Сьогодні православні в Україні вшановують пам’ять преподобного Антонія Печерського – засновника Києво-Печерської лаври та одного з основоположників чернецтва на Русі.
Життя Антонія Печерського
Майбутній святий народився 983 року в Любечі, неподалік від Чернігова. При народженні хлопчика назвали Антипом. Ще в молодості він вирішив присвятити себе служінню Богу, вирушив на Афон і прийняв чернечий постриг. Пізніше з благословення ігумена Антоній повернувся на рідну землю, щоб зміцнювати християнську віру.
Він оселився в печері на Берестовій горі під Києвом і почав вести суворе подвижницьке життя. До ченця почали приходити учні, і з часом навколо його келії виник монастир, який згодом став знаменитою Києво-Печерською лаврою.
За переказами, Антоній носив власяницю, харчувався лише рослинною їжею, мав дар прозорливості та зцілення. У важкі для держави часи він також духовно підтримував князя Святослава Ярославича.
Останні роки життя преподобний провів у Печерському монастирі, де започаткував будівництво Успенського собору. Помер святий у віці близько 90 років. За церковним переказом, його мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
У день пам’яті преподобного Антонія Печерського віряни звертаються до святого з молитвами про мир, просять дарувати зцілення від хвороб, зміцнити здоров’я, втішити в скорботі та допомогти подолати життєві труднощі.
За народною традицією перед молитвою прийнято вмитися чистою водою – вважається, що сьогодні вона має особливу силу й сприяє зціленню.
Цього дня, як і завжди, церква закликає уникати сварок, лихослів’я, злоби, жадібності та інших гріхів. У це свято радять присвятити час молитві, відвідати богослужіння, проявити милосердя та допомогти тим, хто потребує підтримки.
Іменини 10 липня відзначають Олександр, Антон, Данило.
Народні звичаї
У народі це свято називають Антонія, Антоній Громоносець або Антоній Рясочник. Перша назва пов’язана з частими липневими грозами, друга – з ряскою, яка до цього часу вкриває поверхню багатьох водойм.
У давнину цій рослині знаходили практичне застосування – її використовували як корм для домашньої птиці та худоби, додавали до добрив, а також застосовували в народній медицині як заспокійливий засіб. При цьому існувало повір’я, що, збираючи ряску, потрібно обов’язково залишити частину рослини у воді, щоб не розгнівати русалок, які, за легендою, плетуть з неї мережива.
Особливу увагу цього дня приділяють грому. Вважається, що, якщо день пам’яті святого припадає на середу або п’ятницю (як цього року) і гримить гроза, то рік буде вдалим для рибалок.
Згідно з народними звичаями, на день Антонія Громоносця радять скупатися й одягнути чистий одяг – цей обряд допомагає зберегти здоров’я на весь рік. День також вважається сприятливим для подорожей і весілля.
У народній традиції більшість заборон пов’язана з водою. Вважалося, що в день Антонія Громоносця не можна лаятися, галасувати або кидати сміття біля річок і озер – це може спричинити хвороби та позбавити людину удачі. При цьому існує також повір’я, що, якщо біля водойми розповісти про свої тривоги та проблеми, то вони поступово вирішаться.
Не радять у цей день купатися у водоймах, проводити ворожіння та обряди, пов’язані з водою. За народними прикметами не варто також займатися прибиранням, підмітати, мити підлоги та наводити порядок у домі, стригтися, робити великі покупки та розповідати оточенню про свої плани, щоб не відлякати удачу.
У народі свято Антонія Громоносця називають “караючим” – за повір’ями, тих, хто порушує заборони цього дня, святий може покарати вогнем або іншими нещастями.
Погодні прикмети
За народними прикметами цього дня судять про погоду, майбутній урожай та удачу в справах:
– вранці немає роси – ввечері піде дощ;
– грім дзвінкий, різкий і короткий – до сильної, але нетривалої зливи, а якщо грім глухий і розкотистий – до тихого й затяжного дощу;
– ворони кружляють у небі – до негоди;
– веселка з’явилася до полудня – до сильного вітру;
– жаби вибираються з води на берег – день буде ясним і теплим.
Якщо на березах пожовкли верхні листки – осінь настане рано, а якщо нижні – осінь і зима будуть пізніми.
Пам’ятні дати
10 липня відзначається Всесвітній день енергетичної незалежності, День Ніколи Тесли, День племінниць і племінників, Всесвітній день шашлику, День народження футбольного свистка, День «Не наступіть на бджолу».
матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула
