхав у російський Санкт-Петербург на переговори з господарем Кремля Владіміром Путіним.
Переговори тривали близько трьох годин. Після них Віткофф анонсував тристоронні переговори на технічному рівні.
Помічник російського правителя Юрій Ушаков заявив, що РФ розраховує на відновлення тристоронніх переговорів щодо завершення війни наступного місяця.
За словами Ушакова, "тема стосується побудови системи безпеки для Росії та України після закінчення конфлікту".
Віткофф після зустрічі з Путіним повернувся в Норвегію і провів переговори з прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре перед поверненням до США.
В Євросоюзі чекають на звіт США після переговорів з Путіним про можливу зустріч України та РФ.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нагадав, що капітуляція України у війні з Росією не розглядається, оскільки це означало б капітуляцію усіх союзників.
Відомо, що сьогодні у Норвегії перебував й президент Володимир Зеленський, який ще до повернення Віткоффа провів переговори з норвезьким прем’єром, а також з лідерами політичних партій країни. Серед іншого, обговорювали фінансування оборони
Також у Кремлі після переговорів у Санкт-Петербурзі заявили, що Китай "вже готує" тристоронній саміт з Сі.
У президента Польщі Кароля Навроцького заявили, що переговори про мир мають відбуватися лише за участю України.
Віткофф про "гуманіста" Путіна
21 жовтня, у день візиту Віткоффа до Санкт-Петербурга, стало відомо, що Росія відпустила ув’язненого 74-річного американця. За словами президента США Дональда Трампа, РФ нічого не вимагала натомість.
Спеціальний представник президента США Стів Віткофф під час зустрічі з правителем РФ Владіміром Путіним у Санкт-Петербурзі в середу щодо врегулювання війни в Україні назвав російського лідера "гуманістом".
Під час зустрічі Віткофф назвав Путіна "гуманістом".
Звільнений Стівен Габбард прожив за кордоном кілька десятиліть, працюючи вчителем англійської мови. У 2014 році він переїхав до міста Ізюм Харківської області, яке було окуповане російськими військами на початку війни проти України у 2022 році.
Там його фактично взяли в полон російські війська.
Однопартійці Трампа, сенатори Джон Корнін і Том Тілліс, висловили обурення такій заяві Віткоффа.
"Що за нісенітниця, Стіве? Пошукай у словнику визначення слова "гуманіст". Яка ганебна й обурлива заява. Тобі слід повернутися в Україну й запитати у родичів дітей, яких Путін викрав і вбив, чи згодні вони з тим, що твій друг Путін є "гуманістом", – зазначив Том Тілліс.
Республіканець Корнін написав у соцмережі Х: "Ні. Путін – безжалісний вбивця".
Віцепрезидент США Джей Ді Венс захистив спецпосланця американського президента Стіва Віткоффа.
"Я погоджуюся зі Стівом Віткоффом, який сказав щось приємне людині, яка щойно звільнила американського заручника", – сказав у відповдь на це віцепрезидент США.
Деталі гальмування Starlink
The Wall Street Journal повідомляє, американський мільярдер Ілон Маск віддав розпорядження про зниження швидкості роботи військової версії Starlink, на яку покладається Україна, і згодом це рішення викликало паніку в Києві та розгубленість в адміністрації Дональда Трампа.
Одне з джерел стверджує, що Маск і Трамп обговорювали це питання ще до ухвалення рішення про обмеження швидкості Starlink.
Деякі американські посадовці стверджують, що Маск діяв в односторонньому порядку і що Трамп конкретно не наказував вживати будь-яких заходів у відповідь проти України.
Однак джерело, обізнане з ситуацією, повідомило, що Маск спілкувався з кількома представниками адміністрації, зокрема з Трампом, перш ніж запровадити нове обмеження швидкості, яке, за словами українських посадовців, дозволило російським ракетам обійти їхні системи протиповітряної оборони.
Глава Пентагону Піт Гегсет запевняє, що адміністрація президента США непричетна до обмежень Starshield для ЗСУ.
Прем’єр-міністр Британії Енді Бернем висловив занепокоєння через обмеження Starklink для України.
А видання Axios дізналося, що зять президента США і його спецпосланець Джаред Кушнер, який у вівторок долучився онлайн до переговорів в Осло, знову наполягав на вимозі припинити удари по російських НПЗ.
Загострення з Польщею
У Польщі розкритикували проголошення 2027-го на Львівщині роком УПА та Шухевича.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й "роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича" – "нерозумне рішення", яке насамперед шкодить самій Україні.
"Я звертаюся до всіх наших партнерів у Києві, до тих, хто розуміє, наскільки важливими є добрі відносини та союзницька співпраця між Польщею та Україною: це ваша відповідальність – не допустити, щоб такі речі траплялися. Подібні демонстрації шкодять виключно Україні та допомагають тим, хто бажає їй зла", – сказав Туск.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав розпорядження про внесення до списку небажаних осіб голову комітету з питань культури Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який запропонував оголосити 2027 рік у Львівській області роком УПА.
Ввечері повідомили, що Польща заборонила Шереметі в’їзд у Шенген на п’ять років через ініціативу "року УПА".
В Міністерстві закордонних справ України розкритикували рішення Львівської облради.
У відомстві наголосили, що рішення депутатів Львівської обласної ради оголосити 2027-й "роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича" було схвалене на регіональному рівні без консультацій з дипломатами та центральними органами влади.
"Нещодавнє рішення Львівської облради, яке зачіпає вимір чутливих історичних питань двостороннього порядку денного, є контрпродуктивним для наших актуальних зусиль, спрямованих на подальшу розбудову українсько-польських відносин, вирішення проблемних питань на тлі повномасштабної російської агресії та безпрецедентних безпекових загроз для наших двох країн і регіону в цілому", – йдеться у повідомленні.
За словами заступника міністра закордонних справ Польщі Марчина Босацького, українська сторона запевнила Польщу, що рішення Львівської обласної ради не набуде чинності.
"Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. (...) Ми віримо на слово українській владі й розраховуємо на виконання цих обіцянок", – повідомив Босацький.
Джерело "Європейської правди" в українському уряді повідомило, що через рішення Львівської обласної ради Польща призупинила постачання військового пакета допомоги Україні.
Мер Кракова хоче призупинити партнерські стосунки зі Львовом через оголошений рік УПА.
Щодо підтримки України
В Угорщині 11 мерів закликали допомогти Україні в підготовці до зими.
А міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Естонія працює над передачею Україні значної кількості локомотивів.
Голодування через ситуацію в Олешках
Віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно оголосила голодування через ситуацію в Олешках.
Голодування Піна Пічерно оголосила для того, щоб привернути міжнародну увагу до гуманітарної катастрофи в Олешках. Також вона закликає приєднуватися до її ініціативи, це можна зробити за посиланням.
"Ця боротьба не може бути лише моєю. Я закликаю асоціації, громадян, національні та місцеві установи приєднатися до цієї великої ненасильницької акції. Ми мусимо вимагати негайного гуманітарного перемир’я, допуску їжі та ліків, а також можливості безпечно евакуювати цивільних осіб, які бажають покинути місто", – написала Пічерно у себе в Х.
Загрози для Європи
Бундесвер вперше класифікував загрозу російських диверсій як "значну".
Прем'єр Литви Міндаугас Сінкявічюс вважає, що Росія навмисне перевіряє межі статті 5 НАТО.
"Ідеться не лише про Литву, Латвію чи інші країни східного флангу. Росія перевіряє, як далеко вона може зайти, не перетнувши межу, за якою НАТО може вдатися до заходів колективної оборони", – сказав він.
У центрі Афін пролунав вибух, четверо людей отримали поранення.
Молдова оголосила про початок розслідування у зв’язку з підозрами, що російський технологічний гігант "Яндекс" збирає персональні дані молдовських громадян.
За даними Reuters, Угорщина розглядає заміну підрядника для розширення АЕС замість "Росатому".
Bloomber повідомляє, що Італія перевіряє можливу причетність Росії до масових протестів.
Ну а німецькі ультраправі підготували план реформи ЄС зі скасуванням виборів до Європарламенту.
Серед іншого, партія "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") пропонує скасувати європейський "Зелений курс" і систему торгівлі квотами на викиди. Натомість для виробництва енергії пропонується активніше використовувати атомну енергетику, газ і вугілля.
Решта новин
Рейтинг ультраправої Марін Ле Пен зростає на тлі протестів у Франції.
Британський уряд дозволив буріння газу на родовищі у Північному морі. Американський президент Дональд Трамп заявив, що це "чудова новина".
Молдова розпочне розслідування можливого збору даних Росією через додаток для виклику таксі.
В Угорщині заарештували ексголову Національного банку Дьйордя Матолчі.
У США заявили про відкликання понад 300 тисяч віз.
Ультраправа група Орбана в Європарламенті заявила про обшуки в її офісах.