Звільнення судді Едуарда Бондарєва: що залишилося за кадром дисциплінарного рішення ВРП
Якщо ви вважаєте, що дисциплінарне переслідування судді у Вищій раді правосуддя починається з ретельної перевірки фактів чи грубого порушення суддівської етики, мова сухої статистики розбиває цей міф ущент. Для пересічного громадянина ймовірність відкриття справи за його скаргою становить мізерні 0,4%, тоді як для трьох конкретних приватних осіб цей показник перевищує аномальні 80%. Після того як наша редакція оприлюднила перші математичні докази існування цього вибіркового бар’єра, до нас почали надходити звернення від суддівського корпусу.
Тиша занадто довго була головною зброєю проти суддівської незалежності, залишаючи служителя Феміди сам на сам із бюрократичними проблемами. Ця тиша закінчилася тієї миті, коли заговорили цифри. Ми готові брати кожну справу, витягувати на світло матеріали та дослідити всі можливі порушення дисциплінарних процедур та їхній вплив на незалежність суддів.
Перше звернення, яке розібрала редакція, просто зараз перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду у справі № 990SCGC/24/25 за участю судді-доповідачки Олени Губської.
Йдеться про суддю Господарського суду Дніпропетровської області Едуарда Бондарєва, щодо якого ВРП 25 березня 2025 року ухвалила рішення про звільнення з посади.
Інтерес представників громадського сектору до судді Бондарєва виник задовго до дисциплінарного провадження. Ще 6 червня 2022 року юристка ГО «Фундація ДЕЮРЕ» Христина Буртник надіслала офіційний запит на публічну інформацію до Господарського суду Дніпропетровської області. На той час суддя висунув свою кандидатуру на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Буртник просила надати інформацію: чи перебував суддя на робочому місці з першого дня повномасштабного вторгнення, чи розглядав справи, а якщо був відсутній — з яких саме причин.
Тодішній голова суду 7 червня 2022 року надав офіційну відповідь про те, що розгляд запиту відстрочено до завершення воєнного стану відповідно до рішення Ради суддів України № 11 від 25 березня 2022 року задля безпеки правосуддя.
Після отримання відповіді Буртник звернулася з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа № 640/16103/22), вимагаючи визнати дії суду протиправними та скасувати саме рішення Ради суддів України.
Розгляд цього спору тривав понад два роки, проте 31 липня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалою відмовив у поновленні строків, залишив вимоги без розгляду та закрив провадження, констатувавши, що рішення органу суддівського самоврядування не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Ба більше, ще 22 червня 2023 року новий голова суду надав Буртник вичерпну довідку: весь цей час суддя Бондарєв безперервно перебував на робочому місці та здійснював правосуддя відповідно до розкладу призначених справ, за винятком двох законних відпусток.
Від повідомлення про підозру до дисциплінарної скарги
Попри надану судом інформацію про перебування Бондарєва на робочому місці та здійснення правосуддя, увага до судді не згасла. Згодом підставою для нового етапу публічної та дисциплінарної уваги стало кримінальне провадження, у межах якого судді повідомили про підозру.
Ще з вересня 2022 року територіальне управління ДБР вело розслідування щодо майнового конфлікту між підприємцем Миколою Черкасовим та дружиною судді, які тривалий час були партнерами за сільськогосподарським бізнесом, навіть за тих часів, коли ця жінка ще не знала суддю. Згідно з наведеними в поясненнях судді матеріалами, з 30 листопада 2022 року припинилися контакти судді з особою, залученою до негласних слідчих дій. Однак це не означає припинення розслідування загалом: у матеріалах дисциплінарного провадження згадуються обшуки 27 червня 2023 року.
Стрімкий розвиток подій почався влітку 2024 року після повідомлення про підозру
12 липня 2024 року — Генеральна прокуратура та Центральний апарат ДБР оголошують судді підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України (організація закінченого замаху на викрадення людини з корисливих мотивів).
25 липня 2024 року — Вища рада правосуддя тимчасово відстороняє суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
А 12 серпня 2024 року — на столі ВРП уже лежить дисциплінарна скарга Христини Буртник (вхідний № Б-12/50/7-24).
У дисциплінарній скарзі юристка громадської організації порушила питання щодо обставин, які стали предметом кримінального провадження.
Від повідомлення про підозру до дисциплінарної скарги минув лише місяць. Ця швидкість привертає увагу, адже частина матеріалів кримінального провадження, використаних у дисциплінарній справі, оспорюється суддею.
ВРП звернулася до ДБР по матеріали кримінального провадження
У межах дисциплінарної перевірки ВРП звернулася по матеріали до органу досудового розслідування.
Вже 14 серпня 2024 року, через два дні після реєстрації скарги Буртник, член ВРП, надсилає офіційний лист до ДБР. Член дисциплінарної палати просить слідчих надати копії тих матеріалів, які, «на переконання органу досудового розслідування, могли б вказувати на допущення суддею дисциплінарного проступку».
Таким формулюванням запиту член ВРП фактично запропонував органу досудового розслідування самому визначити, які матеріали можуть свідчити про дисциплінарний проступок судді. Відтак особливого значення набуває те, як ВРП самостійно оцінила отримані документи.
ДБР листом від 20 серпня 2024 року передали до ВРП пакет документів на 229 аркушах. Повноту переданого пакета документів сторона судді оспорює. До цього пакету також надавались усі аудіо файли НСРД.
Наслідки не забарилися і 9 жовтня 2024 року Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалює відкрити дисциплінарну справу № 2959/3дп/15-24.
25 листопада 2024 року був складений висновок із пропозицією застосувати подання про звільнення з посади.
15 січня 2025 року Третя Дисциплінарна палата ВРП застосувала стягнення у виді подання про звільнення. 11 березня 2025 року ВРП залишила це рішення без змін. 25 березня 2025 року ВРП ухвалила рішення про звільнення Бондарєва.
Мільйонний борг і кримінальна підозра: аргументи захисту
В основу скарги Буртник і рішення ВРП лягла версія слідства про те, що суддя з корисливих мотивів намагався заволодіти сільськогосподарською технікою підприємця Миколи Черкасова. Проте документи щодо майнових відносин між сторонами, на які посилається суддя, залишаються предметом спору про повноту оцінки обставин справи. Ба більше, у поясненнях судді наголошено, що ВРП не надала належної оцінки одному з основних доказів — відповідності змісту письмового протоколу негласних слідчих (розшукових) дій фактичному змісту аудіозапису. Саме зіставлення цих матеріалів могло б дати відповідь на питання: чи справді зафіксовані у протоколі висловлювання належать судді та чи відповідають вони тому, що можна почути на записі.
Черкасов роками позичав кошти у дружини судді (Малетич М.П.) на закупівлю техніки та ведення агробізнесу.
Реальність боргу була зафіксована ухвалою Буринського районного суду Сумської області у справі № 574/784/20 від 19 січня 2021 року, якою затверджено мирову угоду про зобов’язання Черкасова повернути 5 453 208,73 грн. Крім того, існувало рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з Черкасова іншого боргу за окремою розпискою.
У матеріалах справи є витяг з ІТС «Армор» від 31 січня 2022 року, коли екіпаж поліції прибув за викликом самого Черкасова до фермерського господарства. Правоохоронці офіційно зафіксували: між сторонами, учасниками фермерського господарства, триває господарський конфлікт за користування технікою, придбаною за спільні кошти, і в ситуації вбачаються цивільно-правові відносини. Водночас така оцінка конкретної події не визначає правову кваліфікацію можливих дій у наступні місяці.
Допити-двійники, білінг та зламана флешка
У поясненнях до Великої Палати Верховного Суду наведено низку конкретних розбіжностей у матеріалах кримінального провадження: від часу та місця допитів до змісту протоколів НСРД. Ці деталі мають значення для оцінки документів, використаних у дисциплінарній справі.
14 вересня 2022 року з 12:20 до 13:05 старший слідчий оформлює допит потерпілого Черкасова в кабінеті ДБР у місті Суми. І рівно в цей же день та в ці самі хвилини (12:20–13:05) старший оперуповноважений оформлює додатковий допит того самого Черкасова в селі Дяківка Конотопського району. Відстань між цими пунктами — 70–80 кілометрів.
Слідчий залишив у справі ще один оригінал протоколу за 14 вересня, де час допиту продовжено до 13:45 і частково змінено текст. Суддя також оспорює зміну дати у протоколі з 14 на 19 вересня. Причому до протоколу внесли роздруківку про погрози по телефону, які нібито пролунали за 45 хвилин до початку допиту в селі, куди з Сум треба їхати понад годину через блокпости.
Захист через ухвалу Печерського райсуду Києва витребував дані мобільного зв’язку заявника Черкасова та особи, залученої до НСРД, за період з 01.08.2022 до 01.02.2023. У поясненнях судді ці дані зіставляються з часом і місцем, зазначеними у первинних документах: місце підключення телефону, як стверджується, не збігається з місцем оформлення заяви. Окремо в поясненнях порушено і питання про відсутність підтвердження реєстрації первинної заяви в журналі вхідної кореспонденції ДБР.
За роздруківкою оператора дві сім картки, які використовував агент для зв’язку було придбано ним за один день до зустрічі. Телефон наданий в матеріали кримінальної справи та телефон в якому дійсно містились придбані сім карти агента мають різні IMEI – коди, абсолютно два різні апарати.
Найбільш гострі розбіжності, наведені у поясненнях до суду, стосуються реплік у письмових протоколах НСРД та їхньої відповідності аудіозаписам. Там, де голос схожий з голосом Бондарєва на аудіозаписі мовчав або пропонував оформити передачу техніки офіційно через нотаріуса, у протоколі наведено слова «Да», «Угу», «Хватают» та «Не подходит». Крім того, у поясненнях згадано чотири аудіозаписи з висловлюваннями, які можуть мати значення для справи. Чи входили вони до матеріалів, переданих ВРП, та чи досліджувалися у відповідних провадженнях — з наведених документів не зрозуміло.
У протокол НСРД від 12 жовтня 2022 року слідчі внесли художній опис: суддя нібито замість слів «показав жест ударом кулака об долоню». В експертних матеріалах, на які посилається суддя, згадується неможливість відкрити відеофайл через пошкодження карти пам’яті. Разом із тим у висновках описано зміст досліджених матеріалів. Які саме носії або копії переглядали експерти та коли виникло пошкодження — із наведених документів не зрозуміло.
Позиція ВРП
Під час розгляду доводів щодо можливих суперечностей у доказах ВРП послалася на межі своїх повноважень. Повнота оцінки наведених розбіжностей залишається предметом оскарження.
На сторінці 23 оскаржуваного рішення ВРП прямо зазначила: питання надання оцінки допущеним слідством порушенням, наявності чи відсутності події злочину та винуватості особи перебуває поза межами компетенції дисциплінарного органу.
ВРП зазначила, що встановлення кримінальної винуватості не належить до її повноважень. При цьому повнота оцінки матеріалів, використаних у дисциплінарному провадженні, та обґрунтованість рішення про стягнення залишаються предметом судового спору.
Сьогодні ця справа перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду. Йдеться не лише про звільнення конкретного судді, а й про те, як дисциплінарний орган оцінює матеріали кримінального провадження та заперечення щодо їхньої достовірності.
Розгляд справи призначено на 15 жовтня 2026 року о 12:00.
Велика Палата оцінюватиме законність оскаржуваних рішень у межах справи, зокрема доводи про повноту перевірки матеріалів, на яких ґрунтувалося дисциплінарне стягнення.
Рішення Великої Палати може мати значення не лише для учасників цієї справи, а й для подальшої практики дисциплінарної відповідальності суддів.
Редакція продовжує розслідування та стежитиме за перебігом справи.
Ми також звертаємося до представників суддівського корпусу: якщо ви стикалися з ознаками вибіркового підходу під час дисциплінарного провадження у Вищій раді правосуддя, маєте матеріали, які можуть свідчити про порушення процедури, необґрунтованість висунутих звинувачень або нерівне ставлення до суддів, — надсилайте їх до редакції.
Публічність, перевірка фактів і готовність говорити про можливі зловживання — необхідні умови для забезпечення незалежності судової влади та довіри до правосуддя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
